Призначення Лапіна- тривожний сигнал: як кадрові зміни в армії РФ вплинуть на фронт
Я би назвав призначення Лапіна начальником штабу Сухопутних військ збройних сил російської федерації тривожним дзвоником.
Тобто, всі ті розмови про його дискредитацію і відхід у небуття, на жаль, не підтвердилися.
Небезпека у тому, що у Лапіна є реальний досвід. І те, що зараз відбувається в районі Бахмута, Соледара і Кліщіївки, є фактично повторення сценарію Лисичанська і Сєвєродонецька.
Якщо раніше вони штурмували міста, себто йшли на безпосередній вогневий контакт у середмісті – це стосувалося і Попасної, і Рубіжного, – то потім противник застосував тактику флангових охоплень опорних пунктів оборони української армії.
Мовиться про те, що росіяни намагалися обійти опорні пункти української оборони, уникаючи жертв серед власного особового складу. Ця тактика яскраво проявилась 20 травня, коли був здійснений фланговий обхід українських позицій поблизу селищ Троїцьке, Врубівка і Дружба.
Також підкреслю, тоді на Луганщині були задіяні найбільш боєздатні сили російської окупаційної армії. Це – 40 бригада морської піхоти і підрозділи 76-ї дивізії ВДВ. Останні брали безпосередню участь власне у флангових охопленнях позицій ЗСУ.
Примітно, що Лапін отримав звання героя росії саме за успішний характер штурму українських міст Сєвєродонець і Лисичанськ.
Наразі на Бахмутському напрямку росіяни також відійшли від лобових штурмів, які демонстрували впродовж останніх місяців, і перейшли до тактики флангових охоплень. А призначення Лапіна дивним чином "збіглося" із зміною тактики і стратегії військового протистояння росіян, коли одночасно йдуть наступи на Соледар і в районі Кліщіївки, яка взагалі випала з поля зору.
Нагадаю, російський генерал-полковник Олександр Лапін отримав посаду начальника Головного штабу Сухопутних військ збройних сил рф. Раніше його відсторонили від посади командувача угруповання окупантів "Центр", яке брало участь у боях за Лисичанськ.
