Черкаського прокурора покарали за намір «повісити» на жінку осквернення могил
Про це редакція 368.media дізналася з рішення КДКП.
Навесні 2019 року Корновенко погодив громадянці підозру в осквернення могил, вчиненому повторно (ч.1,3 ст.297 КК). За версією слідства, жінка в період із 4 до 21 лютого на території сільського кладовища «Костіне» в селі Руська Поляна Черкаської області, пошкодила 19 пам’ятників і три хрести поваливши їх на землю.
Надалі з’ясувалося, що жінка начебто не могла розуміти свої дії та керувати ними. Тому прокурор звернувся до суду про застосування госпіталізації до психіатричної лікарні. Однак суд у клопотанні відмовив і справу просто закрив у зв’язку з недоведеністю вчинення обвинуваченою суспільно небезпечних діянь.
Поліція в основу підозри поклала показання свідка про те, що його знайома в ті дні бувала на кладовищі, звідки приносила цукерки та печиво, а також ще одного свідка, який бачив цю жінку на сільському кладовищі напередодні виявлення там повалених надгробних пам’ятників, а також – показання потерпілих, які знайшли пошкоджені пам’ятники. На могилах виявили два відбитки пальців рук, що, за висновком дактилоскопічної експертизи, належать цій жінці.
Сама підозрювана заперечувала свою причетність до осквернення могил. Пояснила, що через скрутний матеріальний стан дійсно ходила на кладовище та збирала залишені на могилах пожертви й могла залишити відбитки пальців рук на могильних плитах. На думку суду, обвинувачення у цій справі було побудовано на припущеннях, а прокурор не надав доказів, які спростували б версію захисту. Тим паче, що протокол не містить відомостей щодо конкретного точного місця виявлення слідів пальців рук.
Суд переконався, що повалені пам’ятники і хрести є кам’яними й розміщувалися вертикально п’єдесталами, закріплені цементною основою та залізними штирями, а тому для їх повалення необхідні значні фізичні зусилля. Обвинувачена ж має худорляву будову тіла і певні вади здоров’я. Тому суд вважає, що вона фізично не могла зруйнувати таку кількість пам’ятників та хрестів, у тому числі докладати сили шляхом натиску долонями.
Суд звернув увагу, що в клопотанні зазначається про умисність дій, хоча жінка перебувала в стані, у якому не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Відтак йшлося про неповноту й однобічність досудового розслідування, відсутність достатніх доказів та неналежний прокурорський нагляд.
Корновенко визнав своє недоопрацювання, але запевнив, що не мав умислу, щоб усе так трапилося. До прокурора застосували дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
