У Києві будуть заробляти на обстеженні застарілого жилого фонду
Ці кошти планується освоїти виключно на інвентаризації “хрущівок”, “сталінок” та інших старих житлових будинків. Керівництво Києва обіцяє, що відновлювати дані будівлі потім будуть інвестори. Втім, наразі є суттєві передостороги, що саме освоєння коштів на обстеженні будинків є самоціллю Програми. Адже Київрада і КМДА досі навіть не визначили, за якою процедурою та на яких умовах будуть обиратися інвестори (Порядок проведення відповідних конкурсів навіть не прописано), яким вимогам повинні відповідати “відреконструйовані” будинки, куди столична влада буде відселяти мешканців старих багатоповерхівок тощо.
Як стало відомо KВ, нещодавно набуло чинності рішення Київради №5818/5859 від 8 грудня 2022 року про затвердження Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого жилого фонду в Києві.
Нагадаємо, проєкт цієї програми був розроблений ПП “Інститут урбаністики” протягом 2019-2022 років на замовлення Департамента будівництва і житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації (КМДА). 29 червня 2022 року проєкт рішення про її затвердження було зареєстровано в Київраді – суб’єктом його подання де-юре виступила комісія міськради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК). 27 жовтня 2022 року даний документ було підтримано столичною міськрадою, але лише у першому читанні – депутатський корпус вирішив доопрацювати його спільно з КМДА. Вже через півтора місяця, 8 грудня, готовий проєкт рішення було винесено до сесійної зали Київради для остаточного затвердження у другому читанні.
Про що Програма
При підготовці проєкту програми до розгляду в другому читанні столична влада розробила низку правок до цього документу, які дещо змінили механізм її реалізації. Втім, основна суть даного проєкту була збережена.
Так, керівництво міста, як і планувалося початково, декларує наміри відреконструювати усі 256 кварталів застарілого житлового фонду столиці, у яких нараховується понад 4,9 тис. багатоповерхових будинків. При цьому, як і було передбачено початковим варіантом проєкту рішення, 15 кварталів зазначені першочерговими на реконструкцію – до відповідного переліку увійшли квартали, у яких переважають застарілі житлові будинки; у яких наявна чинна містобудівна документація місцевого рівня (наприклад, затверджені Детальні плани територій); у яких відсутні планувальні обмеження, що істотно обмежують можливі заходи із комплексної реконструкції тощо.
Згідно з прийнятим рішенням, на реалізацію програми столична влада планує виділити з бюджета міста грошові кошти у сумі 494,8 млн гривень. Ці кошти КМДА має намір освоїти протягом до 2026 року лише на обстеженні будинків “застарілого житлового фонду” (із розрахунку “100 тис. гривень на інвентаризацію однієї будівлі”). В Програмі зазначено, що Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА має "забезпечити її виконання в межах обсягу видатків, передбачених у бюджеті Києва на відповідні роки". Тобто, наприкінці кожного року столична влада буде окремо вирішувати, скільки бюджетних коштів вона може чи хоче направити на таку “важливу” інвентаризацію.
Зазначимо, Програмою передбачено, що на її реалізацію в поточному році з бюджета Києва потрібно виділити фінансування в сумі 15 млн гривень. Втім, у міському бюджеті на 2023 рік (затверджений рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року) поки що відсутній рядок про виділення коштів на здійснення заходів даної Програми. Тобто, або міська влада ще не передбачила відповідне фінансування (це можна буде зробити при коригуванні бюджету.- КВ), або воно вміло “сховане” серед інших видатків Департамента удівництва та житлового забезпечення КМДА.
Також примітно, що столична влада вирішила зробити Програму безстроковою – за пропозицією секретаря Київради Володимира Бондаренка із рішення було прибрано “часові межі”, які встановлювали “дедлайн” дії цього документу 2026-им роком.
Показовим є той факт, що столична влада досі так і не вирішила, за якою процедурою має відбуватися саме реконструкція кварталів застарілого житлового фонду Києва – на цей нюанс KВ звертала увагу ще при затвердженні проєкту Програми в першому читанні. Наразі рішенням лише передбачено, що Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА повинен "забезпечити організацію та проведення конкурсу із залучення інвесторів-забудовників для реалізації проєктів комплексної реконструкції, заміни житлового фонду" тощо.
При цьому, в затвердженому рішенні відсутня конкретика стосовно того, як буде визначатися пріоритетність реконструкції тих чи інших кварталів, за якою процедурою та на яких умовах мають проводитися згадані інвестиційні конкурси (лише вказано, що це має відбуватися “відповідно до законодавства”), яким вимогам повинні відповідати “відреконструйовані” будинки, куди столична влада буде відселяти мешканців будинків, у яких будуть проводитися відповідні роботи, тощо.
Більше того – в документі навіть не було закріплено доручення до КМДА щодо розробки Положення або Порядку про проведення таких конкурсів, що могло б якось пояснити ігнорування столичною владою цих важливих бюрократичних нюансів. Примітно, що зауваження стосовно відсутності затвердженого Київрадою Порядку проведення конкурсів у відповідному листі висловило Управління правового забезпечення діяльності міськради, але така претензія була проігнорована депутатським корпусом.
Зазначимо, затвердити хоча б якийсь механізм щодо проведення цих конкурсів рекомендував і Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Ще до розгляду цього питання в першому читанні чиновники запропонували формувати умови таких конкурсів за результатами проведення інвентаризації об’єктів – тобто, мова йшла про те, що кожен квартал повинен був “виноситися на конкурс” окремо, виходячи з того, у якому він стані знаходиться (пропонувалося проводити технічне обстеження будівель і споруд, їхній енергетичний аудит тощо) і як саме він повинен реконструюватися (це може бути безпосередньо реконструкція, модернізація, знесення тощо). Але до остаточної редакції рішення ця норма внесена так і не була.
Більше того – у затвердженій Програмі зовсім відсутня норма про те, що реконструкція кварталів застарілого жилого фонду повинна відбуватися саме за результатами інвентаризації. Положення стосовно необхідності здійснення обстеження будівель та їхньої реконструкції на підставі такої інвентаризації у рішенні взагалі знаходяться в різних пунктах – наче вони не стосуються один одного. При цьому, затверджуючи відповідну Програму, Київрада підтримала пропозиції свого секретаря Володимира Бондаренка стосовно того, що це рішення скасовує рішення міськради №52/7625 від 12 листопада 2019 року “Про здійснення інвентаризації застарілого житлового фонду в Києві”. Таким чином, якими були результати цієї інвентаризації і чи не доведеться столичній владі двічі освоювати кошти на одних і тих же заходах, наразі залишається загадкою.
Крім того, у Київраді вирішили заплющити очі на ще одне досить слушне зауваження від Управління правового забезпечення діяльності міськради. Так, юристи вказали на те, що наприкінці 2021 року Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону України про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду (№6358), яким суттєво змінюється порядок реконструкції таких кварталів. В управлінні звернули увагу на те, що підходи, які слугували підготовкою даної програми, можуть втратити свою актуальність. Але депутатський корпус Київради цей факт також не збентежив.
Усі згадані вище обставини дають можливість припустити, що головною метою цієї Програми є не реконструкція кварталів застарілих “хрущовок” і “сталінок” у столиці, а лише освоєння бюджетних коштів на здійсненні інвентаризації будинків. При цьому, відсутність чітких механізмів проведення інвестконкурсів щодо здійснення самої реконструкції може призвести до різного роду маніпуляцій з боку чиновників КМДА та потенційних інвесторів, що у свою чергу може стати причиною корупційних скандалів та спротиву мешканців цих багатоповерхівок.
Передісторія
Нагадаємо, що 3 березня 2016 року Київрада своїм рішенням №119/119 доручила КМДА здійснювати ряд повноважень у сфері комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду. Відповідно до такого доручення, чиновники мали брати "участь у розробленні та забезпеченні виконання програм з реконструкції та заміни такого житлового фонду, визначати території реконструкції кварталів" тощо. Трохи більше ніж через рік,13 липня 2017 року, столична міськдержадміністрація розпорядженням №828 визначила Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА замовником розробки проекту Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду в місті Києві задля її подальшого винесення на розгляд Київради.
Саме на виконання цих двох рішень столичної влади лише через п’ять років було розроблено вищезгаданий проєкт програми. Така затримка пов’язана відразу з декількома факторами.
Так, керівництво міста протягом цього часу скаржилось на відсутність законодавчої бази, яка б дозволила реалізовувати дану програму. Зокрема, КМДА звертала увагу Кабінета Міністрів України на відсутність затвердженого типового інвестиційного договору, на підставі якого до реконструкції будинків можна було б залучати приватних інвесторів. У зв’язку з цим, серед іншого, столична влада у 2018 році клопотала перед урядом про “законодавчу передачу повноважень щодо затвердження форми такого договору органам місцевого самоврядування”.
Не менш серйозною проблемою, яка заважала і, ймовірно, може надалі заважати виконанню завдань вказаної програми, є відсутність у Києві т.зв. “маневренного фонду” – тимчасового житла, до якого мешканців аварійних будинків та будинків, що підлягають реконструкції, будуть відселяти на час проведення будівельних робіт.
Ще в червні 2017 року комісія Київради з питань ЖКГ і ТЕК доручила Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА розробити Положення про маневренний фонд житла комунальної власності столиці, проте наразі такий документ досі не затверджено. Ігнорування таких вимог у столичній міськдержадміністрації пояснювали декількома причинами, зокрема і тим, що, згідно з вимогами законодавства, проблемами тимчасового відселення киян насправді начебто мають займатися інвестори-забудовники, які захочуть здійснити реконструкцію.
Нагадаємо, станом на 2017 рік у столиці офіційно нарахували 2 тис. житлових будинків загальною площею близько 7,5 млн кв. метрів, які вичерпали свій технічний ресурс та які мали підлягати знесенню або серйозній реконструкції. Наразі у відповідній Програмі зазначено, що мова фактично йде вже про понад 4,9 тис. таких багатоповерхових будинків.
Нагадаємо, ПП “Інститут урбаністики” (розробник вказаної Програми), через свого засновника ТОВ “Терра Проджект”, входить до орбіти впливу Андрія Вавриша – скандально відомого ексзаступника директора Департамента містобудування та архітектури КМДА (2010-2015 роки) і засновника девелоперської компанії “Saga Development”. Частковим підтвердженням цього є той факт, що саме “Терра Проджект” отримувала найбільшу частину замовлень на розробку Детальних планів територій (ДПТ) в столиці – за свідченням джерел KВ в Київраді та КМДА, таким чином цей експосадовець отримав від КМДА можливість непогано заробляти.
Департамент будівництва і житлового забезпечення КМДА з 2 липня 2021 року очолює Борис Работнік. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп (на колажі праворуч). Останній відомий як екс-директор КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (з 2002 по 2018 рік) і депутат IV, V, VII, VIII скликань та чинного IX скликання Київради (на останніх виборах пройшов від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”).
Комісією Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради, з 8 грудня 2020 року, керує депутат Олександр Бродський (на колажі ліворуч). До складу цього органу входять 7 депутатів. У минулій каденції Київради (2015-2020 роки) Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.
Розвідка Британії про перестановки в армії РФ: суттєва зміна підходу до війни
