У КМДА хочуть додатково витратити на моніторинг якості повітря 240 млн гривень

Відповідним проєктом рішення передбачено продовження заходів зі створення “Міської системи програмно-апаратних засобів збору та обробки даних про стан довкілля”. В рамках цієї системи, яку столична влада впроваджує вже більше двох років, зокрема, планується збільшити кількість пунктів спостереження за станом атмосферного повітря, що встановлюються профільним управлінням КМДА, з 5 до 22. На ці та інші заходи чиновники міськдержадміністрації планують до 2025 року витратити 240 млн гривень зі столичного та державного бюджетів. Кінцевим результатом, за задумом розробників документу, має стати можливість виявляти райони з найбільшим забрудненням повітря, впроваджувати плани поліпшення його якості тощо. 

Як стало відомо KВ, наразі столична міськрада готується до затвердження Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря агломерації Києва. 

Відповідний проєкт рішення № 08/231-780/ПР від 24 червня 2022 року було підтримано Київрадою в першому читанні під час пленарного засідання, яке відбулося 27 жовтня 2022 року. У сесійній залі таке рішення підтримали 65 депутатів. Суб’єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв (на колажі праворуч) і управління екології та природних ресурсів КМДА. 

Зважаючи на вимоги регламента Київради, на підготовку цього проєкту рішення до затвердження у другому читанні має піти близько місяця-півтора – документ має розглянути і допрацювати комісія міськради з питань екологічної політики, погодити управління правового забезпечення діяльності Київради тощо. Проте на практиці столична влада дуже рідко дотримується вимог щодо таких термінів. Тому, на затвердження Програми в цілому може піти й значно більше часу. 

Під час пленарного засідання проти прийняття цієї програми виступила депутатка Київради, членкиня комісії з питань екологічної політики Юлія Лимар (фракція “УДАР”). Вона запропонувала відправити відповідний проєкт рішення на доопрацювання до управління екології та природних ресурсів КМДА, навіть не приймаючи його в першому читанні — саме через те, що перед столичною владою встановлюються часові обмеження щодо підготовки і винесення до сесійної зали міськради кінцевого варіанту цього документу.

“У нас з цією програмою є певні проблеми. Зокрема, зараз Міндовкілля (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.– KВ) взялося розробляти єдину базу даних про стан атмосферного повітря. І наче навіть розпочалася робота з технічними регламентами щодо закупівлі обладнання для вимірювання якості повітря. Тому нам треба час для того, щоб ця програма була збалансованою, і повністю відповідала іншим нормативно-правовим актам”, – зазначила Юлія Лимар.

Але за результатами обговорення цього питання депутатський корпус Київради не підтримав такі заклики своєї колеги. 

Про що програма?

Запропонована до затвердження програма, зокрема, визначає місця розміщення в столиці стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря – спеціального обладнання, яке вимірює вміст у повітрі діоксида сірки, оксида вуглецю, фтористого водню, важких металів тощо (мова йде як про затвердження місць діючих постів, так і про визначення місць для встановлення нових. – KВ). Дані локації було визначено спеціальною комісією, створеною для такої мети при управлінні екології та природних ресурсів КМДА, після чого ці місця були погоджені з Міндовкілля. У проєкті рішення передбачено, що термін дії нової програми має становити 5 років, проте її фінансування, про яке мова буде йти далі, чомусь розраховане на 4 роки. 

В управлінні екології та природних ресурсів КМДА вважають, що затвердження цього документу дозволить забезпечити збирання, оброблення, збереження та проведення аналізу про якість атмосферного повітря, оцінювати та прогнозувати зміну цієї якості та ступінь небезпеки для довкілля, виявити райони/місця забруднення повітря, розробити та впровадити місцеві плани поліпшення якості повітря тощо. 

Як повідомляється в проєкті рішення, станом на 1 січня 2022 року в столиці нараховувався 21 пункт спостереження за станом атмосферного повітря. Більшість з них — 16 — належать Центральній геофізичній обсерваторії ім. Б. Срезневського (заклад, що знаходиться в підпорядкуванні Державної служби надзвичайних ситуацій. – KВ) та були введені в експлуатацію ще за часів радянського союзу. Мова йде про напівавтоматизовані пости, в яких дані збираються різних видів аналізу та періодично передаються до вказаної обсерваторії. 

Ще 5 пунктів належать столичній громаді та були введені в експлуатацію управлінням екології та природних ресурсів КМДА протягом 2020-2021 років. Мова йде про так звані “референтні (високоточні) пункти спостереження” – спеціальні стаціонарні пости, в яких встановлене обладнання для автоматичного вимірювання якості повітря, регулярної передачі цих даних до спеціальної системи та подальшого оприлюднення такої інформації (зокрема, на спеціальному веб-порталі).

В рамках виконання нової програми чиновники КМДА планують встановити ще 17 таких пунктів у всіх районах столиці, крім Подільського.

Проєктом рішення передбачено, що на виконання цієї програми протягом чотирьох років, 2022-2025 років, планується витратити 240 млн гривень (по 60 млн щорічно). Більшість цього фінансування — 160 млн гривень — чиновники мають намір отримати зі столичного бюджету, ще 80 млн гривень планується залучити з державного бюджету. На ці кошти управління екології та природних ресурсів КМДА збирається займатися створенням “Міської системи програмно-апаратних засобів збору та обробки даних про стан довкілля”, в рамках якої планується придбання і встановлення “стаціонарних постів (пунктів спостережень) автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря”. 

При цьому, у розділі проєкту програми щодо об’ємів її фінансування зазначено, що протягом 2022-2025 років планується встановлення не 17, а 12 пунктів спостереження. Чому їхня кількість у різних розділах документа відрізняється, в проєкті рішення не уточнюється. Проте загальна запланована проєктом програми кількість таких постів у 22 одиниці (5 вже встановлених і 17 “перспективних”) співпадає з тією кількістю, яка обговорювалася у Київраді раніше.

Зазначимо, у проєкті програми вказано, що станом на 2020 рік, коли КМДА почала розробляти цей документ, у столиці нараховувалося 101,2 тис. підприємств, що здійснюють викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря. При цьому, їхня кількість, у порівнянні з минулими роками, збільшилася – для прикладу, в 2016 році їх нараховувалося 76,2 тис. Загальний обсяг викидів забруднювальних речовин у повітря станом на 2020 рік становила 251,3 тис. тон (у 2016 році – 182,3 тис. тон). Ще 225,8 тис. тон таких речовин станом на 2020 рік у повітрі "опинялися" від пересувних джерел (автомобілі тощо). Для порівняння, у 2016 році цей показник становив 148 тис. тон. 

Передісторія

Як раніше повідомляла KВ, у столиці створюються відразу дві системи моніторингу повітря.

Перша називається “Система отримання вимірювальних параметрів про стан навколишнього та внутрішнього середовища у рамках концепції “інтернет речей”. Вона створюється КП “Інформатика” в рамках міської цільової програми “Електронна столиця на 2019-2022 роки”, і за 4 роки на неї заплановано витратити зі столичного бюджету 130 млн гривень. За інформацією Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, у рамках цієї системи встановлюються якісь сенсори для контролю якості повітря за базовими показниками всередині якихось приміщень (яких саме, чиновники не уточнювали). Достеменно встановити, як у результаті функціонуватиме ця система, і який ефект дають ці бюджетні вливання KВ не вдалося.

Друга система моніторингу київського повітря – це згадана вище "Міська система програмно-апаратних засобів збору та обробки даних про стан навколишнього середовища Києва". Вона впроваджується управлінням екології та природних ресурсів КМДА в рамках міської цільової програми “Екологічне благополуччя” (попередня програма діяла у 2019-2021 роках, діюча розрахована на період 2022-2025 років). Усього на її впровадження з 2020 по 2025 роки було передбачено витратити 340 млн гривень (240 млн з міського бюджету і 100 млн з державного, без урахування витрат на обслуговування та експлуатацію обладнання. – KВ). Саме в рамках створення цієї системи моніторингу в столиці, серед іншого, було обладнано 5 згаданих вище пунктів спостереження.

Депутати Київради, громадські активісти та експерти неодноразово звертали увагу на те, що якість повітря в столиці останніми роками значно погіршилася. Вони вказували на те, що жителі періодично страждають від смогу, місто все частіше потрапляє у світові антирейтинги через забрудненість атмосфери. Причини такої ситуації “на поверхні” – величезна кількість транспорту, необладнаний сучасними системами очищення газів сміттєспалювальний завод “Енергія”, ряд небезпечних виробництв, столичні ТЕЦ тощо.

Нагадаємо також, що управління екології та природних ресурсів КМДА не надто вдало справляється із реалізацією Програми екологічного благополуччя, незважаючи на те, що на відповідні заходи чиновники отримають багатомільярдне фінансування.

Наприклад, протягом 2020 року на виконанні вказаної програми профільне управління КМДА освоїло 1,85 млрд бюджетних гривень, завдяки чому вдалося виконати 88,3% запланованих заходів. Проте, реалізовані заходи мають мало спільного з розвитком сфери екології – це в основному звичне утримання пляжів, парків, очисних споруд, придбання посадкових матеріалів. При цьому, протягом позаминулого року чиновники так і не розробили проєкт організації ландшафтного парку “Партизанська слава”, не збудували комплекс з переробки і утилізації рослинних відходів та систему аерації озера Лебедине, а на реконструкцію та благоустрій парку “Кіото” та Долобецького острова гроші в бюджеті навіть не були закладені кошти. 

Зазначимо, правління екології та природних ресурсів КМДА з 11 лютого 2021 року очолює Олександр Возний (на колажі ліворуч). Роботу цієї структури протягом більше семи років контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. 

Комісію Київради з питань екологічної політики очолює депутат Денис Москаль (фракція “ВО “Батьківщина”). Крім нього до складу цього органу входять ще четверо народних обранців. 

Фото: колаж КВ

КиївВлада