У Путіна немає жодних "червоних ліній"
Тепер, коли російська армія втрачає свої позиції на окупованих територіях материкової України, коли вимальовується тенденція нових втрат – унаслідок можливої поразки путінського режиму – Крим, схоже, виступає вже у новій ролі. У ролі головного інструменту російського шантажу. У ролі найважливішої " території Росії " .
Може створити враження, що Кремль готовий "стерпіти" все, що завгодно. Можуть вибухати військові об’єкти у Білгородській області Росії. Російська армія може залишати міста на вже анексованому Донбасі. Але якщо раптом станеться пожежа на Кримському мосту, тоді Володимир Путін сидітиме з враженим виразом обличчя, а російська авіація буквально через добу годинника після пожежі почне завдавати ударів по інфраструктурі України.
Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі із головою Слідчого комітету РФ Олександром Бастрикіним. Санкт-Петербург, 9 жовтня 2022 року
Головне – не переходити адміністративний кордон Криму. Головне – не торкатися Керченського мосту! І ось уже екстравагантний мільярдер Ілон Маск пропонує "залишити Росії Крим", ніби озвучуючи таємні бажання російського правителя.
Думаю, головне – не піддаватися на цей шантаж, не вірити у цю декорацію. Чому безпека Криму має турбувати російського президента більше, ніж безпека Білгорода? Чому статус Криму чимось має відрізнятися від статусу Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей – усі ці українські регіони анексовані Росією за одним і тим самим сценарієм? Чому треба думати, що військові поразки не викликають у Путіна емоцій, а ось після пожежі на Кримському мосту він наказує негайно почати бомбардувати Київ чи Львів? Як можна повірити в таку містифікацію?
У війні, яку Росія почала проти України, впевнений, немає жодних "червоних ліній", пов’язаних із пожежею на Керченському мосту, переходом української армії у наступ на окупованих Росією територією та навіть виходом на адміністративний кордон Криму. У цій війні є одна-єдина "червона лінія", яка вже давно перейдена Путіним – державність, суверенітет та територіальна цілісність України.
Переконувати себе, що в ситуації, що склалася, Українська держава зможе довго проіснувати у світі та безпеці без відновлення своїх міжнародно визнаних кордонів – це повторювати помилку 2014-2022 років, коли багато українців рішуче відмовлялося розуміти, що анексія Криму та війна на Донбасі – це лише перший крок до ліквідації самої Української держави. І що якщо ми, українці, дійсно хотіли тривалого і міцного світу, нам слід, за давнім прислів’ям, готуватися до тривалої та кровопролитної війни, а не заспокоювати себе інфантильними ілюзіями про те, що про світ можна домовитися з тим, хто вже давно зробив ставку на війну та насильство.
Україна як держава-інвалід, держава без контролю за власними територіями, не буде цікава нікому. Вона не цікава Росії – тому що Кремль буде впевнений, що зможе дістатися й інших територій цієї держави. Вона не цікава Заходу – тому що здавання українських територій Росії означатиме повну поразку міжнародного права. І вона не буде цікавою самим українцям – тому що вони вже переконалися в тому, що доля такої держави – війна та загибель.
Тому, впевнений, Україна може знайти майбутнє лише з усіма своїми землями, вкраденими Росією. З Донецькою, Луганською, Херсонською, Запорізькою областями. І з Кримом. Звісно ж, із Кримом. Думаю, Володимир Путін розуміє це не гірше за нас з вами.
Тому і використовує анексований півострів як інструмент для шантажу.