"В Україні теж із цього починалося": У Держдумі РФ погрожують Киргизстану через декомунізацію

Так чиновниця відреагувала на заяву спікера парламенту Киргизстану Нурлана Шакієва під час виступу на загальнонародному курултаї країни 25 листопада про необхідність терміново дерусифікувати усі назви районів столиці республіки та перейменувати державною мовою.

Крім того, в Киргизстані декомунізації підлягають і ті населені пункти, які досі мають "радянські" назви.

Шакієв також уточнив, що таке рішення пов’язане із планами керівництва країни стосовно розвитку державної мови

Ініціатива очікувано розлютила російських політиків, і представники Держдуми почали розповідати про русофобію та антирадянщину у Киргизстані, звинувачувати в цьому "колективний Захід" тощо.

Зараз Журова, коментуючи дерусифікацію в Киргизстані, почала згадувати Грузію та Україну, і стверджувати, що конфлікт Москви та Києва розпочався нібито через мовне питання.

Представниця Держдуми РФ переконана, що "це перші маленькі кроки, щоб у результаті видавити повністю російську мову", і таке рішення нібито "порушить права російських людей" у Киргизстані.

"Напевно, з нашого боку будуть поки що, напевно, прохання цього не робити, тому що це, безсумнівно, порушить права російських людей у Киргизії, багато з яких там проживають. Наш зв’язок таким чином губиться. А потім наступний етап - школи, а потім ще якийсь, і буде, як у Грузії, коли молодь, на жаль, практично не розмовляє російською мовою. Ми знаємо, що і в Україні теж з цього починалося. Захист, здавалося б, національної державної мови, але водночас час, щоб люди потихеньку розуміли, що вони більше російською не говоритимуть", - розповіла депутатка.

Також вона висловила думку, що це питання обговорять на найвищому державному рівні.

"Можливо, доповідять і Володимиру Володимировичу, він трохи зробить якесь зауваження колезі, президенту Киргизії", - зазначила Журова.