Нобелівську премію-2022 з фізики здобули троє вчених за експерименти із заплутаними фотонами
Про це повідомляється у прес-релізі премії.
Їхні результати розчистили шлях для нових технологій, заснованих на квантовій інформації, і можуть бути застосовані в квантових комп’ютерах, квантових мережах та квантовому шифруванні.
Вчені провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть коли вони розділені.
Довгий час питання полягало в тому, чи кореляція була пов’язана з тим, що частинки в заплутаній парі містили приховані змінні та інструкції, які повідомляють їм, який результат вони повинні дати в експерименті.
У 1960-х роках Джон Стюарт Белл розробив математичну нерівність, названу на його честь. Однак згодом завдяки квантовій механіці стало ясно, що певний тип експерименту порушить нерівність Белла.
Джон Клаузер розвинув ідеї Белла та експериментально довів правоту квантової механіки, явно порушивши нерівність Белла. Це означає, що квантову механіку не можна замінити теорією, яка використовує приховані змінні.
Досягнення Клаузера доопрацював Ален Аспе, а потім Антон Цайлінгер просунувся в цьому дослідженні ще далі і продемонстрував явище, яке називається квантовою телепортацією, яке дозволяє переміщати квантовий стан від однієї частки до іншої на відстані.
"Стає все очевиднішим, що з’являється новий вид квантової технології. Ми бачимо, що робота лауреатів із заплутаними станами має велике значення, навіть крім фундаментальних питань інтерпретації квантової механіки", — каже Андерс Ірбек, голова Нобелівського комітету з фізики.
