Внутрішній фронт: Як заступники Єрмака підставили Зеленського перед Польщею
На початку вересня до Володимира Зеленського зголосився прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Він запросив у українського президента допомоги з розширенням експорту електричної енергії, так необхідної полякам взимку, зазначає видання “Наші гроші”. Цьому проханню передувала зустріч Зеленського з Анджеєм Дудою, який нагадав українському колезі, що Польща зо всіх сил допомагає Україні отримувати необхідне на фронті залізяччя та вивозити зерно.
І все це настільки забиває логістичні шляхи поляків, що вони банально не можуть через свої ж порти забезпечити доставку вугілля в повній мірі, щоб було що палити взимку на ТЕС та підтримувати електричний баланс в умовах влаштованої росіянами енергокризи.
Поляки були настільки переконливі, що український президент пообіцяв продати їм 100 тисяч тон вугілля (дрібка, але принаймні щось) та терміново до 8 грудня завершити будівництво високовольтної лінії електропередачі між Україною та Польщею. Щоб ми могли підтримати українською електроенергією наших сусідів, які прийняли у себе понад мільйон українських біженців. Та ще й заробляти на експорті енергії до 40 мільйонів гривень на добу.
Для цього «Укренерго» на початку вересня оголосило тендер на встановлення трансформаторів та релейної апаратури очікуваною вартістю 263,80 мільйонів гривень на Хмельницькій АЕС (звідти і бере початок лінія електропередач до Польщі).
Як вже повідомляли «Наші гроші», ще на стадії проектування у цю тему зайшла фірма з групи «ЕДС», прописаної за однією адресою з фірмою Олега Шурми, брата заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, який на Банковій і відповідає за енергетику.
Про план Шурми-Галущенка вчасно проінформували Володимира Зеленського. І «ЕДС» хоч і подала заявку, але відмовилась від неї буквально перед самим аукціоном. Відтак, коли тінь Шурми зникла з горизонту, інші учасники тендеру влаштували активні торги, які з 10-відсотковою знижкою виграла «Корпорація «Союз» за 239 млн грн.
Однак «Укренерго» не змогло укласти угоду з переможцем аукціону, а відтак він не отримав аванс для закупівлі імпортного устаткування, і не почав необхідні термінові роботи.
Справа у тому, що у Київському господарському суді знайшлась суддя Марина Літвінова. Вона задовольнила бажання такої собі громадської організації «Правозахисна організація «Громадський нагляд» зупинити необхідний Зеленському тендер (див. скріни судового рішення нижче).
Ця ГОшка написала в суд, що планує подати позов про визнання тендеру «Укренерго» таким що не відповідає принципам ефективності, відкритості та прозорості, а також суперечить інтересам суспільства, оскільки виходить за межі правопорядку в економічній сфері. Однак, оскільки ГОшка ще не встигла написати, що ж конкретно за порушення вона знайшла у закупівлі, то попросила суддю просто заборонити «Укренерго» угоду з компанією, що зробила найдешевшу пропозицію на торгах. І не дозволяти цього робити, поки вона не подасть сам позов, і суд не розгляне його по суті. Тобто колись потім. Коли вже давно пройде обіцяне Зеленським 8 грудня.
Nota bene, Vladimir Aleksandrovich. Ця хотєлка ГОшки і ухвала судді Літвінової абсолютно протизаконні. Ще два роки тому в Україні заборонили «вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера». Ось це чорним по білому написано в Господарському процесуальному кодексі (стаття 137), який суддя Господарського суду має знати краще від журналістів.
«Громадський нагляд» не з першого разу потрапив на суддю Літвінову. 26 вересня позов ГОшки щодо цього тендеру потрапив на суддю КГС В.Сівакову. Але вже наступного дня організація попросила суд повернути її заяву та суддя закрила справу. А ще через день нову заяву «Громадського нагляду» позов було розписано на суддю Літвінову, яка і задовольнила прохання про зупинку тендеру у якості забезпечення позову.
«Громадський нагляд» не часто подавав судові позови. У судовому реєстрі вказано, що ГОшка у березні 2019 року подала до Окружного адмінсуду Києва позов до члена Вищої ради правосуддя Валентини Данішевської щодо її участі у засіданнях ВРП у пленарному складі, на яких розглядаються питання щодо внесення подання Президентові України про призначення кандидатів на посади суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. Цей позов розглядав особисто голова ОАСК Павло Вовк, у травні 2019 році він відмовив у задоволенні.
Керівником та співзасновником громадської організації «Правозахисна Організація «Громадський Нагляд» є Дмитро Федоренко з села Великий Карашин (Київська обл).
Іншими співзасновниками є Валерій Потабенко, Віктор Колбанцев, Олександр Гладуш та Анатолій Леонтійович Юркевич.
Валерій Потабенко у 2004 році працював кур’єром у фірмі «Охорона-Котплекс» та під час президентських виборів був довіреною особою кандидата Василя Волги. Також є засновником ГО «ВПО «Право Ветаранів АТО», ОК «ДМ «Сосновий Бор», ГО «Громадська Підтримка»
Віктор Колбанцев виступає співзасновником також у: «Благодійний фонд «Всеукраїнський фонд духовно-соціального розвитку «Правова Україна», «Благодійний фонд «Соціально-правовий розвиток». У липні 2022 року право Колбанцева на заняття адвокатською діяльність було зупинено на підставі рішення №74/2022 дисциплінарної палати КДКА Київської області по 27 жовтня.
Олександр Гладуш також є співзасновником ГО «Безодня» та до 2020 року очолював сільраду в селі Лісники Києво-Святошинського району. Раніше працював водієм у сільраді, був працівником «Київгазу».
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
