Симоньян і Соловйов раптом виявили, що варіант програшу Росією війни - цілком реальний
Якщо це правда, то між ЗСУ та Херсоном залишилася одна Чорнобаївка, яка фактично вже є передмістям Херсона. Хоча вчорашні карти ISW цього не показують, але дуже сподіваюся, що сьогоднішні це підтвердять.
Натомість російський інформаційний простір просто вибухає від криків ура-патріотичних блогерів і телезірок, які прагнуть війни без правил. Вони вимагають знищити критичну інфраструктуру противника, лишити Україну без світла, тепла, води, даху над головою. Заморозити її, заморити голодом, зруйнувати її вщент, зрівняти із землею, укатати в асфальт і т.д.
Ну і, зрозуміло, або розбомбити Запорізьку АЕС, або скинути на українські міста кілька атомних бомб. Ця блискуча ідея вже багато разів повторена в найрейтинговіших передачах ПутінTV, у найпрайм-тайм.
Поведінка путінських пропагандистів (Симоньян, Соловйов та ін.) цілком зрозуміло: вони раптом виявили, що варіант програшу Росією цієї війни цілком реальний. А на цей випадок у них жодного сценарію виживання особисто для себе немає.
Ось, скажімо, Патрушев. Він старший за Путіна. Для нього навіть найгірший сценарій означає в’язницю десь у Нідерландах. Це означає тюремна камера як окремий номер у готелі, інтернет цілодобово, триразове харчування з десертами та фруктами, раз на тиждень побачення з друзями та родичами та здоровий сон скільки влізе. Чим це відрізняється від будинку для людей похилого віку - пояснити важко. Не те щоб така перспектива тішила Миколу Платоновича, а й не дуже лякає.
Інша річ, якась, пробач Господи, Скабеєва. Їй 37 років. Що робити після поразки? З телебачення вона вилетить, як пробка. Морда її набридла, робити вона нічого не вміє, добрі росіяни як по команді почнуть її дружно зневажати з такою ж старанністю, з якою ще недавно слухали, роззявивши рота. Доживатиме свій вік, будучи ходячим пугалом тоталітарної пропаганди?
Он бачите діти - тітонька за магазином у бачку для сміття риється? Вона за гроші продавалася Путіну і закликала вбивати якнайбільше українців. Звісно судили. Десять років від дзвінка до дзвінка. З конфіскацією. І чоловіка – теж. Ось вийшла. Так, по смітниках ходить. Ну а що поробиш, жити якось треба... А що українці? Ні, не чіпають. Так, хіба іноді хтось їй у морду плюне, а так ні. Раніше могли ще по пиці дати. А тепер уже ні, охолонули...
Отож, побачивши всю цю привабливу безодню, російські телезірки раптом забилися в падучій і почали вимагати від Путіна негайно скинути на Україну атомну бомбу.
А Путіну тільки цього треба! Більше пекла! - кричить він Громову та Пєскову. Нехай вони не зупиняються! Нехай ще й Прилєпін із Гіркіним кричать, що я слабак і розмазня і страждаю (як Пастернак!) "Абстрактним гуманізмом". Розкажіть ще в телеграм-каналах, що через мою м’якотілу позицію в армії проти мене назріває змова. Наче я заважаю їм діяти жорстко. І таким чином не даю їм перемогти.
І ще скажіть Рамзану, щоб більше туману розпускав і натякав на свій швидкий переїзд до Москви, на високу (яку?) посаду. Наступний етап – розпустити чутки, що я його прем’єром хочу призначити.
Розрахунок Кремля простий: він хоче, щоб у західних лідерів сформувалося чітке переконання, що якщо вони якимсь чином приберуть Путіна, то на зміну йому прийдуть такі чудовиська, що вони його ще за взірець стриманості та розсудливості шануватимуть. У Кремлі хочуть, щоб на Заході дійшли висновку, що альтернатива Путіну – це російський фашизм та Третя світова війна.
Путін чудово знає, що справжніх фашистів-нацистів у Росії (як і в Україні) раз-два й усе. Решта – це надуті через соломинку путінської пропаганди нікчемності, які не мають ні свого електорату, ні навіть мужності піти воювати за свої цінності. Якби праворуч від Путіна була хоч якась значна кількість радикалів, хіба він став би збирати карних злочинців у свою армію?
Але Путін старанно намагається створити саме таке враження у Заходу, що нібито він єдиний є перешкодою до того, щоб війна перестрибнула всі кордони та перейшла у некеровану фазу тотального знищення України озвірілими ордами російських нациків, озброєних стратегічною авіацією та тактичною ядерною зброєю.
Всі ми повинні чітко розуміти: це путінський прийом. Він головний палій і головний двигун війни. У Росії її немає значних сил, які від нього вимагали цього. Те, що він намагається зараз створити враження у зовнішнього спостерігача, що в Росії існує запит на ескалацію цієї війни – це чергова спроба змусити Україну та Захід загалом сісти з ним за стіл переговорів.
Наприкінці Другої Світової Війни Гіммлер намагався вступити з американцями в сепаратні переговори і продавав їм себе як людину, яка єдина зможе утримати Німеччину під контролем після поразки. Що, мовляв, ніхто, крім нього, не може гарантувати, що батальйони Вервольфа та есесівські дивізії не розгорнуть проти союзників масштабної партизанської війни.
Як виявилося, все це було повним фуфлом: ніхто в Німеччині не хотів продовження війни. Як тільки Гітлер, Геббельс і Гіммлер наклали на себе руки, все відразу само собою і закінчилося. Виявилося, що головними радикалами були самі покійники.
Так само це відбувається і зараз. Ні Прілєпін, ні Гіркін з Соловйовим не є виразниками думки мільйонів російських фашистів, так само як і Путін не є тим царем Леонідом, який стримує їхній похід на Європу.
А це лише тому, що ніяких російських фашистів немає зовсім. Найвірніше їх можна перерахувати на пальцях. Ось вони: Прилєпін, Гіркін, Путін, Дугін... Ну і ще кілька десятків долбо...ів такого ж приблизно рівня. Всі. Це такий самий міф, як і українські нацисти, з якими Путін героїчно бореться в голові.
Ми не дамо себе обдурити. Головна причина війни – це сам Путін. Він і головний її двигун. І вся його підтанцівка, яка щосили зображує брутальних нацистів, здатних за лічені дні сформувати десятки дивізій новоявлених російських есесівців - це погана вистава, зрежисована Добродєєвим та Ернстом.
Нехай Макрон із Шольцем і далі розмовляють із Путіним. У цьому є навіть своє користь: іноді потрібно розмовляти з пацієнтом, щоб зняти піки його агресії. Особливо після таких чутливих поразок, як недавно. Але при цьому важливо знати твердо:
Наша справа правильна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
