Дезертира, що здався у полон росіянам, обміняли і засудили на 6 років
Про це редакція 368.media дізналася з вироку Орджонікідзевського райсуду за ч. 4 ст.408 КК.
З серпня 2020 року Ігнатов служив за контрактом на посаді навідника. Наступного липня його відрядили до польового артилерійського складу в Запорізькій області. Після початку російського вторгнення, 26 лютого солдат втік з місця служби. Після цього його затримали на одному з блокпостів окупантів. Надалі він дав інтерв’ю, де розповідав нісенітниці про ЗСУ.
У судовому засіданні чоловік стверджував, що рятував життя. Він бачив чиїсь танки та поруч почалися обстріли. Усі сказали, що відступають до медскладів з метою евакуації. Була плутанина, ніхто не знав що робити. Ігнатов заявив, що командир роти нібито скидає бронежилет та перевдягається у цивільний одяг. Саме тому він зробив так саме.
Проте з показань свідків бій із росіянами відбувся тільки наступного ранку. І лише тоді керівництво прийняло рішення відступити, перевдягтися в цивільне і розосередитися. Солдати знали, що повинні вибратися із окупованого регіону. Більшість так і зробили.
Надалі знайшовся військовий, який зустрів утікача в місті Токмаку на початку березня. На запитання, чи той уже сконтактував із командиром, обвинувачений відповів, що навіть не планує.
Замість виїхати на неокуповану територію Ігнатов поїхав до окупованого Мелітополя, потім в Херсон і до Криму. І там на контрольному пункті пропуску був затриманий росіянами.
У полоні Ігнатов дав «інтерв’ю», потім використане російською пропагандою. Відеозапис вийшов 17 березня на каналі «Крим24» із підводкою: «Військовий ЗСУ, який здався б полон армії РФ, розповів про звірства національних батальйонів ЗСУ і фейки українських видань…».
У розмові з окупантами Ігнатов скаржився, що командування просто покинуло своїх людей, командири втекли.
Національні батальйони сказали: «Ми бачимо, як ви тікаєте. Ми зараз стрілятимемо по вас. І дали попереджувальний залп… У нас були великі втрати… Після того, як відпрацював БТР по хлопцям, ми вирішили перевдягатися та бігти до міста.
Ігнатов
Ігнатов розповідав в інтерв’ю, що хотів поїхати до Криму, а звідти – до Москви до родичів. Грошей на дорогу не мав, тож довелося продати бойову зброю. Прийшов на кордон із Кримом, розповів, що служив у ЗСУ та здався місцевим силовикам. Далі він розповідав про людяність окупантів та критикував Президента України. Врешті-решт Ігнатов навіть висловив бажання отримати російське громадянство.
Через два тижні після запису цього інтерв’ю росіяни повернули утікача в Україну, обмінявши на окупанта, полоненого поблизу Василівки.
У суді Ігнатов пояснював, що для інтерв’ю репетирував текст тричі, бо на нього тиснули особи у військовій формі. Говорив, що йому не було сенсу їхати у Крим, родичів у Москві він не має, але просто так рятував своє життя.
Адвокат намагався переконати суд пом’якшити обвинувачення – із дезертирства (ст.408 КК) на самовільне залишення військової частини (407 КК).
Суд із цим не погодився і вважає, що Ігнатов таки мав намір ухилитися від військової служби не тимчасово, а назавжди, бо жодного наміру повертатися до місця служби не мав, хоча така об’єктивна можливість зберігалась протягом тривалого часу.
Під час досудового розслідування Ігнатов надавав суперечливі пояснення. Наприклад, після звільнення з полону, проходячи перевірку, розповів, що «…перебуваючи у стані стресу та турбуючись про своє життя вирішив добровільно здатися, тому 15.03.2022 року на маршрутному таксі вирушив у бік КПВВ, де добровільно здався в полон…». Згодом у квітні Ігнатов проходив медичне обстеження, лікувався і про нього було записано: «…Зі слів пацієнта… з поля бою був взятий російськими нелюдами в полон….». У подальшому під час стаціонарного лікування про нього було зазначено: «Перебуваючи на військовій службі потрапив в полон (говорить, що добровільно здався, так як являється не підготовленим фахівцем)…».
Така суперечливість свідчень Ігнатова, на думку суду, свідчить його про нещирість та намагання штучно створити враження власної невинуватості. Втім, у діях обвинуваченого є ознаки, характерні лише для дезертирства.
Суд зауважує, що, будучи військовослужбовцем за контрактом з 2020 року, обвинувачений мусив знати порядок дій військовослужбовця у разі знаходження на непідконтрольній території та обов’язок повернення до місця дислокації військової частини, проте не зробив цього, а був затриманий на кордоні з тимчасово окупованою територією Криму, і потрапив у полон.
Ігнатов у судовому засіданні хоч і говорив, що вину визнає частково, проте щирого жалю з приводу вчиненого не висловлював, навпаки намагався перекласти вину за власні дії на командування. Чоловіка засудили до 6 років позбавлення волі.
Розвідка Британії про перестановки в армії РФ: суттєва зміна підходу до війни
