Затримана у Швеції пара росіян виявилася частиною схеми Кремля щодо обходу санкцій
Центр «Досьє» спільно зі шведською газетою Exspressen та естонським виданням Delfi знайшли нові докази зв’язків росіян із військовою розвідкою та дізналися, як саме заборонені компоненти могли потрапляти до Росії.
25 листопада одягнений у зелену тюремну робу росіянин постав перед судом Стокгольма. Його обличчя було закрите чорним шарфом. Його спільницю того ж дня відпустили — але все ще підозрюють у пособництві шпигунства.
Їхнє затримання було схоже на епізод з американських бойовиків: рано-вранці в небі над віллою майже шістдесятирічної пари закружляли гелікоптери. За наступну хвилину бійці спецназу встигли спуститися мотузками прямо на балкон будівлі та закувати росіян у наручники. За словами голови оперативного департаменту шведської поліції, діяти треба було швидко, щоб вони не встигли «спустити документи в унітаз або знищити комп’ютери».
Обшуки на віллі Скворцова Джерело: Expressen
Вілла Скворцова. Джерело: Expressen
Обшуки на віллі Скворцова Джерело: Expressen
Як раніше повідомляли Центр «Досьє» та шведське видання Expressen, затриманими виявилася сімейна пара з Росії — Сергій Скворцов (1963) та Олена Кулькова (1964). Вони живуть у Швеції з 1999 року і, окрім російського, мають шведське громадянство. В обох — освіта у сфері електроніки. Сергій Скворцов після закінчення Московського енергетичного інституту працював у НДІ «Схід» — «стратегічному партнері держави в галузі інформаційних технологій» — і Радянсько-американському підприємстві «Діалог».
Шведська прокуратура підозрює Скворцова у шпигунстві, зв’язках з ГРУ та купівлі забороненої техніки для російської військової промисловості. За інформацією правоохоронців, з 2013 року Скворцов та його дружина займалися розвідкою проти США, а з 2014 року — ще й проти Швеції. Діяльність Скворцова викликала підозри в американської сторони ще кілька років тому. У Швеції розслідування, судячи з номера прокурорської справи, ведеться щонайменше з 2021 року.
До арешту подружжя жило, здавалося б, звичайним життям у тихому передмісті Стокгольма. Туди вони переїхали у 2015 році, накопичивши на ділянку землі та віллу біля озера. До цього подружжя жило у квартирі в не найблагополучнішому районі столиці. За словами знайомого сім’ї, з яким поговорила Expressen, Скворцов часто їздив до Москви працювати. До 2011 року він отримував пенсійні виплати від російської компанії, що випливає з виписки пенсійного фонду. Він також володів кількома компаніями та квартирою в Москві.
За даними видань The Insider та Bellingcat, за однією з адрес реєстрації Скворцова, Кулькової та її доньки Ганни — вул. Зорге, 36 у Москві — з ними сусідили кілька співробітників ГРУ, зокрема генерал-майор Денис Сергєєв, який брав участь у отруєнні екс-офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії. У Швеції Ганна Рун-Кулькова, за даними розслідувачів, жила з колишнім головою одного із відділів шведської військової розвідки.
В одній із соцмереж Скворцов зазначений як директор компанії BDT Stockholm AB, яка спеціалізується на виробництві, тестуванні, експорті та імпорті електронних компонентів. Окрім іншого, компанія займалася експортом до Росії. Ця шведська компанія - лише одна ланка великої російської мережі, яка закуповує підсанкційні технології та комплектуючі для російської військової промисловості. Такого висновку Центр «Досьє» дійшов, вивчивши власників та зв’язку компаній Скворцова.
Крім фірми BDT Stockholm AB зі Скворцовим афілійовані як мінімум дві шведські компанії. При найближчому розгляді кожна задіяна в заплутаному павутинні однойменних структур і афілійованих осіб, ниточки від яких ведуть до російської військової промисловості.
У компанії InstrumentElectronics i Stockholm AB у Стокгольмі Сергій Скворцов, Олена Кулькова та її донька Ганна Рун (Кулькова) значилися у раді директорів. Офіційно компанія займається експортом, імпортом, продажем та виробництвом електроніки та електронних запчастин, в основному для вимірювальних та випробувальних приладів. У період з 2005 по 2020 рік компанія мала чотири різних основних власника, кожен з яких був пов’язаний з військовими структурами.
InstrumentElectronics була заснована 28 листопада 2005 року. Її першим власником став нині покійний Микола Марамзін — випускник Санкт-Петербурзького військового училища Радіоелектроніки протиповітряної оборони, що випливає з його профілю «Вконтакте». Більшість компаній Марамзіна були пов’язані з фінансовим сектором, але у 2010 та 2011 роках він заснував фірми ТОВ «ВО „Радіоекспорт“» та ЗАТ «ВО „Радіоекспорт“» (ліквідовано в 2019 році). Вони є частиною групи компаній, які торгували радіоелектронікою.
У 2011 році на зміну Марамзіну до ТОВ «ВО „Радіоекспорт“» прийшов Володимир Амбарцумян — він також вважався гендиректором у ЗАТ «ВО „Радіоекспорт“» та ФГУП «ВО „Радіоекспорт“». ФГУП припинив своє існування у 2011, правонаступником держпідприємства став ще один «Радіоекспорт» — АТ «ВО „Радіоекспорт“», яким володіє «Ростех».
Як випливає з бази російських митних корпорацій, остання компанія співпрацювала саме з фірмою InstrumentElectronics, членами правління якої були Скворцов, Кулькова та її дочка. У 2013 році InstrumentElectronics поставила «Радіоекспорту» компоненти для польових транзисторів на суму 3,6 млн рублів. «Радіоекспорт» закуповував товари в інших іноземних компаній аж до 2020 року.
У 2016 році АТ ВО «Радіоекспорт» потрапив під санкції агентства промисловості та безпеки США. У 2018 році компанію перейменували на АТ «Мережеві Технології». За даними видання «Агентство», у 2019 році фірма в обхід санкцій отримала космічні технології від компанії Nord-Deutsche Industrieanlagenbau GmbH. Згодом правоохоронці заарештували двох власників компанії — сина красноярського губернатора Артема Усса та його партнера в Німеччині Юрія Орєхова.
У 2011 році новим власником шведської InstrumentElectronics стає Тимур Дьяков. Це ще одна непроста людина. Дияков закінчив військовий університет імені князя Олександра Невського при Міністерстві оборони.
Згідно з документами з Бюро реєстрації шведських компаній, Дьяков мав увійти і рада директорів InstrumentElectronics, але передумав після того, як його попросили надати копію паспорта. У 2012-2017 роках Дяков засідав у раді директорів естонського банку Krediidipank. Саме в цей час (у 2010-2014 роках) там відмивалися гроші «російського ландромату», який викрили розслідувачі «Нової Газети» та OCCRP.
Одна з його адрес збігається з адресою прописки попереднього власника InstrumentElectronics Марамзіна, аж до номера будинку. У тому ж будинку зареєстровано ТОВ «ГРУ», проте жодних зв’язків зі спецслужбою поки що знайти не вдалося .
Адреса реєстрації Марамзіна
Сліди Тимура Дьякова теж ведуть до «Радіоекспорту». Його батько, Анатолій Дьяков, вважався першим заступником гендиректора у ВАТ «ВО «Радіоекспорт» на початку 2000-х. Його брат Артем також згадується як співробітник ФГУП «ВО «Радіоекспорт» — попередник ВАТ. Тимур Дьяков, його брат Артем та їхній батько Анатолій були співвласниками компанії «Радімпекс», основною діяльністю якої було «консультування з питань комерційної діяльності та управління». Компанія припинила своє існування у квітні 2022 року. Брати Дьякови по черзі обіймали посаду директора фірми, поки приблизно 2017 року їх не змінив Андрій Печатнов — ще один виходець із «Радіоекспорту».
Печатнов став гендиректором у ЗАТ «ВО „Радіоекспорт“» та ТОВ «Електронтрейд» (ліквідована у 2020 році). Серед співзасновників останньої, за даними «Росстату», вважався ФГУП «ВО „Радіоекспорт“», а потім його наступник АТ «ВО Радіоекспорт». За даними Контур-Фокус, іншими співзасновниками були Тамара Дьякова (33%) - мати Тимура Дьякова - і Каріна Амбарцумян (16%) - дружина Володимира Амбарцумяна, яка працювала ще у ФГУП "ВО "Радіоекспорт"".
Судячи з бази перельотів, Дяков разом з Амбарцумяном літали до Вірменії в 2004 і 2005 роках — ймовірно, на переговори про військово-технічне співробітництво, що проходили там.
Згідно з естонським реєстром компаній, у 2009 році сім’я Дьякова та Марамзін з дружиною також заснували компанію OÜ Radio Elektroniks у Таллінні. Вона теж займалася імпортом та продажем технологій.
У лютому 2015 року власником InstrumentElectronics стає кіпрська Yassco Investments Limited, заснована Павлом Нікітіним. Судячи з бази адрес, ця людина була зареєстрована за адресою Народного Ополчення, 50 в Москві, де знаходиться Військова академія Міноборони РФ, відома як «Консерваторія ГРУ».
Нікітін працював у кількох компаніях з держучастю, а також у згадуваній вище ТОВ «Електронтрейд». Крім того, він володів 5% компанії ЗАТ «Спецелектронтест» (ліквідовано у травні 2020 року). Інші 95% належали тому ж ЗАТ «ВО „Радіоекспорт“».
У 2018 році новим власником InstrumentElectronics через Yassco Investments стає полковник у відставці Володимир Кулемеков. Про шпигунське минуле громадянина Росії та Бельгії Кулемекова можна легко прочитати в інтернеті. Випускник кавказького Суворовського училища виявився у списку висланих із Франції офіцерів КДБ та ГРУ (1981 рік). Також у книзі «Стратегічна розвідка ГРУ» автор Михайло Болтунов цитує спогади Кулемекова про радянського шпигуна Нілу Ленського.
Володимир Кулемеков Володимир Кулемеков
Судячи з бази перельотів, Кулемеков літав до Пермі разом із одним із гендиректорів ЗАТ «ВО „Радіоекспорт“» Андрієм Печатновим у 2015 році.
Кулемеков у розмові з журналістом видання Expressen заявив про те, що ніколи не володів компанією Yassco Investments і не був партнером Скворцова, проте додав, що свого часу працював у «Радіоекспорті» (у якому саме він не уточнив). За словами Кулемекова, Скворцов був партнером "Радіоекспорту". Кулемеков бачив його, коли приїжджав у «Радіоекспорт» близько семи років тому. Він також зазначив, що не знає Печатнова чи Нікітіна, але згадав отця Тимура Дьякова як заступника директора «Радіоекспорт».
Кулемеков також є другом у Facebook бельгійця Ганса де Гейтере (Hans de Geetere), чиї компанії минулого року потрапили під санкції США за несанкціонований експорт технологій до Китаю. Судячи з їхнього листування в соцмережі, вони на короткій нозі. Наприклад, у квітні 2016 року, коли Кулемеков розмістив нову фотографію у червоній краватці-метелику, бізнесмен схвально прокоментував: «сексі».
Сторінка Кулемекова на FacebookЦе залишилося б просто кумедною деталлю. Але, як виявилося, зв’язки йдуть набагато глибше. BDT Stockholm AB, де заарештований Сергій Скворцов вважався директором, вела бізнес із компанією бельгійця де Гейтере – голландської European Technical Trading. За даними The Insider, BDT регулярно отримувала платежі від European Technical Trading, які не відрізнялися за сумою та не мали зазначеного призначення. Через зв’язки з цією компанією на віллі Скворцова відбувався обшук ще 2016 року — їхня компанія підозрювалася у постачанні голландській фірмі. Крім того, шведська податкова агенція помітила підозрілі угоди, в ході яких зникли 2,6 мільйона шведських крон податку.
Інша пов’язана із Сергієм Скворцовим компанія — шведська Swerus Trade AB, де він був членом правління. Власником Swerus вважався Ігор Кузяков. Згідно з його біографією в соцмережах, він закінчив факультет іноземних мов та зарубіжної військової інформації у Військовому університеті Міністерства оборони РФ. Основний вид діяльності Swerus - постачання запасних та видаткових частин для гірничої промисловості. Згідно з митними документами, компанія продовжувала експорт до Росії до кінця квітня цього року.
Більше про мережу компаній ГРУ у Європі — у наступних розслідуваннях.
Джерело: Центру «Досьє»
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області