Партнери відвертаються від Путіна – війна веде до руйнування економічного співробітництва Росії та Азії
Прикладом можуть бути як фактичне ігнорування представників Росії на саміті G20 в Індонезії в середині листопада цього року, так і нещодавній демарш з боку індійського лідера. Так, за свідченнями наближених джерел, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився від щорічної зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним саме через ядерні погрози російського лідера.
Провал ідеї "потрійного газового союзу"
Окрім іміджевих втрат, ця відмова може суттєво порушити економічне, зокрема військове співробітництво між Індією та Росією, яке завжди було доволі міцним. Крім того, візит президента Росії Володимира Путіна в столицю Киргизстану Бішкек, де відбувся саміт Євразійського економічного союзу, виявився відверто невдалим. Від ідеї так званого потрійного газового союзу між Росією, Узбекистаном і Казахстаном, яку активно намагався просувати Путін, офіційні представники Ташкента та Астани відмовились буквально через кілька днів після закінчення саміту.
Зокрема, віцепрем’єр і міністр енергетики Узбекистану Жорабек Мірзамахмудов заявив, що його країна ніколи не піде на політичні умови в обмін на енергоносії, а представник казахського МЗС пояснив, що Казахстан не дозволить використовувати свою територію для обходу західних санкцій (у чому, власне, і полягає мета задуманого росіянами "газового союзу").
Туреччина вимагає знижок на російський газ і готує експортні шляхи в обхід Росії
Водночас і Туреччина, яка часто вважається ситуативним партнером Москви, вкотре використовує кризове становище Росії для втілення власних економічних інтересів. Так, турецький президент Реджеп Ердоган збирається порушити тему постачання туркменського газу в Європу в обхід Росії через територію Туреччини, для чого вже заплановано переговори з президентом Туркменістану Сердаром Бердимухамедовим і азербайджанським президентом Ільхамом Алієвим.
Ба більше, Туреччина активно використовує втрату Росією ринків збуту газу і нафти, фактично вибиваючи собі 25-відсоткову знижку на постачання енергоресурсів, при цьому продовжуючи блокувати рух танкерів із російською нафтою через Босфорську протоку в межах "нафтового ембарго".
Китай домовляється про аравійську нафту – російське "чорне золото" вже не потрібне
Третім напрямом економічних провалів Росії може стати далекосхідний регіон, а саме сподівання Кремля на переправлення збуту нафти й газу в Китай. Нещодавній візит Сі Цзіньпіна в Саудівську Аравію свідчить про те, що офіційний Пекін скоро матиме більш надійного постачальника енергоресурсів, ніж Російська Федерація. Вже ведуться перемовини про можливе переведення частини торгівлі на розрахунок юанями, що, безсумнівно, має посилити вплив Китаю на Близькому Сході.
Останнє охолодження відносин саудитів із США може спонукати КНР посилити свій вплив у регіоні, особливо за рахунок багатомільярдних інвестицій. Цілком очевидно, що наразі Росія нездатна забезпечити надпотужну промисловість Китаю нафтою і газом через те, що вся російська енергетична інфраструктура була орієнтована на експорт у європейському напрямку, який зараз майже втрачено. Переорієнтування потоків нафти й газу на схід можливе лише за умови тривалого будівництва нових шляхів, а танкерного флоту в РФ просто не вистачає для забезпечення потреб Китаю. Крім того, російські далекосхідні порти також не в змозі отримати необхідний обсяг ресурсів для транспортування. Тому зміцнення відносин Китаю і нафтових країн Близького Сходу може поставити російську енергетичну експортну складову у вкрай складне становище.
Тож, можна констатувати, що злочинні військові авантюри Путіна все більше підштовхують російську економіку, яка переважно базується на експорті енергоносіїв, до справжньої кризи. Потенційні покупці в особі Індії, Китаю, Туреччини, Індонезії та інших країн будуть вимагати від Москви максимальних знижок на нафту і газ, фактично залишаючи російські компанії без прибутків, що зі свого боку негативно вплине на формування бюджету Російської Федерації. Лише негайне припинення військових дій і звільнення незаконно захоплених територій України можуть стати першим кроком до майбутньої нормалізації відносин зі світом, але, здається, що в Кремлі цього досі не розуміють.
Автор: Олег Маруховський
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
