Як працює енергосистема України та як путінська Росія намагається знищити енергетичну інфраструктуру
За словами Кудрицького, удар був здійснений «із цинічним розрахунком» – в момент початку пікового споживання, щоб енергетикам було важче впоратися з навантаженням.
За даними командування Повітряних сил ЗСУ, близько 14:30 15 листопада російські загарбники вдарили по території України крилатими ракетами повітряного і морського базування. За повідомленням, до удару було залучено 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Загалом, як повідомили у повітряних силах, було випущено понад 90 ракет: близько 70 крилатих ракет Х-101/Х-555 авіаційного базування з півночі Каспійського моря і з району Волгодонська (Ростовська область РФ), а також близько 20 ракет «Калібр» морського базування з акваторії Чорного моря і 10 дронів-камікадзе.
Українські військові, за попередніми даними, збили 73 із понад 90 крилатих ракет, а також всі 10 дронів «Шахед», запущених російськими силами по Україні під час масованого удару 15 листопада, повідомило командування.
ЩО ЗІ СТРУМОМ? ЯК РОСІЯ НАМАГАЄТЬСЯ ЗНИЩИТИ ЕНЕРГЕТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ УКРАЇНИ
Росія систематично обстрілює електричні підстанції по всій території України. Журналісти видання ТЕКСТИ спробували проаналізувати, куди найчастіше ціляться російські ракети та які цілі вони обирають.
Вони спробували детальніше дослідити, куди спрямовували свої удари російські війська, й побачили, як вони намагаються ізолювати електромережу України й розділити її на окремі шматки. Та особливо багато зусиль докладають, щоб відрізати від електроенергії північ країни (Київ і Харків).
З чого складається енергомережа?
Якщо глянути максимально спрощено, то енергосистема складається зі станцій, де виробляють електроенергію, ліній електропередач, підстанцій і споживачів. Лінія електропередач — це кабелі й опори, вони не надто дорогі і їх (відносно) неважко замінити. Укренерго вже 8 місяців лагодить лінії електропередач, що з’єднують Запорізьку АЕС з рештою України. Так само українські енергетики лагодять лінії в інших регіонах.
Підстанції — це система управління мережею. Вони відстежують її стан, зменшують напругу та розподіляють енергію між користувачами. Російські загарбники б’ють по найвразливішій частині підстанції — силових трансформаторах. Нижче на графіку зображено такий трансформатор. Його завдання — перетворювати напругу між двома лініями електропередач.
Трансформаторів у світі доволі небагато, їх довго виробляти й вони дорогі. Коли росіяни їх знищують, то створюють серйозні проблеми для українських енергетиків. Часто вони б’ють по трансформаторах безпосередньо на території електростанції (теплових). Так станція залишається цілою, але не може передавати енергію в мережу — її доводиться зупиняти. Трансформатори перебувають на відкритому просторі, вони не закриті всередині будівлі, до того ж у них чимало легкозаймистих матеріалів. Тобто вони є зручною ціллю для російських атак.
Удари по півночі
Компанія — оператор української енергомережі Укренерго публікує щоденні зведення про планові та надзвичайні відключення енергії у країні. Упродовж листопада найчастіше відключення оголошували в місті Київ, а також у Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській, Полтавській та Донецькій областях. Ми позначили цей регіон на карті штрихуванням.
Сірі лінії на карті нижче — це високовольтні лінії електропередач. Вони перекидають енергію на велику відстань між станціями, які її виробляють (особливо атомними) та споживачами. Сірі точки — це трансформаторні підстанції, які перекидають енергію з високовольтних ліній на лінії з меншою напругою. Це відбувається в кілька етапів, аж поки кінцевим споживачам до будинків потрапляє напруга у 220 В (у промисловості може бути більше). Навіщо тримати лінії з різною напругою в одній мережі? Коротка відповідь — що вища напруга, то легше перекидати струм на велику відстань з маленькими втратами. А для побутового використання, навпаки, потрібна нижча напруга.
Якщо звернути увагу на заштриховану зону, то помітно, що Росія завдавала ракетних ударів по трансформаторах на території електростанцій у Києві, Харкові, Вишгороді, Українці, Світловодську, а також по трансформаторах “у полі”. Більшість ударів, які ми змогли ідентифікувати з повідомлень у медіа, відбулися саме у вразливому північному регіоні (хоча чимало й за його межами). Чому росіяни б’ють по північній Україні?
Карту створено на основі даних з відкритих джерел. Дані про вражені об’єкти взято з повідомлень у медіа, тому ці дані не повні. Зважаючи на те, які об’єкти вражають російські військові, їх консультують спеціалісти з енергетики, ознайомлені зі структурою української енергомережі, її сильними та слабкими сторонами.
Ми можемо тільки здогадуватися. Серед можливих причин — те, що там розташовано найбільші міста, столиця країни й живе велика кількість населення. У цьому регіоні відносно мало власних електростанцій. Також це дуже великий регіон, до того ж він перебуває на кордоні з Росією / Білоруссю. Його неможливо повністю прикрити за допомогою ППО, й час підльоту ракет і безпілотників з російської території дуже малий.
Ми не знаємо, якої шкоди вже змогли завдати росіяни енергомережі та що вдалося виправити українським енергетикам. Але малоймовірно, що Росія припинить атаки, особливо взимку, коли споживання електрики зростає. А отже, попереду можливі довші відключення енергії й аварії, наслідки яких буде важко усунути. Великі міста можуть залишитися без електропостачання на кілька днів. А в таких умовах жити там буде нелегко.
Ракетні удари будуть тривати й надалі намагаючись зруйнувати об’єкти енергетики по всій країні. Це вже зачіпляє й інтереси сусідніх країн. Вчора 15 листопада 2022 року відбувся перший ракетний удар по Польщі. О 15:40 в районі села Пшеводув Грубешівського повіту Люблінського воєводства вбила двох польських громадян ракета російського виробництва, а частина Молдови залишилась без світла.
Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що викликає посла Росії через падіння «ракети російського виробництва» на польській території 15 листопада.
У Польщі 15 листопада скликали екстрене засідання Бюро з національної безпеки. За його підсумками речник польського уряду Пьотр Мюллер повідомив, що Польща привела частину своїх військ у стан підвищеної готовності.
Агентство Reuters із посиланням на дипломатів повідомило, що посли НАТО 16 листопада проведуть зустріч на прохання Польщі на основі статті 4-ої Північноатлантичного договору.
Польща – країна НАТО. 4-та стаття передбачає консультації у разі загрози безпеці однієї з країн Альянсу. Таким чином, наразі не йдеться про іншу – 5-ту – статтю, в якій мовиться про колективну оборону в разі нападу на одну з країн НАТО.
За матеріалами видань ТЕКСТИ та Радіо Свобода
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
