Пугачова – це як салат олів’є, – Сергій Фурса
І так, Пугачова казала це не нам. Бо вона казала це росіянам. А ми ж вже знаємо, що ми не «один народ». Правда ж?
І якщо з росіянами говорити мовою українців, то росіяни таке не сприймуть. І це логічно. Тому якщо українці не сприймають мову Пугачової, то це говорить якраз про те, що може вона каже те, що треба.
В бізнесі дуже важливо «знати свого клієнта». Так от, Пугачова знає. І вона говорить до своєї аудиторії. До російсько-радянської аудиторії, для якої Пугачова це одночасно Мадонна і Ілон Маск. Так, вона символ не сучасного. Вона символ покоління радянського союзу. Багатьох поколінь радянського союзу. Пугачова – це як салат олів’є, «Іронія долі» і інші суто радянські скрєпи. Вона скрєпа всіх скрєп радянського союзу.
Чому важлива ця аудиторія? Бо саме на цю аудиторію спирається Путін. Він спирається не на російську молодь. Він спирається на ностальгуючих за совком. Тих, хто дивиться телевізор. Тих, хто хоче повернути відчуття молодості й думає, що повстала з попелу імперія вилікує імпотенцію та артрит. Бо цього ж всього не було у СРСР. І саме ця аудиторія обожнює Пугачову.
Тому якщо хтось і може в Росії сказати «А король то голий» і буде почутий, то це Пугачова. Чи це обов’язково приведе до усвідомлення, що той король голий? Ні. Але шанс є якраз таки тільки після заяви Пугачової.
І так, вона не згадує про Бучу. Дивно було б, якби вона згадала про Бучу перед аудиторією, яка вірить, що Буча – то постановка англосаксів. Так, вона каже про російські проблеми, а не про українські. Так вона ж і говорить з людьми, якім важливі російські проблеми. Пам’ятаємо, ключове правило – то знати свого клієнта. Ви продаєте думку, що Путін нікчема аудиторії, яка дивиться російське телебачення, а не ВВС. І говорити з ними треба російською мовою. І мовою росіян. Не викликати в них агресію, апелюючи до сенсів, які їм далекі чи противні. А гладити по голівці й казати мовою матерів.
Чому для нас це важливо? Бо це послаблює Путіна. А значить розбалансовує владу в Росії. А значить послаблює її. Ми маємо пам’ятати, що найкращий сценарій для нас – то розпад імперії. Чи хоче цього Пугачова? Звісно, ні. Але чи збільшують її слова ймовірність саме такого сценарію – так.
Більше таких заяв – більше проблем у російській армії просто набрати людей. Бо це їх проблема зараз. Іран може надіслати їм дрони, але воювати вони змушують зеків. І це точно не найефективніший метод ведення війни. Більше таких заяв – тим менше підтримка будь-яких рішень Путіна. Менше рішень Путіна – більше ініціативи в України. Більше таких заяв – більше алкоголізму в російській еліті. Від непевності та невизначеності. Від страху. Страху одночасно і Путіна і руського бунту, який, як ми пам’ятаємо «бессмысленный и беспощадный». Більш таких заяв – то більша фрустрація російської пропаганди. А це вже збільшує потік ненависті саме на Кремль. Чого ми дуже чекаємо.
Чи означає це, що Пугачова друг України? Ні, звісно. Але нам не потрібні друзі у Росії. Нам потрібні корисні росіяни які наближають нашу перемогу навіть якщо вони не мають такої мети. І Пугачова своїми заявами наближає. Тому ми маємо вітати такі заяви. Не дякувати Пугачовій, але вітати ті процеси, які вона запускає й ілюструє