Росія мілітаризує ЗАЕС: деокупація станції можлива лише військовим шляхом
Але ці заклики навряд чи будуть почуті.
Захоплення Запорізької АЕС було однією з основних цілей так званої "спеціальної військової операції" рф в Україні. Контроль над найбільшою атомною електростанцією в Європі дає росіянам можливість забезпечувати, фактично за рахунок України, електроенергією окуповані райони Херсонської області та Автономної Республіки Крим. У поєднанні з контролем над Каховською ГЕС це знімало питання як забезпечення водою, так і електроенергією окупованого півострова.
Федеральна програма так званого енергомосту (перекидання електроенергії з території росії в Крим) виявилася витратною і практично не виправдала себе. Були постійні проблеми із енергозабезпеченням півострова.
Відповідно, росія розглядає подальший контроль над ЗАЕС як один із пріоритетних "лотів" у моменті торгів про мир з Україною та Заходом.
Але повернення ЗАЕС дипломатичним чи економічним шляхом практично неможливе. Особливо після того, як 5 жовтня з’явився указ диктатора рф – путіна – про так звану націоналізацію ЗАЕС. Йдеться про її перепрофілювання під єдину енергосистему російської федерації.
У тексті путінського указу йдеться про те, що російська влада має перебрати у федеральну власність об’єкти Запорізької атомної електростанції та все майно, перереєструвати "Запорізьку АЕС" як російське унітарне підприємство та поставити над ним наглядачів на період — з моменту підписання указу до 1 січня 2028 року.
Активними темпами ведеться будівництво ЛЕП, яка з’єднає ЗАЕС із підстанцією у Джанкої (Крим). Це покликано забезпечити постачання електроенергії на півострів.
Запорізька АЕС не випадково фактично перетворена окупантами на військовий об’єкт. Зафіксовано присутність там тяжкої бронетехніки, спеціальної техніки, особового складу. Характерно, що охорону ЗАЕС здійснюють кадирівці – підрозділ полку "Ахмат".
Не випадкові й періодичні появи інформаційних вкидань щодо можливої техногенної катастрофи на даному об’єкті, якщо буде зроблено спробу деокупації станції з боку України.
Тобто росія штучно нагнітає істерію з приводу можливого радіоактивного викиду або пошкодження СВЯП – сховища відпрацьованого ядерного палива, яке розташоване в районі Запорізької АЕС.
Попри те, що конструкція ЗАЕС – нова, створена з урахуванням викликів сучасності, включаючи ймовірність ядерного удару, попри те, що енергоблок здатний витримати падіння на нього літака, подальша мілітаризація даного об’єкта може спровокувати техногенну катастрофу, яка загрожуватиме не лише Україні, а й самій рф.
За підсумками візитів МАГАТЕ та заяв голови цієї організації стало зрозуміло, що росія не віддасть добровільно (дипломатичним, мирним шляхом) станцію. Більше того – простежуються обережні вкидання з приводу можливих домовленостей між росією та Україною щодо спільної експлуатації цієї АЕС.
Так, наприклад, російське пропагандистське видання "РИА Новости" з посиланням на слова прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова повідомило, що Кремль продовжить діалог з Міжнародним агентством з атомної енергії. Утім Пєсков не уточнив, чи готова Росія виконати заклики припинити окупацію ядерних об’єктів України.
За такого розкладу Україна має лише один варіант розв’язання цього питання. Винятково військовий. Але з огляду на загрози, які можуть виникнути в ході деокупації ЗАЕС, українська сторона поки що утримується від активної фази ведення бойових дій безпосередньо в районі даного техногенного об’єкта.
Щоб зробити безглуздим сам факт російського контролю над Запорізькою АЕС, українській стороні слід зосередити увагу на ЛЕП, яка з’єднує цю станцію та Крим. А також – бити по підстанції в Джанкої (куди надходить електроенергія з ЗАЕС із перерозподілом територією Криму), що, до речі, вже робилося.
Виведення з ладу двох цих стратегічних об’єктів (ЛЕП та підстанції в Джанкої) практично нівелює сенс перебування росіян на ЗАЕС. Вони не зможуть переорієнтувати енергетичні потоки на Крим. І рано чи пізно будуть змушені залишити Запорізьку АЕС.
