Душили, били та ґвалтували: 75-річна вчителька з-під Херсона розповіла про звірства окупантів
Свою історію 75-річна вчителька історії розповіла для BBC News.
Росіяни прибули до Миролюбівки 24 березня. Загарбники тероризували село, вимагали горілку та вино, крали машини та пальне, грабували будинки. Вони забирали чоловіків у мішках на голові, катували – принаймні в одному випадку до смерті.
За місяць окупації Людмила мала змогу виїхати з дочкою Ольгою на територію, яку контролювали українці. Але незважаючи на благання Ольги, вона відмовилася переїхати у безпечне місце, бо сподівалася зберегти своє майно, а насамперед зібрану нею колекцію документів про історію свого села та родини. Коли Ольга та її близька подруга, яка жила неподалік, поїхали, Людмила лишилася сама. Ніч на 13 липня жінка запам’ятала все життя.
"О пів на одинадцяту я почула дуже гучний стукіт у своє вікно. Моє тіло стислося. Хто це міг бути? Моє обличчя, тіло, ноги, руки паралізував страх. Я закрила всі вікна, але одне з них було ще трохи відкрито. Я побачила крізь його солдата. Я вагалася, чи пускати його. Чи зможу я його чимось вдарити? Чи зможу я впоратися з ним?", - розповідає Людмила.
Коли вона відчинила двері, окупант одразу вдарив жінку кулаком по обличчю. Вибив жінці два зуби та зламав ніс. Людмила була вся у крові. Але загарбник і на цьому не зупинився: почав бити жінку прикладом автомата в груди по голові.
"Я не розуміла, що зробила не так. Він ухопив мене за волосся. На кухні було темно, і він чіплявся за меблі, а потім кинув мене на диван і почав душити. Після цього я два тижні не могла ковтнути води. Потім він зняв". з мене одяг і зґвалтував", - згадує вона.
Окрім того, російський окупант порізав жінці живіт. На тілі й досі залишилися глибокі шрами.
На думку Людмили, її ґвалтівник був із сепаратистів, якому було близько 60 років. За її словами, він уже був у неї вдома, крав дизель, а потім приводив солдатів, які залишалися там, доки вона не вмовила їх піти.
Насильник вимагав тютюну і бив його автоматом через те, що в неї не було тютюну. Він відкрив вогонь, кулі летіли на всі боки кімнати. Людмила чекала на смерть. Вона думала про свою сім’ю.
Жінка розповідає, що він залишався у будинку до 05:20 наступного ранку. Потім він сказав, що якщо вона розповість про те, що сталося, він повернеться, щоб убити її. Вона залишилася у сусідів, пояснивши свої травми тим, що впала до підвалу.
Через чотири дні після зґвалтування вона разом з іншими українцями змогла дістатися сусіднього міста, все ще окупованого росіянами, але подалі від нападника, а звідти їй вдалося перетнути лінію фронту, щоб повернутися до своєї дочки та родини.
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
