Албанія може запустити масовий розрив дипвідносин з РФ
"Газпром" з 1 жовтня продовжив свій марафон відключень газу країнам ЄС та Молдові, незважаючи на те, що тих, кому можна відключити, майже не залишилося. Цими атаками РФ поставила країни демократії перед вибором варіантів відповіді: контратака, глуха оборона, частковий відступ, широкомасштабний наступ чи їх комбінації.
Логічно було очікувати, що ініціатива з вибором відповіді виходитиме від США як країни, яка має найбільші ресурси у всіх сферах, у тому числі в галузі ядерної зброї, і глобальною "парасолькою" захисту від неї. Оскільки Москва не лише пригрозила ядерною війною Україні та країнам ЄС, якщо вони направлять свої війська, щоб допомогти відбити російську агресію, а й екзистенційно наплювала в душу всім, для кого слова "референдум" та "народ" – це святе, то США виявились зобов’язані. показати РФ дуже переконливу "кузьчину матір". Для Демпартії, яка в політикумі США займає ту ж нішу, яку в Європі займають лейбористи та соціалісти, анексія РФ чотирьох областей України у формі псевдо-референдумів – це ще й глибока ідеологічна образа.
В результаті США і Албанія екстрено скликали засідання Ради безпеки ООН і запропонували ухвалити резолюцію анексії РФ, що засуджує, чотирьох областей України. Через різницю в часі голосування в Нью-Йорку відбувалося в той самий момент, коли на Червоній площі в Москві відбувався шабаш російського народу та двох акторів – путіна та охлобистина. Всі знали, що РФ накладе вето, але процедуру вирішили дотриматись і отримали зовсім несподіваний результат: Бразилія, Габон, Індія та Китай утрималися від засудження анексії.
Причини своєї помірності вони публічно не пояснили, але їх можна реконструювати. По-перше, всі знали, що через право вето у РФ це безнадійне заняття. Міжнародний суд ООН у Гаазі ще 16 березня виніс вердикт, який вимагає від РФ негайно вивести свої війська з України. РФ вердикт суду ООН ігнорує досі. Понад те, РФ оголосила своїми як захоплені території, а й ті, які змогла захопити і контроль над якими втратила у процесі боїв. На початку квітня суд ООН за позовами від 41 країни розпочав слідство про військові злочини РФ в Україні. Минуло півроку, кількість таких злочинів щодня зростає, але структури ООН дедалі більше схожі на похоронне бюро під час чуми, завдання якого не припинити епідемію, а поховати її жертви. Можливо, ще й трохи заробити на цьому. Генсек ООН Антоніу Гуттеріш не в змозі протистояти цим тенденціям, притому що відразу закликав усіх засудити анексію і робить, що може, а може він дуже небагато.
Оскільки ООН стала організацією безнадійних націй, що всім очевидно, то Індія та Китай вирішили м’яко позначити свої проблеми з частиною Гімалайських гір, а Бразилія та Габон не псувати вхолосту відносини з РФ. Це друга причина, чому чотири країни утрималися, і другий плювок у душу Демпартії США, чиї ідеологічні постулати та методики дедалі частіше конфліктую з реальністю.
Американські та албанські демократи після цього голосування зрозуміли, якщо наступного разу запропонувати проголосувати резолюцію про те, чи білого кольору білий ведмідь, то китайці та індуси замисляться, як це позначиться на панді та гімалайському ведмеді. Африканці думатимуть, як це позначиться на їхніх відносинах із РФ, оскільки білий ведмідь символ партії "Єдина росія". У Латинській Америці захочуть перед тим, як голосувати, дізнатися думку про це католицькій церкві і чи прийнятно існування ведмедя білогвардійського кольору, а в країнах ісламу шукатимуть, що говорив Мухаммед про білого ведмедя і чи можна його м’ясо вживати в їжу. У результаті РФ накладе вето на резолюцію про колір білого ведмедя, оскільки її запропонували США та Україна, і ця резолюція має на увазі, що білий ведмідь у Криму не водиться з моменту закінчення льодовикового періоду. Після цього Москва скаже, що настав час влаштувати ядерну війну та зиму, щоб білі ведмеді жили скрізь на землі, а на небі був рай із входом тільки для росіян.
Приблизно так з 2014 р. проходить більшість голосувань в Раді безпеки ООН. Його засідання 30 вересня не стало винятком, незважаючи на причину скликання. До цього всі були готові. Тому країни демократії після голосування почали обговорювати тему Холодомору, який Москва хоче влаштувати Європі через відмову змусити Україну капітулювати і віддати РФ хоча б 10-15% території, оскільки українці категорично відмовляються віддати 20-30% або колективно здатися в полон.
Передбачалося, що країни Африки на подяку за зняття проблем з дефіцитом їжі та загрозою голоду перестануть танцювати під дудку РФ. Але демократи були розчаровані цим обговоренням та тим, як морально деградувала частина людства, чому й попросили Ілона Маска провести опитування про російсько-українську війну з елементом провокації. Метою було змусити більше людей думати своєю головою, а не створювати собі кумирів і дотримуватися їхньої думки. Маску за це пообіцяли якусь компенсацію, що узгоджується з його стилем життя: створити фірму, зробити її успішною, продати та зайнятися новою фірмою. У цьому випадку він це зробив зі своєю репутацією. Так як Маск не політик і не релігійний гуру, то серйозним це йому не загрожує. Акції його фірми як впали, так і піднімуться – це оборотний процес, на відміну від падіння "акцій" та репутації РФ після шоу та шабашу 30 вересня.
Але такі конструкції, як імперії, рідко розсипаються і падають без того, щоб їх хтось не впустив. Цей хтось частіше існує у множині, ніж в однині. У випадку з РФ бажаючих "впустити" її багато і "упускати" доводиться за різними напрямками.
Тому природно, що дві теми: із РФ треба щось робити, а ООН треба реформувати, були по-справжньому значущими темами на нещодавній Генасамблеї, на відміну від пандемії чи глобального потепління. Жодні резолюції щодо них на голосування не виносили, але й без цього всі розуміли, що обидві теми суперактуальні. Загрози Москви зробити глобальну ядерну війну цю актуальність лише посилювали. По суті, у вересні на Генасамблеї було сказано "А" і тепер усі чекають, хто, коли і як почне озвучувати наступні літери на тлі розмов про велику війну з ядерною компонентою.
Початком практичних дій щодо реформування ООН та виключення з неї РФ або позбавлення її права вето може стати масовий розрив дипломатичних відносин з нею. Це буде не лише кроком до реформи ООН, а й кроком, який застерігає РФ від ударів ядерною зброєю по Україні чи будь-якій іншій країні. Після запуску РФ процесу видачі самої собі дозволів на захоплення та анексію всього, що їй подобається в Україні, такий крок міжнародної спільноти став неминучим. Причому з боку країн із будь-якими моделями соціального розвитку, а не лише демократичних, тому що з історії відомо, що великі автократії поїдають і перетравлюють дрібні автократії без жодних докорів совісті. Навіть віддають їм перевагу у своєму меню, тому що демократії довше і складніше перетравлюються шлунками імперій.
Якщо РФ готова перетравити Білорусь хоч прямо зараз, що тихо і робить, то Україну, яка недороблена, але демократія, їй доведеться перетравлювати довго та болісно. У Кремлі про таку специфіку перетравлення демократій знають не з чуток, – Польщу з Фінляндією повністю переварити не змогла навіть перша російська імперія. Тому в Кремлі готові до тривалого перетравлення України та твердять про її "денацифікацію". Так у Москві модно називати геноцид українського народу. "Добрі російські люди" наочно показали в Бучі, Ірпені та інших місцях, що таке "денацифікація" російською. У Пісках-Радьковських вони "денацифікували" навіть золоті та платинові коронки із зубів українців.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини 4 жовтня назвало це не геноцидом, а погіршенням ситуації з правами людини внаслідок російської агресії, і зробило висновок, що через заявлену анексію з правами людей в Україні стане лише гірше. Чиновники ООН намагаються вкрай рідко вживати слово "геноцид" для опису цієї ситуації, натомість охоче говорять про мільйони біженців з України через російську агресію. Але чиновники ООН не можуть або не хочуть зробити наступний логічний крок у своїх судженнях та визнати той факт, що армія РФ зайнята вигнанням українців з метою звільнити "життєвий простір" для росіян. Тих росіян, які люблять хизуватися тим, якою величезною територією володіють, але їм все одно мало життєвого простору та потрібні землі України, Грузії та інших країн.
Запуск процесу розриву дипломатичних відносин із РФ буде лише останнім їй попередженням, а й першим кроком до її виключення з ООН. У Кремлі це знають і дуже бояться цього, як з’ясувалося влітку, коли він лякав США розривом дипвідносин. Питання, хто першим запустить цей процес. Однозначно це будуть не США, а інші країни. Насамперед ті, які не мають реальних відносин із РФ чи вони символічні. Найлегше відмовитися від того, чого й так не маєш.
У квітні мимовільний крок у цьому напрямі зробила Литва, коли видворила посла РФ за участь у шпигунстві. У Москві тоді образилися та знизили рівень дивідносин до тимчасового повіреного. Нині Литва та РФ взаємно вислали тимчасових повірених, а в Москві було закрито литовський культурний центр – Будинок Балтрушайтіса. Ситуація рухається явно у бік розриву дипвідносин, але раніше Литви це може зробити Албанія, що матиме великий міжнародний резонанс, оскільки на даний момент ця країна є членом Ради Безпеки ООН. Ініціативу Албанії потім можуть підтримати Північна Македонія, Словенія, Хорватія та Чорногорія, економічні зв’язки яких із РФ мінімальні, але у яких її посольства функціонують як диверсійні центри. Розриви дивідносини з РФ це ще й процес забезпечення своєї безпеки не тільки для багатьох країн Балкан, а й для країн Африки. Якби у Буркіна-Фасо не було б посольства РФ, але навряд чи в ній було б два військові перевороти під російським прапором за рік.
Абсолютно безболісно для своїх економік розірвати дивідносини з РФ можуть Австралія, Нова Зеландія та багато держав Океанії та Африки. Слід враховувати, що розрив чи відсутність дивідносин не передбачає автоматично миттєвий розрив чи згортання торгових відносин. Це означає лише те, що держава попереджає своїх громадян, що не надаватиме їм консульські та інші послуги в цій країні, якщо вони на свій страх і ризик туди поїдуть або вестиме в ній бізнес. Звернення урядів Болгарії, США, Польщі, Румунії, Естонії, а 5 жовтня та Чехії до своїх громадян у РФ з проханням негайно залишити її територію вказують, що процес йде саме у цьому напрямі.
Не менший резонанс, ніж розрив дипвідносин Албанією матиме такий самий крок, якщо його зроблять Швейцарія та Австрія, де розташовані офіси багатьох міжнародних організацій. Це призведе до закриття в них представництв РФ і фактично стане її винятком з міжнародних організацій, звідки її ще не виключили. Коли з РФ розірвуть відносини понад 50 країн, це стане незворотним процесом і питання про її виключення з ООН буде вирішено майже автоматично. Масовий розрив дивідносин із РФ є також необхідною умовою реформування самої ООН, оскільки РФ єдина держава, яка протидіє демократизації ООН.
США нададуть Україні ще 4,5 млрд доларів підтримки, - Reuters
