Василь Астіон: сімейний союз корупції та криміналу. Частина 2
По-перше, під час штурму Дніпропетровської ОДА активістами місцевого майдану. Серед атакуючих було чимало «ультрас», організованих націонал-радикалом (і заразом «гебешним стукачком») Андрієм Денисенком. А ОМОНу, який їх контратакував, допомагали «тітушки», в яких дізналися спортсменів зі спортивного клубу «Леон», керованих охоронцями ЧОП «Леон» (клуб був створений на основі тренувального центру ЧОП).
Парадокс у тому, що Денисенко працював не лише на колишнього полковника СБУ Івана Ступака (якого став депутатом від Партії Регіонів), а й на «приватівців», з рук яких харчувався. Причому це були руки саме Корбана і Кошляка! Не дивно, що згодом цей штурм назвали спеціально розіграною виставою.
Одразу після перемоги Майдану «гаманці» масово записалися до дніпропетровського «Правого сектору», лідером якого вони одностайно обрали Денисенка, а потім створили власну військово-патріотичну організацію «Січ». Вони ж, разом із націоналістами та «ультрасами» Денисенком, стали основою батальйону «Дніпро-1». «Батьками» цього добробату називали Корбана та Кошляка, ідейним натхненником Денисенка, і навесні-влітку 2014-го він був добре озброєною кишеньковою армією «Привата». Офіційно створений для захисту України, він, як і низка інших добробатів, виконував подвійну функцію: поки одні його бійці воювали в АТО, інші займалися рейдерством, рекетом та іншими незаконними справами. Це було ідеальне прикриття! Співробітники ЧОП «Леон», сховавши обличчя під балаклавами та розмахуючи чорно-червоними прапорами, розпочали захоплення підприємств, включаючи Одеський НПЗ та Долинський газопереробний завод, а також мережу супермаркетів «Амстор».
Кривавим апофеозом цієї вакханалії стало вбивство на посаді у Волновахи українського офіцера Віктора Мандзика, який намагався завадити роботі налагодженого каналу контрабанди, який контролював «патріоти» Денисенко та «кошляківці». Воно було досить резонансним, а відносини «приватівців» із командою президента Порошенка різко загострилися. У Києві скористалися приводом, і в листопаді 2015-го Корбана та Кошляка заарештували .
Причому голова СБУ Василь Грицак спеціально уточнив, у чому саме звинувачують Кошляка: « ».
Зрозуміло, Кошляк не сів — хто ж посадить ці дніпропетровські пам’ятки! І коли згодом був випущений Корбан, коли виправдали і відпустили практично всіх вбивць капітана Мандзика, Кошляк всіляко підкреслював, що він всього лише проходив у справі Корбана, що розпалася, замовчуючи, що в основі цієї справи лежало цинічне вбивство українського офіцера.
Починаючи з 2016 року, справи «приватівців» дещо налагодилися, можливо цьому сприяло дистанціювання групи Корбана- Філатова від Коломойського. Свідченнями цього були небачені масштаби «розпилу» бюджетних коштів Дніпропетровською міськрадою (вартість тендерів, за даними завищували на 30-50%), «томосний союз» Налекрешвілі та Порошенка , а також безкарність Кошляка. Який, окрім іншого, став ще «кришувати» цвинтарну мафію , яка торгувала через «Міську ритуальну службу» місцями на міських цвинтарях.
Заарештовані у вересні 2022-го керівників цього підприємства було відпущено на волю вже в листопаді — як і Сергій Самойленко (на прізвисько Сом), президент спортклубу «Леон» та права рука Кошляка. Про цю людину давно ходили дуже погані чутки: що він разом із начальниками обласного УМВС Щадило курирує наркобізнес, що він разом із Сергієм Філіппенком (ще одна «рука Кошляка», очолює спортсменів-титушок) був причетний до вбивства бізнесмена Армена Богдасаряна. А ось у камері він побував у справі про рейдерське захоплення на підприємстві «Агро-комплект», причому недовго — лише дві доби!
Сергій Самойленко
Астіони: рейдерство як бізнес
Якщо слідувати приказкою про яблуко і яблуньку, можна лише здогадуватися у тому, якими методами наростив свій капітал син генерала Астіона і зять «авторитету» Кошляка! Ну а ми доповнимо цю картину кількома скандальними фактами з бурхливої бізнес-діяльності Василя Астіона та його молодшого брата Євгена, яка просто рясніє рейдерськими скандалами.
Спочатку зробимо стислий огляд їхніх підприємств. Найстарішим із них є ТОВ «Схід-Агро» (ЄДРПОУ 30506220), створене ще 1999 року. Сьогодні, через кіпрську фірму Dnірrо Аgrо Аllіаnсе Ltd, ним спільно володіють Василь Астіон, його брат Євген та Михайло Кошляк. Таким же чином, через цю фірму, ця трійця є бенефіціаріями: ТОВ «Перемога» (30927164), «ДніпроАгроПродукт» (39942238), «Фісаківський елеватор» (34513027), «Синельникове-Агро» (31802) (44186712), "Солома" (36933660), ПрАТ "Божедарівський елеватор" (00953869).
Вдвох брати Астіон є власниками: ТОВ «Алматея» (00953869), «Струмочок» (25724667), «Відродження» (30699186), «Біоарт» (33855648), «Інтер Вей Капітал»36 , «СПК Інвесті 2021» (44095332), «Дніпро Анро Ленд» (44254656), Хорольський завод дитячого харчування (25157429), Закритий недиверсифікований венчурний фонд «Генезис Каптитал» (43331193) 4 та фінансової компанії.
Роман Семенченко
Крім того, Василь Астіон є співвласником будівельних фірм «АТ Білдінг» та «АТ Реалті», ТОВ «Дніпровський граніт», фабрики прогулянкових катерів з пишною назвою «Океан-судноремонт» (37698435). Також через деякі перелічені підприємства Астіони контролюють кілька агрофірм.
Деякі партнерські зв’язки Астіонів та Кошляка дуже цікаві! Так, їхнім компаньйоном з ЧОП «Леон», Dnірrо Аgrо Аllіаnсе Ltd та ТОВ «Солома» (незважаючи на іронічну назву, фірма займається широким асортиментом продукції від нафтопродуктів до тваринних жирів) та ще кількох підприємств є Олена Семенченко. Ця скандальна та жадібна жінка є дружиною Романа Семенченка — колишнього начальника відділу «К» УСБУ Дніпропетровської області. З жовтня 2019 року він працював уповноваженим президента Зеленського з питань контролю за діяльністю СБУ, а з жовтня 2022 року отримав посаду начальника Департаменту захисту національної державності СБУ.
Сімейка Семенченко давно перебуватиме під прицілом журналістів, які з’ясували, що та дуже любить простору нерухомість, дорогі автомобілі та галасливі гулянки в ресторанах. Зрозуміло, що з такими зв’язками Кошляку та Астіонам не загрожує жодна в’язниця! А ось що до колишніх зв’язків, то варто згадати, що у Раді 6-го (2007-2012) та 8-го (2012-2014) скликань Василь Астіон був помічником нардепа Віталія Хомутинника .
Загалом можна сказати, що якщо в «нульових» Микола Астіон вкладав гроші в будівництво (у Криму, а також у Сумах та Херсоні, де він працював), то після відставки він із синами та свояком Кошляком почав активно розвивати аграрний бізнес. виявився найперспективнішим у сучасній Україні. Дотепер сімейний клан Астіонів-Кошляков накопичив земельний банк розмірів під 50 тисяч гектарів! Як? Та просто «віджимаючи» землю в інших підприємств, захоплюючи та поглинаючи їх!
Найпомітнішою була історія з рейдерським захопленням ПП «Пектораль» (колишній колгосп ім. Карла Маркса), яка розпочалася у 2012 році з арешту його творця та керівника Олега Севідова. Його «пов’язав» зовсім не кримінальний розшук, а податкова міліція, за «недоїмки», відправивши до СІЗО на два місяці. Як тут не згадати, що Микола Астіон раніше пропрацював кілька років саме начальником податкової міліції — нехай і в іншій області, але все ж таки! Тому що, поки Севідов «грів нари», до нього надходили наполегливі пропозиції від сім’ї Астіонів переписати на них свій агробізнес. Факт чого згодом був задокументований у відкритій проти Василя Астіона кримінальній справі . Звинувачення були дуже серйозні: здирництво (стаття 189-2 КК, від 3 до 7 років) та протиправне заволодіння майном підприємства (206-2 КК, від 5 до 10 років). Але справа, розгляд якої розпочався у Жовтневому районному суді Дніпропетровська, зависла там майже на три роки та була успішно розвалена! А поки його розвалювали, Астіони розкрадали майно «Пекторалі» та переписували орендовані земельні паї на інші свої фірми.
А кримінальна справа за фактом рейдерського захоплення Хорольського заводу дитячого харчування, відкрита ще 2015 року, взагалі була успішно забута! Там Василь Астіон та Кошляк використали таку схему: спочатку вони запропонували заводу свій захист від рейдерів, які дошкуляли підприємству ще з 2005 року. Ті, не розуміючи, з ким зв’язуватися, довірилися їм. У результаті Василь Астіон організував засідання наглядової ради підприємства, яке ухвалило рішення про продаж всього майна нової компанії, що належить братам.
Або ще одна історія, про захоплення підприємства «Агросвіт». Влітку 2019 року, якраз перед собором урожаю, на ньому з’явилися нові керівники, які заявили, що колишній директор Юрій Головін «загнав підприємство у боргову яму». Насправді сталося таке: як і багато підприємств, «Агросвіт» періодично брав кредити, але раптово його борги перекупила «ФінГруп Фактор» братів Астіонів. Потім «ФінГруп Фактор» одразу підняла відсотки за цими боргами і подала позов до суду з вимогою їхнього негайного відшкодування — на підставі чого й ввела на підприємство своє керівництво.
А потім почався типовий для Астіонів-Кошляка пограбування: тітушки, що приїхали, залякали і розігнали селян, ставши збирати і вивозити врожай з полів. Звернення до правоохоронних органів нічого не дало, навпаки — скаржників побили. У наступні два роки Астіони практично безкоштовно використали 3500 гектарів землі «Агросвіту», не сплачуючи селянам плату за паї.
А у жовтні 2019-го Астини замахнулися, ні багато, ні мало, на «Укргазвидобування» — провідне газодобувне підприємство України!
Та сама фінансова компанія «ФінГруп Фактор» всього за 75 мільйонів гривень викупила у «Дельта-банку» 150 мільйонів боргу «Укргазвидобування», який разом із відсотками склад 215 мільйонів. Чи хотіли вони прибрати це підприємство до рук? Можливо, тому що сталося саме після зміни влади в країні, коли запрацював ліберально-ринковий уряд «соросят» Гончарука, який заявляв про наміри приватизувати всі держпідприємства. І «ФінГруп Фактор», маючи на руках солідний борг «Укргазвидобування», мала б у цьому випадку перевагу.
Ці приклади шаленого та безкарного рейдерства сімейного клану Астіонів-Кошляка викликають багато обурених питань. І не тільки класичний «доки?!», який, схоже, просто нема кому задати. Адже ні Майдан 2014-го, ні вибори 2019-го аж ніяк не похитнули дніпропетровську корупцію, а родина Астіонів з кожною зміною влади в країні лише виходила на вищий рівень рейдерства. Тим часом, у будь-якій європейській країні правоохоронні органи напевно звернули б увагу на сімейний бізнес дітей генерала та «авторитету», більшість підприємств якого були ними не створені, не куплені, а «віджаті»!
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
