Як власник «БТА Банку» Кенес Ракішев хоче обікрасти Україну на 1 млрд доларів
Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє націоналізацію системно важливих банків без додаткової капіталізації фінустанов. Першим під дію документу може потрапити «Альфа-Банк Україна», частку у якому має російський мільярдер Михайло Фрідман. Олігарх перебуває під санкціями РНБО, тож говорить про бажання співпрацювати з українською державою. Наприклад, Фрідман і компанія заявили про готовність докапіталізувати українську «доньку» «Альфа-Банку» на 1 млрд доларів або навіть передати акції нашій державі, якщо таке рішення ухвалить українська влада. Тим більше, що активи скандальних українських олігархів Коломойського, Боголюбова, Жеваго та інших уже перейшли у власність України.
Вочевидь, співпраця Михайла Фрідмана з українською державою дозволить вкладникам місцевого «Альфа-Банку» не переживати за свої кошти. Адже тут є бажання обох сторін знайти взаємовигідну позицію. Але є і ті банки, власники яких, плідно співпрацюючи з Росією та фінансуючи її терористичні акти, не хочуть іти на контакт з Україною. Один з таких — «БТА Банк (Україна)», материнською компанією якого давно володіє казахський олігарх Кенес Ракішев — рейдер, родич Нурсултана Назарбаєва та давній друг терориста Рамзана Кадирова.
Впливовий казах тісно пов’язаний із Росією бізнесовими справами. Зокрема, у грудні 2017 року він став найбільшим акціонером зареєстрованої у Великобританії російської золотодобувної компанії Petropavlovsk, придбавши у російського олігарха Віктора Вексельберга і АТ «Меткомбанк» 22,4% акцій. Угоду оформили через підконтрольну Ракішеву кіпрську фірму Fincraft Holdings Ltd.
Крім того, Кенес Ракішев володіє ТОВ «САТ-Москва», за скромною назвою якого ховаються значні активи та дозволи на газовидобуток, будівництво, послуги у сфері нерухомості, юридичні послуги та інше на території РФ. Саме «САТ-Москва» спонсорує чеченський футбольний клуб «Ахмат», бюджет якого постраждав через санкції, накладені на власника ФК — терориста Рамзана Кадирова, з яким Кенес Ракішев багато років має дружні стосунки.
Через зв’язки мільярдера із російськими окупантами кошти вкладників «БТА Банк (Україна)» опиняються під загрозою. Не стільки націоналізації згідно із українським законодавством, бо тоді громадянам виплачуватиме кошти Фонд гарантування вкладів. Ризики пов’язані саме з постаттю Кенеса Ракішева, який і в банківській, і в інших сферах своєї бізнесової діяльності прославився як шахрай та махінатор. Від дій олігарха, зокрема, сильно постраждав і бюджет його рідного Казахстану.
Novatus — сумнівна компанія для сумнівних інвестицій
Кілька років тому Кенес Ракішев, будучи власником казахського «БТА Банку», щедро фінансованого з бюджету цієї країни завдяки зв’язкам олігарха з вищим політичним керівництвом Казахстану, проводив секретні угоди з фінустановою, що збагатили його особисто і при цьому завдали істотних збитків самому банку. Договори із пов’язаними сторонами включали, зокрема, продаж «БТА» проблемних особистих активів бізнесмена за завищеними цінами, а також надання та подальше списання банківських кредитів для цих сумнівних фірм. У підсумку оборудки Ракішев привласнив близько 414 мільйонів доларів з «БТА Банку», який фінансувався за рахунок державних субвенцій.
Кенес Ракішев передав «БТА Банку» право власності двох своїх компаній:
1) Novatus Holding Pte Ltd («Novatus»), що базується в Сінгапурі;
2) Romaltyn Ltd («Romaltyn»), розташована на острові Мен в Ірландському морі.
Novatus була зареєстрована у травні 2012 року і на той момент повністю належала Ракішеву. Фірма використовувалася бізнесменом як інвестиційна холдингова компанія для низки фінансових операцій. Включаючи створення фонду прямих інвестицій, що базується в Сінгапурі, Singulariteam LP Pte («Singulariteam»). Фонд, у свою чергу, інвестував в основному в технологічні стартапи в Ізраїлі. Діловим партнером Ракішева у цьому підприємстві був ізраїльський підприємець Моше Хогег, заарештований за підозрою в шахрайстві, введенні інвесторів в оману та торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.
Novatus також використовувався ділками для купівлі та утримання частки Ракішева в компанії Net Element, що котирувався на біржі NASDAQ. Але під час участі бізнесмена в Net Element компанія втратила майже всю свою ринкову вартість, і з тих пір Кенес Ракішев припинив інвестувати в неї.
Крім того, Novatus використовувався олігархом для здійснення банківського переказу у 142 тисячі доларів партнеру сина нинішнього президента США Джозефа Байдена — Хантера Байдена. Транзакція потім була піддана сумніву у звіті Сенату США як підозріла.
У 2017 році Кенес Ракішев продав Novatus своєму ж «БТА Банку». При цьому банк не мав вагомих комерційних причин для придбання такого спірного активу, діяльність якого не мала жодного відношення до основного бізнесу «БТА Банку».
Продаж Novatus був організований таким чином, щоб приховати той факт, що саме Ракішев, власник «БТА Банку», продавав компанію сам собі. Угоду провели із використанням третьої особи як корпоративного посередника, щоб Кенес Ракішев не фігурував як продавець. Компанія, яку використали для цієї мети, називалася TZVL Management Ltd і базувалася у Великій Британії.
Її кінцевим бенефіціаром є Ден Чернавський, юрист та податковий консультант із сумнівною репутацією, близький соратник українських олігархів Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського, колишніх власників українського «Приватбанку». Боголюбов та Коломойський нині перебувають під слідством у США у справі про відмивання грошей, а останній також потрапив під санкції уряду США за свою діяльність проти Центрального банку України. Тим часом активи цих та інших українських олігархів перейшли державі.
Та повернемося до угоди з Novatus. Протягом одного місяця (з 3 травня 2017 року по 5 червня 2017 року) актив був переведений від Кенеса Ракішева до TZVL Management, а потім переданий до Sterling Trustees Limited, що базується на Британських Віргінських островах. Остання фірма володіла акціями Novatus від імені «БТА Банку» до 14 червня 2018, після чого банк став прямим акціонером компанії. Через короткий термін, протягом якого TZVL Management володіла Novatus (всього один місяць), очевидно, що Ракішев залучив цю фірму, щоб уникнути прямого продажу свого особистого активу своєму ж «БТА Банку», що могло б розглядатися як шахрайська угода зі зв’язаною стороною.
Інформація про ціну, за якою казахський олігарх продав Novatus, міститься у звітності TZVL Management за 2017 рік. Там згадуються інвестиції на суму 340 млн доларів. Враховуючи попередню історію компанії, можна припустити, що всі ці гроші пішли на купівлю акцій Novatus. Тож угода принесла Ракішеву чистий прибуток у розмірі 340 мільйонів доларів, і такий самий збиток його банківській установі.
Відразу після продажу Novatus Ракишевим, компанія почала втрачати ринкову вартість. Звітність «БТА Банку» за 2018 рік показує, що після отримання акцій Novatus банк зареєстрував збиток за цією інвестицією у розмірі близько 14,5 мільярда казахських тенге (приблизно 43 мільйони доларів США за обмінним курсом на червень 2017 року). Негативні показники Novatus також були відображені у звітності «БТА» за 2019 рік, де йдеться про те, що «у грудні 2019 року всі акції були повністю знецінені». Тобто, через два з половиною роки після придбання у Ракішева «БТА Банк» списав усю вартість Novatus, що спричинило фінустанові збиток у розмірі 340 мільйонів доларів (суму, яку банк і вклав у купівлю сумнівної компанії).
Romaltyn — гравець на ринку фіктивних тендерів
Другою компанією, яку продав Кенес Ракішев своєму ж «БТА Банку», стала Romaltyn. Вона зареєстрована на острові Мен, а створена у 2006 році як спільне підприємство між Kazakhgold та британською Oxus Gold для участі у фіктивному тендері на купівлю золотої копальні в Румунії. Пізніше право власності на компанію перейшло до компанії Polyus Gold.
Казахський мільярдер Кенес Ракішев придбав Romaltyn у квітні 2012 року за 20 мільйонів доларів, використовуючи фірму Mark Global Corporation із Британських Віргінських островів. У 2013 році бізнесмен передав 49% акцій Romaltyn колишньому прем’єр-міністру Молдови Іону Стурзі. Частка останнього в компанії, у свою чергу, була придбана через сейшельську фірму Millenium International Resources Corporation Ltd. Стурза залишався акціонером Romaltyn до листопада 2016 року, після чого всі права власності знову повернулися до Ракішева.
У січні 2018 року казахський «БТА Банк» отримав 100% акцій Romaltyn у вигляді «погашення боргу від позичальника». Тобто, позичальник — та сама Romaltyn або її материнська компанія, підконтрольна Ракішеву — отримав кредит від «БТА Банку» під заставу власних акцій. Як ви вже здогадалися, основна сума кредиту не була повернута кредитором «БТА Банку», тому фінансова установа змушена була забрати весь пакет акцій Romaltyn.
Відповідно до незалежної оцінки, що фігурує у річній звітності «БТА Банку», вартість інвестицій Romaltyn склала приблизно 24 млрд тенге (близько 74 мільйонів доларів США за обмінним курсом на той момент). Тобто, кредит, наданий «БТА Банком» позичальнику, мав дорівнювати або перевищувати цю суму.
Після його передачі акцій вартість Romaltyn, як і вищезгаданої Novatus, швидко пішла до низу. Станом на 31 грудня 2018 року «БТА Банк» визнав знецінення активів Romaltyn у розмірі 14,4 млрд тенге (тобто 60% вартості, оціненої раніше). Станом на грудень 2020 року інвестиції в Romaltyn були знецінені до нуля.
Таким чином, продаж Romaltyn дозволив Кенесу Ракішеву передати «БТА Банку» безперспективний актив, переклавши збиток у розмірі не менше 23,9 млрд тенге (74 млн доларів США) саме на «БТА Банк».
Компанії Novatus та Romaltyn були особистими інвестиціями Ракішева. Novatus заснована для приватних інвестицій, в основному в галузі інформаційних технологій, а Romaltyn володіла золотою копальнею в Румунії. «БТА Банк» не мав вагомих комерційних причин для придбання жодної з них, однак у період з 2017 по 2018 рік придбав Novatus за 340 мільйонів доларів та обміняв кредит у розмірі 74 мільйонів доларів на весь пакет акцій Romaltyn. Протягом двох років обидві компанії були знецінені до нуля, внаслідок чого сукупний збиток «БТА Банку» становив 414 мільйонів доларів. Фактично, Ракішев вкрав ці гроші з бюджету Казахстану, з якого йшли субвенції на роботу «БТА Банку».
Те саме може статися і з коштами вкладників українського «БТА Банку»
Дочірня компанія казахського олігарха — АТ «БТА Банк» (Україна) — продовжує працювати у нашій державі. Про можливу націоналізацію фінансової установи через те, що її власник співпрацює з Росією, українська влада поки що не заявляла. Проте кошти, що обертаються у місцевій «доньці» «БТА», далі йдуть у материнську компанію у Казахстані. А звідти або спрямовуються на підтримку російських терористів та їхніх злочинів на території України, або ж, як у цьому випадку, витрачаються на махінації, придумані власником банку Кенесом Ракішевим.
При цьому олігарх продовжує співпрацю з країною-агресором, але не внесений до санкційних списків РНБО чи ЄС. Тому нічого не заважає бізнесмену фінансувати, наприклад, терористичні загони Рамзана Кадирова. І поки офіційний Казахстан в обличчі президента Токаєва дистанціюється від Росії всіма способами, окремі представники держави продовжують вести бізнес на території країни-агресора та водити дружбу з тамтешніми діячами.
Автор: Ірина Дика
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
