У Скадовську окупанти повісили українку біля будівлі суду за проукраїнську позицію
Обшукали, забрали в "витверезник" і задушили
56-річна мешканка окупованого Скадовська на Херсонщині Тетяна Мудренко зникла зі зв’язку 7 жовтня. Рідна сестра Наталія почала писати в місцеві групи у Facebook, публікувати фото сестри-близнючки та просити про допомогу.
Хтось із мешканців міста написав їй, що бачив, як "поліція" зупинила автомобіль, у якому їхали Тетяна із чоловіком Анатолієм.
"Кажуть, що вони обігнали "поліцейську" машину, і це не сподобалося загарбникам. Вони зупинили їх, намагалися забрати авто, але люди навколо почали обурюватися. Тоді вони Таню та Толіка відпустили. А вже за дві години "поліція" наскочила до них додому. Провели обшук, був скандал, чоловіка побили. Забрали два велосипеди, машину. Тетяна не мовчала, вона їм так і сказала: "Ніколи Скадовськ не буде російським. Скадовськ – це Україна". Їх обох відвезли до місцевого "витверезника". Це те, що розповіли сестрі Тані", – каже нам родичка сім’ї.
Декілька днів не було жодної інформації. Одна із сусідок взялася доглянути господарство Тані та Анатолія, у них залишилися і птахи, і собака у дворі. Але ніхто не погодився йти до "поліції" і питати, що з подружжям.
А згодом хтось скинув сестрі Наталі посилання на статтю, де було написано, що Таню повісили просто біля суду у Скадовську. Цю інформацію передавали і очевидці. Це стало потрясінням для рідних та друзів.
Відомо, що кілька днів тому окупанти випустили чоловіка Тетяни. Він забрав тіло дружини, вона була задушена. Анатолій її поховав.
Побоювалася, що її вирахували
Родичка розповідає, що все почалося 3 березня, коли російські війська увійшли в Скадовськ. Вона перекидала рідним відео, як усе відбувалося.
"Там ще був мер, який сказав їм сидіти тихо і виконувати все, що скажуть ці люди. Але Тетяна займала українську позицію, вона не мовчала. Ходила на мітинги спочатку. Потім усе там стихло. Ми з нею часто зідзвонювались. А якось вона написала мені, що, мовляв, не пиши мені в Viber, краще в Telegram. Вона вважала, що там менше прослуховують. Я її запитала, що трапилося. Вона сказала, що її вирахували. Ніяких подробиць вона не стала розповідати. Лише сказала, що коли все закінчиться, ми зустрінемося і вона все розповість і додала: "якщо залишуся жива". Ця фраза засіла у мене в голові", – згадує родичка.
Її подруга згадує, що Тетяна Мудренко родом із Дніпра. "Вона багато років працювала в інфекційній лікарні у Дніпрі. Три роки тому вона оформила собі пенсію, оскільки робота в інфекційці вважається шкідливою і на заслужений відпочинок медики можуть виходити раніше. Та поїхала до Скадовська до свого цивільного чоловіка Анатолія. Вони вже давно зустрічалися, він колишній моряк. У них були дуже романтичні стосунки. Так вони там і жили. Тетяна влітку підробляла в дитячих таборах", – каже подруга.
Жінка була дуже спортивною. Вона чудово плавала, у 40 років навчилася їздити на велосипеді і могла з друзями проїхати від Скадовська до Криму. Звичайно, все це було до того, як російські війська захопили півострів.
Коли Скадовськ опинився в окупації, їм довелося виживати, бо українську пенсію отримувати вони не могли, банки не працювали. Але Тетяна була дуже господарською, вона займалася консервацією, мали своє невелике господарство, город. Також пекла печиво, а Анатолій робив домашнє вино, все це продавали на ринку.
Вона ніколи не приховувала своїх українських поглядів. У неї на велосипеді навіть був прикріплений невеликий український прапор. Коли ходила на мітинги, їй навіть бризнули сльозогінним газом в обличчя. Вона дуже сердилася на сусідів, які були за Україну, але за час окупації швидко перевзулися й стали на бік Росії. Це її обурювало", – розповідає подруга.
Рідні та друзі кажуть, що не можуть до кінця повірити, що Тетяну так жорстоко вбили російські загарбники. Така смерть у 21 столітті!
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
