Внутрішній фронт: Фарм-мафія задля дерибану вирішила підмінити санкції Зеленського своїми
А кілька національних виробників отримали ринки певних лікарських препаратів у монопольне розпорядження. Про це пише Юрій Ніколов у видпнні "Наші гроші".
На початку вторгнення українці вирішили, що треба карати міжнародні компанії, які продовжують вести бізнес в Росії як і раніше.
Через Верховну Раду провели закон щодо обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких розташовано на території Російської Федерації або Республіки Білорусь. Однак у ньому не записали просту фразу:
Там записали, що в Україні не можна продавати таблетки тим фірмам, що мають «опосередковану пов’язаність» з тими країнами. А біг-фарма у масі своїй лишила представництва в Росії, бо нібито негуманно позбавляти цивільних роісян життєво важливих таблеток. То ж це призвело до наступного: наші чиновники почали забороняти препарати тих фірм, що хоч і зроблені на європейських заводах, але мають представництва в РФ. А місце цих таблеток в Україні почали займати кілька вітчизняних виробників. Тобто ринок просто почали чистити від іноземних конкурентів і формувати власних монополістів.
При цьому чистити можна абсолютно довільно. Якщо хтось з міжнародників зрозуміє до кого і з якою сумою аргументів звертатись – то може і не мати проблем. Компанія «Гедеон Ріхтер» не зрозуміла – і поступилась місцем на українському ринку. На черзі КРКА, її вже почали викидати. Так шо якщо ви користуєтесь таблетками цієї фірми зробіть запас поки вони є у продажі.
А тепер як саме "хакнули" санкції Зеленського.
Схема влаштована таким чином, що рішення про фактичне накладення квазісанкцій на міжнародних виробників приймає спеціальна комісія при МОЗ. В неї входять такі хапуги як «слуга народу» Кузьміних, якого все ніяк не посадять в тюрму за відкати на медичному обладнанні для житомирських лікарень. А очолює такий собі Олександр Комаріда, що рік тому отримав підвищення до першого замміністра МОЗ. Саме він відає голосуваннями комісії.
Комаріда не найстарший. У 2020 році Зеленський своїм указом призначив на посаду замсекретаря РНБОУ Олексія Соловйова. Це без перебільшення легенда української корупції . Він керував Держлікслужбою у Януковича і вже тоді придумав схожу схему з очищення українського ринку від іноземних ліків за допомогою закону, який вводив додаткове ліцензування імпорту ліків.
Олексій Соловйов
Тоді вдалося скасувати, бо були шалені мітинги. Але "руки ж то помнять", і як то заведено у Єрмака – ефективного "госпідарника" реабілітували для служби Зеленському. І саме Соловйов за своїм підписом на бланку РНБО нещодавно розіслав листи на дистриб’юторів із закликом перестати співпрацювати з низкою європейських компаній – саме тих, яких зараз блокують.
Отже маємо наступне.
Закордонні ліки забороняються на підставі «антиросійських» звинувачень не президентом України, а комісією при МОЗ на підставі закону, прийнятого у воєнному угарі, коли мало хто у що хотів вникати.
Міжнародним виробникам від того не холодно не жарко. Бо справжні санкції на них за таблетки для россян на них ніхто не накладе. Ліки – це гуманітарне право, тож і компанії не вийдуть з ринку РФ.
Єдині потерпілі у цій історії – українські споживачі ліків. Вони не отримають звичні препарати, але отримають вітчизняних монополістів з усіма витікаючими наслідками від монополій – падаючою якістю і зростаючими цінами.
«Монополізація певних сегментів ринку, втрати бюджетних коштів при закупівлі ліків за гроші державного та місцевого бюджетів, обмеження доступу до життєво необхідних лікарських засобів – це катастрофічні ризики, які містить процедура призупинення реєстраційного посвідчення лікарських засобів, – розповіла «Нашим грошам» експерт з аналізу корупційних ризиків НАЗК Валерія Іванова. – Це може свідчити про бажання певного кола осіб перрозподілити прибутки від реалізації ліків, бо ніякого відношення до протидії агресору це не має. Якщо я не маю рації, і насправді такі прогалини у законодавства були закладені помилково, то терміново внести зміни до закону і закрити можливий корупційний механізм не складе труднощів, призупинивши на цей час діяльність Комісії, членом якої є особа з підозрою за корупційну статтю».
В НАЗК проаналізували ризики які несе ця афера:
Два тижні тому про це писало видання LB.ua пояснюючи хто стояв за прийняттям закону й хто на цьому "навариться."
Ліки на вихід: чому з українського ринку зникатимуть європейські препарати
На початку жовтня МОЗ припинило дію реєстраційного посвідчення 35 препаратів угорської компанії "Гедеон Ріхтер". Їх тимчасово заборонили в Україні через те, що ліки нібито виробляють за участю підприємства, розташованого в Росії.
«Ми маємо тиснути на ворога на всіх фронтах. Неприпустимо спонсорувати тероризм і продовжувати купляти ліки, фінансуючи тим самим країну-агресора, яка витрачає ці кошти на ракети й дрони-камікадзе, що летять на нашу землю”, — прокоментував рішення перший заступник міністра охорони здоровʼя Олександр Комаріда.
Угорська компанія першою потрапила під обмеження продажу лікарських засобів, вироблених на території Росії чи Білорусі. Відповідні зміни до закону про лікарські засоби прийняли в травні 2022 року. Сама компанія підтвердила наявність заводу в Росії, але водночас повідомила, що ліки, які вона продає в Україні, випускають виключно на європейських майданчиках — у Польщі, Угорщині та Румунії.
Пацієнтські організації наголошують на недоліках закону, які, зрештою, можуть ускладнити українцям доступ до іноземних ліків, знизять конкуренцію та призведуть до подорожчання медикаментів, зазначає LB.ua.
Закон говорить
Ініціаторами законопроєкту стали 25 народних депутатів, серед яких і голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. Як написано в пояснювальній записці, автори прагнули "зафіксувати позицію України щодо неприйнятності економічних відносин з країнами, які знищують українських громадян чи сприяють агресору в цьому". Та очікують, що цей крок "стане взірцем для інших країн та міжнародних компаній, які продовжують свій бізнес на крові в Росії та Білорусі”.
Важко сперечатися з такою аргументацією. Але пацієнтську спільноту непокоять наслідки, з якими можуть стикнутися українці, враховуючи формулювання закону. Вони надто широкі і всеохопні, пояснює виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко.
"Приводом вивести когось з ринку може бути не тільки наявність заводу в РФ і використання потужностей для будь-якого етапу виробництва ліків. Навіть якщо у виробника є контрагенти, які співпрацювали чи співпрацюють або якимось чином пов’язані з Росією та Білоруссю, то його продукцію теж можуть розглянути як кандидата на виліт. Це дає великий простір для маніпуляцій. І в будь-якому разі втратять пацієнти", — каже вона.
У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що йдеться про компанії, які здійснюють саме виробничу діяльність на території Росії чи Білорусі.
"Тобто компанії, які мають там заводи і безпосередньо виробництво. Для нас це основний критерій. Ми не говоримо про компанії, які постачають туди лікарські засоби, але не виробляють їх. У законі широкі формулювання, і багато хто маніпулює з цього приводу. Але норму прописано так, щоб не можна було умовно фіктивно передати корпоративні права чи продати компанію і сказати, що це не моя компанія, ми з нею не пов’язані. Бо компанії, які здійснюють виробничу діяльність у Росії, сплачують велику кількість податків у бюджет Росії. Податки конвертуються в бомби і снаряди, які падають на Україну і на наше мирне населення. Наше завдання, щоб ці компанії не заробляли кошти в Україні", — каже заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда.
Тим часом на ризики вказують не тільки пацієнти. Зокрема, у пресслужбі державного підприємства “Медичні закупівлі України” визнають, що закон “містить формулювання, які допускають дискрецію" під час реалізації його норм. Простими словами: є можливості для вирішення питання посадовими особами або державними органами на власний розсуд.
Шляхом голосування
Наразі механізм, розроблений Міністерством охорони здоров’я, працює ось як: Держлікслужба або правоохоронні органи передають інформацію в МОЗ про те, що якась фармацевтична компанія має виробничі потужності в Росії чи Білорусі. Це привід для того, щоб спеціально створена комісія розглянула всі препарати цього виробника, зареєстровані в Україні, на предмет припинення реєстрації.
Винятки є для оригінальних і біологічних (вакцини — LB.UA) препаратів, тих, що не мають замінників або мають лише один аналог, ВООЗ прекваліфікованих лікарських засобів (основні препарати для лікування ВІЛ/СНІД і туберкульозу) та ліків для орфанних хворих. Розширення переліку винятків за рахунок останніх двох пунктів домоглася пацієнтська спільнота.
“Так само ми пропонували не розглядати препарати, які мають менш ніж 5 аналогів, але до цього не дослухалися. І наразі препарат з трьома і більше замінниками автоматично стає кандидатом на вихід з ринку. Логіка чиновників така: якщо є три аналоги і з ринку йде один, то інші два перекриють потребу. Але це лише припущення. І на практиці ми можемо побачити геть іншу картину”, — каже Інна Іваненко.
При цьому йдеться про аналоги, які зареєстровані в Державному реєстрі лікарських засобів, що не гарантує їхньої наявності в продажу.
"Коли препарати потрапляють на розгляд комісії, то на цьому етапі вмикається ручний режим. Тобто зараз єдиний спосіб залишити на ринку такі ліки — це переконати, що вони важливі. І, може, члени комісії дослухаються до аргументів, а може — ні. Долю вирішує голосування. Це абсолютно суб’єктивний процес. Приміром, у випадку з "Гедеон Ріхтер" я змогла відстояти препарат для лікування посттравматичного стресового розладу. Але мої аргументи на користь лікарського засобу, який важливий для дітей з важкими формами епілепсії, проігнорували. На останньому засіданні ми, зокрема, розглядали препарат, який використовується для лікування діабету 2 ступеня. Там взагалі дуже небезпечна ситуація, бо препарат саме цього виробника не викликає побічних ефектів з боку ШКТ, і я не знаю, чи він, зрештою, залишиться на українському ринку”, — розповідає Інна Іваненко.
Варто звернути увагу і на склад комісії, тобто тих, хто приймає рішення. До неї увійшли представники фармацевтичного директорату МОЗ, Державного експертного центру МОЗ, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, ДП “Медичні закупівлі України”, Українського фармацевтичного інституту якості, СБУ, а також завідувач аптеки Медичного центру Служби зовнішньої розвідки України.
“Бо ж ми говоримо і про захист національної безпеки України, а не тільки про фармакологічні властивості тих чи інших препаратів”, — пояснюють у МОЗ.
Так само в роботі комісії беруть участь представники від комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, зокрема Сергій Кузьміних, якого НАБУ підозрювало в хабарництві (у липні НАБУ та САП завершили розслідування за підозрою нардепа в одержанні 558 тис. грн хабара. Його дії кваліфікували як зловживання впливом. — LB.ua). Натомість у комісії представлені лише дві пацієнтські організації — “Пацієнти України” і "100% ЖИТТЯ". І немає жодного лікаря.
“А це ж ті спеціалісти, які могли б пояснити замінність ліків і вплив на стан пацієнта переходу з одного препарату на інший. Ми неодноразово просили включити медиків, але поки що безрезультатно”, — каже Інна Іваненко.
Тепер на розгляд комісії потрапили чергові 300 препаратів двох європейських виробників — німецького та словенського. З тим самим формулюванням: “імовірно, компанії мають потужності на території РФ”.
"Законодавчо обмеження прописані так, що їх можна застосувати чи не до будь-якого генерика, а в нас таких, які використовують у лікуванні онкозахворювань, багато, — розповідає Вікторія Романюк, співзасновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. — Приміром, капецитабін. Він є у різних виробників. Але якщо припинять реєстрацію навіть одного з них, тим паче найдешевшого (саме такий потрапив на розгляд комісії), то це матиме значний вплив на можливості лікування. Звуження асортименту призведе до зростання цін. Тим паче, що навіть зараз є дефіцит лікарського засобу. І це лише один приклад. Зникнення медикаментів, від яких залежить життя людини, — дуже нехороший дзвіночок для пацієнтів, які і без того переживають подвійний стрес через війну і хворобу”.
А наявність вибору дуже важлива для пацієнтів.
“Попри те, що у препаратів-аналогів однакова терапевтична дія, побічні дії лікарських засобів можуть відрізнятися. Хтось краще переносить один препарат, хтось інший. Тут варто розуміти ситуацію з кожним з них. До того ж ми і без запроваджених обмежень від початку війни стикаємося з перебоями в постачанні ліків, з певними дефіцитами. Наразі, навпаки, треба, щоб більше виробників заходили на ринок, а не видушувати їх. Я розумію, що нас, пацієнтів, можуть звинуватити в тому, що ми нібито проти ідеї не спонсорувати державу-терориста. Але ж залишити людей без ліків, які їм потрібні, теж не є правильним рішенням. Бо фактично пацієнти оплатять його своїм здоров’ям”, — пояснює Вікторія Романюк.
Як повідомив Олександр Комаріда, на засіданні комісії вирішили, що до онкологічних лікарських засобів обмеження все ж не застосовуватимуть. Але поки що офіційно затвердженого рішення про це немає.
Вітчизняний фактор
Міжнародна організація "SafeMed", яка надає Міністерству охорони здоров’я технічну допомогу, підрахувала, що нововведення можуть зачепити 2/3 фармацевтичного ринку України. Проте в МОЗ такі оцінки називають некоректними.
“Як був проведений цей аналіз і за якою методологією, я не знаю, — каже Олександр Комаріда. — За нашими даними, вплив не такий суттєвий — у рази менший, ніж озвучена цифра”. Але й точніших оцінок не надав.
“Ми не збираємося прибирати препарати бездумно, без усіляких висновків і аналізів. Якби ми хотіли скасувати якомусь лікарському засобу реєстраційне посвідчення, ми могли б так само зробити це тихо, просто виконавши норму закону формально і все. Але до роботи нашої комісії ми запросили, зокрема, і пацієнтські організації”, — каже Комаріда.
У разі виникнення дефіциту якоїсь групи лікарських засобів, за його словами, обмеження, застосовані щодо препарату, можуть зняти. Питання в тому, чи це гарантуватиме його реальне повернення на ринок.
"Ситуація погана тим, що вона позбавляє пацієнта вибору, який ми так важко виборювали для себе. Є захворювання дуже складні, де лікування дороге, а в нашій країні ще й обмежене наявними препаратами — прямої дії чи підтримувальної терапії. Приміром, лінійка препаратів для дитячої психіатрії дуже коротка, — каже Євгенія Панічевська, директорка Асоціації батьків дітей з аутизмом. — Коли подібні обмежувальні процеси запускають, то шукайте, кому це вигідно. Таким є наш досвід. Сама процедура, ця комісія виглядають ніби дотримання якоїсь формальності. Хтось щось вирішив, і тепер треба влаштувати театр. Хтось голосно кричатиме і відстоїть свої препарати, у когось на це не вистачить сил. І, зрештою, долю пацієнтів вирішуватимуть ті, хто в них не зацікавлений. Це історія не про незалежність. Це про залежність. Це не за правду".
На думку Інни Іваненко, прийняті зміни дозволяють у простий спосіб позбуватися іноземних конкурентів на користь вітчизняних виробників.
“І тут є цікавий момент. У всіх переговорах щодо законопроєкту про заборону ліків, вироблених у РФ і Білорусі, а потім і щодо підзаконних актів брав активну участь заступник секретаря РНБО Олексій Соловйов (на цю посаду його призначили понад два роки тому. — LB.ua). До нього дослухається і МОЗ, і комітет Верховної Ради. Але ж саме Соловйов за часів Януковича очолював Держлікслужбу. І 2013 року вже намагався викинути з українського ринку іноземні препарати, запровадивши додаткове ліцензування імпорту ліків. Тоді ми йому не дали зробити це, був шалений спротив пацієнтських організацій. В умовах війни він робить те саме. Проте тепер у нього козир у руках — російська агресія”, — каже вона.
У МОЗ наголошують, що в законі не прописані жодні преференції для українського виробника. “Преференції можуть бути тільки для тих компаній, які не здійснюють виробництва на території країни-агресора, що безжально вбиває наших громадян”, — каже Олександр Комаріда.
Пацієнтські організації написали відкритого листа Володимиру Зеленському, в якому просять звільнити Олексія Соловйова. Також вони пропонують внести зміни в закон, щоб унеможливити зникнення з ринку життєво необхідних препаратів європейського виробництва.
“Приміром, ми можемо говорити, що забороняємо ліки, якщо будь-яка стадія їх виробництва відбувається в Росії чи Білорусі або якщо кінцеві бенефіціари компаній, які постачають ліки в Україну, розташовані в Росії чи Білорусі, — каже Інна Іваненко. — Ліки — дуже чутлива тема. Це ж не кока-кола чи найки. Нам треба удосконалювати весь закон, аби зберегти баланс інтересів і не принести в жертву українських пацієнтів”.
Останнім Міністерство охорони здоров’я теоретично мало б опікуватися понад усе.
За матеріалами “Наші гроші” та LB.ua
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
