Спокійне життя російських міст закінчилося: українські безпілотники зможуть долетіти і до Москви
Як і прогнозувалося, Путін повернувся в зернову угоду, повідомивши про те, що отримав через турків гарантії, що задовольняють його від України. Що це за гарантії – ніхто не знає. (Включаючи, я думаю, його самого). Але виглядає це максимально безглуздо: людина, яка розв’язала війну проти України, вимагає від неї гарантій того, що вона не нападатиме на його флот, який по ній стріляє ракетами.
Звичайно, я розумію, що йдеться про те, щоб Україна дала гарантії, що вона не використовуватиме у військових цілях суду, що перевозять зерно, транспортні коридори, виділені для зернової угоди та портову інфраструктуру для неї.
Але це все відмовки. І я не виключаю, що якийсь папірець у цьому дусі українці написали на адресу турків. Швидше за все, така гарантія була дана Ердогану ще тоді, коли угода тільки підписувалася чотири місяці тому. І Ердоган просто показав її Путіну, а Путін поспішив задовольнитись цим папірцем тому, що в нього не було іншого виходу: інакше зерновий експорт з України тривав би без участі Росії і, отже, взагалі без будь-яких гарантій від України у бік Росії .
Знову Путін перехитрив себе: в черговий раз його блеф не вдався і ніхто не злякався його погроз. Ердоган заявив, що зерновий експорт у будь-якому випадку буде продовжений і якщо буде потрібно - зерно возитимуть турецькі кораблі під охороною турецького флоту. Путін зрозумів, що загрався і з’їхав швидко, заявивши, що його влаштовують гарантії, які нібито дала Україна.
Це пояснення для лохів нікого не обдурило і всі зрозуміли, що Путін знову сів у калюжу. Зрозуміло, його авторитет (якщо про нього можна говорити) від цього явно не виріс. Путін все намагається виступити рівним партнером для США та Китаю, а про нього витирають ноги то Україна, то Туреччина. То обидві разом.
Таким чином він нескоро опиниться за одним столом переговорів з Байденом і Сі Цзинпіном. І сьогодні він від цього моменту ще далі, ніж 23 лютого. Адже він починав цю "спецоперацію" саме для того, щоб показати, що він їм рівний, з ним треба рахуватися і що він дорослий хлопчик. А вийшло все навпаки: він показав, що йому до них як до сонця, що з ним можна не зважати і що він - інфантильний дегенерат.
Тим часом стають відомими параметри безпілотників, якими незабаром українська промисловість завалить ЗСУ. Це буде апарат із дальністю 1000 км (до Москви треба летіти не більше 600 км). Вага бойової частини – 75 кг. Це досить тривожні цифри для Москви. Наприклад, іранські драндулети мають вагу бойової частини трохи більше 50 кг. І якщо вони завдають такої шкоди, що на що можна очікувати від дрона з більш потужною бойовою частиною?
Можливо, цей дрон випускатиме не тільки українська промисловість. Може їй допомагатиме польська чи, наприклад, словацька (німецька?) промисловість. Але повідомляється, що конструкція українська та інженери, які налагоджують виробництво – теж українські.
Якщо це так (а, швидше за все, це так), то спокійне життя російських міст у європейській частині Росії закінчилося. І ракети ЗРК С300, якими зараз росіяни здуру стріляють по наземних цілях, скоро будуть у них у страшному дефіциті. А коли вони закінчаться – тоді російські міста залишаться беззахисними. Адже Росії ніхто не дасть своїх ЗРК та ракет до них, на відміну від України, котрій зараз будувати нову ППО допомагає все НАТО.
Путін, звичайно, може гнати на забій все нові й нові сотні тисяч своїх громадян, але якщо їх нема чим озброїти, то їхня готовність померти недорого коштує. Зрештою, ця війна - війна машин і HIMARS в ній означає набагато більше, ніж здатність хороброго чеченського богатиря розбити цеглу про свою голову.
Взагалі, людство загалом, не таке вже й погане. Люди найчастіше хочуть бути на боці правди і хочуть допомагати тим, хто бореться за добро та проти зла. І те, що Захід допомагає Україні і протистоїть путінській Росії, означає, що наша спільна справа - права, а значить ворог буде розбитий і перемога буде за нами.
Слава Україні!
Читайте більше новин по темі:
