Що стало причиною успіху ЗСУ у Лимані
Що спричинило її успіх?
Ішли вперед на куражі — відбивши великі міста, територію розміру Катару та 150 тисяч у більшості дружньо налаштованого населення. А це не лише квіти на броню, а й побут, харчування, відпочинок — все те, що дає сильну підтримку під час безперервної маневреної фази.
Тому що не потрібно виставляти багато пікетів та секретів, не треба боятися піти у відрив, місцеві із задоволенням нагодують та визначать на ночівлю. Все це дозволяє зберігати темп і рухатися вперед перекатами, не даючи окупантам, що відступають, закопуватися і мінуватися.
Противник кинув сотні одиниць техніки на полях бою ВСУ, що потрапила до рук.
Навіть у вбитому стані, що вимагають заводського ремонту автомобілі, танки та БМП, відмінне джерело запчастин, боєприпасів у тих же калібрах, олій. А це дозволяє тримати машини боєздатними максимум, використовувати трофеї з коліс і зберігати здатність до маневреної фази боїв. Наші ремонтні батальйони непогано прокачали і в змозі вже навіть відремонтувати те, що ще нещодавно вимагало середнього ремонту на заводі.
ЗСУ були прикриті Осколом — розрахунки арти, РСЗВ, ППО, оператори дронів могли працювати комфортно, не побоюючись малих груп противника і коригувальників. Вести контрбатарейну боротьбу та прикривати свої війська з повітря в таких умовах значно ефективніше, ніж коли зайти та вийти з позиції величезна проблема.
Залишені були великі запаси снарядів до артилерії, РС, мін і порохів до них. Все частіше полонені росіяни говорять про ліміти снарядів, ймовірно жести доброї волі, вистрілені вагони для місячного ландшафту часів літа та «Хаймарси», не можуть не впливати на боєприпаси, доступні тут і зараз, а не в арсеналі на Уралі.
Постачання – тил НАТО це тил НАТО, та й рекордні бюджети на оборону та волонтерський рух, що охоплює майже всю Україну, дають про себе знати. Недарма так часто миготять крики за поребриком про Альянс та його війська на лінії — коли в наступних піхотних підрозділах ЗСУ – єдине, що нагадує про совку, це автомати і РПГ-7, хочеш не хочеш, а починаєш думати про поляків та негрів.
Адже це не тільки одноразові гранатомети, Мк-19, медицина і амуніція, це системи дистанційного мінування, це зв’язок, дрони, нічники — все те, що дуже впливає на перебіг бойових дій. Плюс розвіддані, де у противника починаються проблеми і куди він вводить резерви
Окрім того, ворога продавили грамотними діями на оперативному рівні.
ВСУ знімали резерви противника діями по фронту на північ від Дінця, заходом у ліс біля Кремінної, атакою від Святогорівки, тиском на перехрестя біля Коров’ячого яру, постійними штурмами та нальотами на горловини виступу у Дробишево та Шандриголово, вогневим впливом через Оскол.
Також наростили зусилля, перейшовши роздовбаний міст у східну частину Куп’янська — у піхотному строю розширили плацдарм, дали можливість переправитися техніці, зачистили місто, зайняли Куп’янськ-Вузловий та звільнили Ковшарівку. Не дали противнику перекинути по лінії Лиман-Ямполь підкріплення з півночі і позначали загрозу Сватовому.
Рухалися вздовж Оскола, підтримувані вогнем з флангу своїх частин, вибивши ворога з Рубців, Лозової та Пєсков-Радьковських — це була загроза вже угрупованню Борової, що була змушена обороняти і фронт по Осколу і фланг у Подлимана.
Чи буде удар зі східного Куп’янська чи охоплення Борової з метою прориву до Сватового; або продовжить ЗСУ тягнути кишку до Зарічного та Торського; чи штурмуватиме в лоб і з флангу від лісу Ямпіль (що й сталося) і дотискатиме Лиман — неясно. Але треба тримати резерви по всьому периметру, якщо це не очевидно.
Ми могли використовувати чисельну перевагу на ділянках прориву в перші години, а противник був змушений кидати резерви з коліс, висмикуючи їх у квадраті 50 на 20 км.
ЗСУ витягли важкий зустрічний танковий бій на розв’язці біля Коров’ячого Яру, яка переходила з рук до рук і не дала армії РФ контратакувати.
Дуже агресивно та у відриві від основних сил використовували малі групи, СЗГ, легку піхоту — обтікали фланги, проникали лісовими масивами, створювали навколо позицій ворога нестабільну лінію бойового зіткнення, кошмарили тили. Велика кількість ПЗРК і несподівані пуски літаками і вертольотами противника літаючих на гранично малих висотах скували ворожу авіацію — було збито 2 штурмовики і 2 вертольоти.
Некомфортно на гранично малих літатих над нестерильною територією, де з будь-якої посадки може прилетіти ракета, а на висоті не підеш, бо отримаєш важку ракету через Оскол.
Підсумок очевидний — оперативна поразка ворога в секторі, втрата Лимана — міста обласного значення, руйнується фронт Осколом, загроза до Борової (її зачищають) і північніше, дорога Сватово-Кременна під вогневим контролем.
Те, що росіяни змогли відійти на схід через річку Жеребець, яку пішки переходить курка, відтягнулися через путівці, ліси та горловину мішка у Зарічного, не означає, що війська, що відступили, зберегли боєздатність.
Та й оперативне оточення, не одно тому, що фізично на кожній дорозі ми встигли за пару днів викопати ротні опорні пункти, завести бронегрупи, забезпечити зовнішнє кільце оточення. Проблематично зробити це коли небо за противником і він може наростити спробу прориву ударом з боку Кремінної та вертолітними штурмовками.
Більшість обходів слід розглядати як малі групи, рейдові дії на пікапах та легких бронемашинах. Постановка мін і наведення артилерії на колони.
Розмотування постачання, розстріли тилу та хвостів, засідки з ПТРК — вдарили, натрапили на опір, відійшли в посадки та ліс навколо, скоригували вогонь соєю артилерії.
Розстріляли одиночну машину, замінували трупи та узбіччя, чекаємо наступну.
Бачимо вертоліт — атакуємо його із ПЗРК.
У будь-якому випадку постачати Лиман і вести загальновійськовий бій у таких умовах неможливо — паливо, боєприпаси, пайки не розмножуються поділом, а проведення колон перетворюється на загальновійськову операцію.
На сьогодні є дані про розгром мінімум 4 колон ворога, одна з них велика в 12 автомобілів, кинуто мінімум пару рот танків, десятки БТР і БМП, ще десятки димлять кістяками в навколишніх лісах.
Починається наступ на Сватове та обробка тактичного тилу за Кремінною у Рубіжного. Оперативна криза ЗС РФ у цьому напрямі триває.
Автор: Кирило Данильченко ; SITE.ua
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
