Туреччина вирішила продовжити "зернову угоду": Росію послали до біса з її фокусами
Також повідомляється, що ЗСУ взяли під вогневий контроль трасу Сватово - Кремінна і тепер, за ідеєю, постачання боєприпасів російського угруповання в районі Кремінної дуже утруднене. Сподіваємося, що так воно і є.
Судячи з того, що ми бачимо на картах ISW в районі Бахмута, питання про його взяття вагнерівцями (і хто там у них ще на підмозі) вже не варто і Пригожину настав час перестати вже зображати з себе крутого полководця: він таке ж барахло, що і всі попередні, включаючи настільки нелюбимого ним фельдмаршала Лапіна.
Хто там був у нас на слуху весь цей час? Рудський, який бомбив рідний йому Миколаїв? Двірників на прізвисько “м’ясник Алеппо”? Армагеддон Володимирович Суровікін? Де їх видатні таланти? Де оборона Тулона, битва при Маренго, бій на Аркольському мосту, Ріволі та Аустерліц, нарешті? Та що там Наполеона… Навіть Рохліна нема, що тут говорити.
До речі, про генерала Рохліна. Тут замість Лапіна призначили нового командувача – генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева. Я переглянув його послужний список і бачу, що напередодні цієї війни він командував знаменитою восьмою волгоградською гвардійською загальновійськовою армією. Тієї самої, рохлінської, що взяла Грозний у 1995 році.
Насправді вона, звичайно, сталінградська, бо сформована вона була ще Чуйковим під час Сталінградської битви та захищала Мамаєв курган. У повоєнний час вона стояла в Німеччині і була ударною. Довгий час нею командував генерал Ачалов (той самий, що керував обороною Білого дому 1993 року, коли Єльцин його штурмував).
Так ось. Генерал-афганець Лев Рохлін Грозний узяв, а ось від звання Героя Росії - відмовився. Сказав, що у громадянській війні героїв немає, а війна у Чечні - це слава Росії, та її біда. Єльцин тоді сильно на нього розсердився. Та так розсердився, що зняв Восьму армію (тоді вона називалася - корпус) з фронту (відразу після штурму Грозного) і відправив її разом із Рохліним назад до Волгограда.
Тоді Рохлін вибрався в Думу і почав там виступати проти Єльцина. І навіть ходили чутки, що він готував змову військових, центральну роль у якій мала відігравати його сталінградська армія, яка готова була йти за своїм “батею” хоч у пекло.
Але не минуло й трьох років, як улітку 1998 року Рохліна вбили за загадкових обставин. І ось цікавий збіг: буквально наступного дня після вбивства Рохліна новим директором ФСБ призначили Володимира Володимировича Путіна. А представляв його колективу Луб’янки голова уряду Сергій Владиленович Кирієнко.
А за місяць до вбивства Рохліна його восьму військо несподівано розформували. Шибко її побоювалися… І відродили цю армію лише вже у 2017 році… Ось таке вибухонебезпечне місце займав Мордвічов. І доля його попередника має бути йому добрим уроком. Знай Мордвічів. Ця війна – теж біда Росії. І в ній ти також не знайдеш слави.
Чим краще ти воюєш - тим гірше до тебе будуть ті, хто стоїть над тобою. Хтось тобі заздритиме, хтось побоюватиметься. Начальство не любить добрих генералів. Насамперед тому, що їх люблять солдати. А це дуже небезпечно для начальства.
Тож моя тобі порада, генерале Мордвічу: хочеш залишитися в живих - воюй погано. Інакше ти проживеш гарне, але коротке життя. Рохліну, коли його вбили, був лише 51 рік. А тобі вже 52… Чи не краще, як Лапін, потихеньку злитися до кращих часів. Нехай Кадиров з Пригожиним воюють: адже вони кричать, що знають як! Ну, коли знають, то їм і карти в руки, правда? Тим більше ти – генерал-лейтенант. А Рамзан Ахматович – цілісний генерал-полковник! Тут навіть і субординація вимагає поступитися йому місцем.
І на завершення свого посту хочу вам повідомити, що схоже я вчора мав рацію! Туреччина таки вирішила продовжити “зернову оборудку” без Росії. у тому числі 12 з українських портів та 2 до українських портів. Делегація Росії була проінформована ООН про це рішення."
Всі. Росію вирішили просто поінформувати. Якщо хтось читає це повідомлення якось інакше, нехай дасть своє трактування. Але я читаю те, що написано: а написано - Росію послали до біса з її фокусами.
Сподіваюся, що скрізь в іншому світі розуміють, що головна загроза судноплавству в Чорному морі походить від російського флоту, який базується в Севастополі. І для того, щоб судна могли ходити вільно, цей флот потрібно не дати спокій (як того вимагає Росія), а знищити. Раз вони не розуміють людської мови.
Тож наша справа права. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
