Захід шукає шляхи перетягнути Китай на свій бік
Проте зміст останнього пакету американської допомоги показує, що ЗСУ планують невдовзі наступ. Цікаво, що окрім зрозумілих танків, бронетранспортерів, ЗРК та безпілотників, у списку були ще якісь дивовижні броньовані катери (40 штук). У попередніх пакетах допомоги бронекатери ніколи не фігурували.
Що це за бронекатер – не коментується. Якщо вони морські – це одна річ, а якщо річкові – інша. У будь-якому випадку це дуже нетривіальний поворот у сюжеті і можна очікувати від ЗСУ найнесподіваніших ходів.
До Києва з несподіваним візитом приїхав помічник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван. Він чітко та недвозначно заявив, що підтримка України не ослабне незалежно від результату виборів до Конгресу. Що без України жодних переговорів про Україну США з Росією не провадитимуть. І що вимогу Росії вивести свої війська за міжнародно-визнані кордони 1991 року, США підтримують.
Шольц і Сі Цзіньпін із Пекіна заявили про те, що будь-яке застосування ядерної зброї у війні Росії з Україною неприйнятне і Шольц навіть звернувся до Москви із закликом чітко та недвозначно про це заявити.
Мені здається, що цим візитом Шольц начебто зондує ґрунт перед зустріччю Сі Цзинпіня з Байденом на саміті G20 15-16 листопада. І я не виключаю, що німецький канцлер поїхав до Пекіна, попередньо обговоривши все зі своїми американськими колегами.
Надто вже Шольц намагався умаслити китайського правителя перед візитом. Досить, як він напередодні продавив через свій кабінет продажу Китаю 24,9% акцій Гамбурзького порту. Це надто жирно для скромних офіційних результатів його візиту до Пекіна. Отже основний зміст візиту залишився в тіні. Втім, скоро ми всі дізнаємось.
Так чи інакше, але Захід почав шукати шляхи перетягнути Китай на свій бік і візит Шольца був першою ластівкою у цій кампанії. Думаю, у Заходу для успіху цієї своєї витівки є більше аргументів, щоб зацікавити Китай, ніж Росія.
Та й чим Росія може зацікавити Китай, якщо її обложено санкціями, які створюють ризики вторинних санкцій для будь-кого, хто з нею намагається співпрацювати. До того ж, російська економіка прискорює своє падіння: за третій квартал падіння ВВП склало 4,4% (за другий – 4,1%). А у четвертому кварталі очікується падіння у 6,4 – 7,8%.
(До речі, навіть із цих позицій вторгнення в Україну було пострілом себе в ногу: адже за перший квартал цього року (який на 2/3 був довоєнним) ВВП Росії зріс на 3,5%!)
У цих умовах мобілізація залишалася останнім для Росії способом змінити хід війни на свою користь. Але сьогодні американський Інститут Вивчення Війни (ISW) дійшов висновку, що максимум, що може дати мобілізація, - це стабілізація фронту на два-три місяці. Після цього ініціатива знову перейде до України.
Головна проблема Путіна - це нездатність російської промисловості зробити достатню кількість зброї та боєприпасів для ведення бойових дій із тією інтенсивністю, з якою вимагає поточна обстановка, а не відсутність солдатів. Плюс проблеми з логістикою, які він не може вирішити через наявність у противника більш ефективної та далекобійної артилерії (як ствольної, так і реактивної).
Сьогодні стало відомо, що тільки найбільше 1/3 мобілізованих перебуває так чи інакше в армії, що діє. Інші 2/3 сидять там, де їх закликали, у непристосованих приміщеннях, голодні, холодні та злі на своє начальство. Виявилося, що їх нема в що одягнути, нічим годує і чим озброїти. Залишається загадкою: чому це з’ясувалося лише зараз, а не до мобілізації.
Коротше, весь цей бардак грає нам на руку і наближає нашу перемогу. Тим більше, що наша справа права, ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.
Слава Україні!
