Відключення електроенергії сильно вдарили по економіці України, і дефіцит бюджету зростає - НБУ
Економісти НБУ пояснюють цю тенденцію розширенням пропозиції щодо продуктів харчування, а також низьким споживчим попитом. Нацбанківці визнали 26,5% високим інфляційним рівнем для нашої країни.
"Водночас інфляція залишалася високою через наслідки повномасштабної війни Росії проти України, серед яких порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення виробничих витрат бізнесу, дефіцит електроенергії", - йдеться в аналітичному висновку регулятора.
У ньому також відзначається вплив на інфляцію зростання цін на пальне, яке спостерігалося наприкінці листопада через відключення електроенергії.
У Нацбанку відзначили великий вплив на українську економіку обстрілів енергетичних об’єктів та відключення електроенергії. Що посилюється похолоданням наприкінці листопада-початку грудня.
Через проблеми зі світлом зупиняються виробництва та зупинилася тенденція щодо відновлення економічної активності, яка спостерігалася з кінця весни.
"Перебої з е/е стали другою за значимістю проблемою бізнесів після зростання цін (вказали 51% респондентів, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій). Через дефіцит е/е фактично зупинили роботи та мають суттєві втрати 18% респондентів, 28% відзначають падіння оборотів (Advanter). Хоча частина бізнесу пристосовується до обмежень, все більше ознак, що відновлення економічної активності перервалося", - наголошується у звіті Національного банку.
У ньому також підтверджуються активні зняття українцями готівки у банкоматах, про які неодноразово писали ЗМІ. Люди змушені знімати кеш, щоб розраховуватись у магазинах за товари, коли там відключають світло та не працюють платіжні термінали.
Багато магазинів відмовляються приймати карти під час відключення світла. Тому людям доведеться бігати банкоматами, щоб обзавестися готівкою, з чим в українців також виникають проблеми.
Дефіцит електроенергії став другим за значимістю для української економіки після зростання цін.
В аналітиці НБУ йдеться, що нестача е/е обмежує роботу як виробничих секторів, так і секторів послуг:
Для зниження навантаження на енергосистему в листопаді ряд металургійних та видобувних підприємств скоротили виробничі потужності або переводили виробництво на нічний годинник.
Відключення е/е призвело до уповільнення відновлення низки напрямків харчової промисловості (молоко- та м’ясної переробки)
Після скорочення потужностей внаслідок перебоїв енергопостачання працюючі хімічні заводи не поспішають їх відновлювати.
Низький попит на житло, збільшення виробничих витрат та перебої е/е стримують будівельні роботи та виробництво будматеріалів.
При цьому аналітики запевняють, що енергетична криза підтримує активність добувної промисловості, а військові потреби – машинобудування.
У листопаді запускалися нові газові свердловини. Повернувся контроль за буровими установками деокупованих територій, а окремі шахти наростили потужності.
Ряд виробників спецтехніки та вантажних автомобілів у листопаді продовжили забезпечувати потреби комунальників, ремонтників, пожежників тощо.
Необхідність компенсації знищеного громадського транспорту підтримали виробництво автобусів та тролейбусів, розбудова логістики — вантажівок та платформ для перевезення зерна, а відновлення інфраструктури підтримало попит на вітчизняну будівельну техніку та паливозаправники.
У міру пристосування промисловості до потреб воєнного часу набирає обертів виробництво військових товарів, техніки та дронів як з боку державних підприємств ВПК, так і приватних.
Водночас у НБУ зазначили, що після обстрілів 16 та 23 листопада обороти кафе та ресторанів знизилися в середньому на 8%. А київський ринок оренди житла скоротився на 27% після ударів по енергетичній інфраструктурі.
Окремо у звіті регулятора наголошується, що відключення е/е в Україні негативно впливає на бажання українських мігрантів повернутись на батьківщину. У ньому наводиться статистика ООН на 6 грудня 2022 року:
з України виїхало 16,1 млн осіб;
повернулося – 8,3 млн осіб;
статус тимчасового захисту в Євросоюзі набули 4,8 млн осіб."Нестача коштів, труднощі з пошуком житла та роботи залишаються основними проблемами переселенців як за кордоном, так і всередині України. Нестача роботи особливо негативно позначається на ВПО (тимчасово переміщених особах) - на опитування Gradus 39% ВПО відзначають це як проблему проти 26% серед тих, що залишилися, і 28% серед тих, хто виїхав за кордон", — наголошується в аналітиці НБУ.
Ще в ньому йдеться про зростання дефіциту державного бюджету через слабкі доходи та значні витрати. У січні–листопаді негативне сальдо (різниця доходів/витрат) досягло понад 810 млрд грн (понад 1152 млрд без урахування грантів).
Дірки у держбюджеті перекриваються із двох джерел. Це міжнародна фінансова допомога та кредити, а також емісія гривні з боку Нацбанку – викуп НБУ ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики), які випускає Міністерство фінансів.
З липня 2022 року Національний банк викуповує держоблігації в середньому по 30 млрд. грн. на місяць. Загалом за березень-листопад він "надрукував" таким чином 370 млрд грн, а за підсумками року планує вийти на 400 млрд грн.
У 2023 році НБУ пообіцяв західним партнерам повністю зупинити емісію гривні, перестати викуповувати ОВДП – регулятор хоче простимулювати банки та інших учасників ринку до таких покупок. Однак поки що до кінця незрозуміло, як Нацбанк організує попит інвесторів на боргові папери Мінфіну в потрібному обсязі чи хоча б на рівні цього року (400 млрд грн).
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
