Угорщина як центр російського шпигунства у ЄС
Наприкінці листопада Служба безпеки України затримала на пункті пропуску на Закарпатті чоловіка, який намагався виїхати до Угорщини зі збереженими на флешці секретними даними про українські силові структури. Згідно з пресрелізом СБУ, ймовірний зловмисник їхав до Будапешту, де буцімто планував передати інформацію співробітникам посольства Росії в Угорщині.
У російському посольстві в Будапешті акредитовані півсотні дипломатів. Журналіст-розслідувач Сабольч Пан’ї, який давно стежить за діяльністю російських спецслужб в Угорщині, переконаний, що ця країна перетворюється для Москви на вузловий пункт розвідувальної інформації з Європи.
Пан’ї вказує на те, що в Будапешті працюють у кілька разів більше російських дипломатів, ніж у Братиславі, Празі й Варшаві разом взятих. "Відомо, що чимало агентів працюють під прикриттям дипломатичного статусу, адже тоді вони мають недоторканість, тобто не можуть бути затриманими правоохоронними органами країни перебування", - пояснив журналіст у розмові з DW.
Недоторканість для банкірів
Крім співробітників російського посольства, недоторканістю користуються також співробітники центрального офісу заснованого ще за радянських часів Міжнародного інвестиційного банку. Штаб-квартира цієї установи була перенесена три роки тому з Москви до Будапешту. Фактично діяльність цього банку і його співробітників не підпадають під юрисдикцію правоохоронних органів Угорщини.
Щойно стало відомо про плани перевести штаб-квартиру банку до Угорщини, опозиція у Будапешті заговорила про ризики розбудови діяльності російських спецслужб під прикриттям цієї установи. Спекуляції лише посилював той факт, що керівник банку Микола Козов виріс у родині спецслужбістів: його батько був свого часу агентом КГБ у Будапешті, а його мати була визнана російською інформагенцією ТАСС "однією з найвидатніших шпигунів 20 століття".
Тепличні умови для російських шпигунів
Після масштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого Болгарія, Чехія, Румунія і Словаччина заявили про припинення співпраці в рамках Міжнародного інвестиційного банку. Залишилася лише Угорщина. Крім того, з усіх країни регіону лише Угорщина відмовилася від ініціативи видворити російських шпигунів, які працюють під прикриттям дипломатії.
Сабольч Пан’ї вказує на численні випадки, коли російські спецслужби вербують співробітників навіть у політичних колах Угорщини. Він нагадує, зокрема, про євродепутата від Угорщини Белу Ковача, якого журналісти навіть прозвали "КГБелою" за його тіньову діяльність в інтересах Кремля. Контррозвідка Угорщини викрила шпигунську діяльність депутата від праворадикальної партії Йоббік ще 2014 року, але лише 2017 року його провадження дійшло до суду. Доки його цього року засудили за шпигунство, він вже встиг сховатися від правосуддя у Москві, нагадав Пан’ї у розмові з DW.
Тривалий час в Угорщині діяла програма "золотих віз", за якою в обмін на інвестиції в угорську економіку від 300 тисяч євро плюс 60 тисяч євро сервісного збору можна було отримати вид на проживання на п’ять років з можливістю вільно пересуватися країнами Шенгенської зони. Пан’ї з колегами з’ясували, що за цією програмою "золоту візу", зокрема, отримав син голови Служби зовнішньої розвідки Росії Андрій Наришкін.
Квартира Наришкіна у Будапешті була оформлена на фірму бізнесмена Анталя Рогана, який є багаторічним другом шефа канцелярії Віктора Орбана. Роган до 2017 року був координатором урядової програми "золота віза". За даними Transparency International, фірми, наближені до Віктора Орбана заробили на "золотих візах" більше 411 мільйонів євро.
Залежність від Росії
Критики уряду Віктора Орбана закидають прем’єру, що він зробив Угорщину надто вразливою для тиску Кремля, зокрема через залежність від російських енергоносіїв, а також через рішення розбудувати за участі "Росатома" атомну електростанцію поблизу містечка Пакш.
"Співпраця в енергетиці та діяльність російських спецслужб в Угорщині має глибоке історичне коріння", - каже Пан’ї. Після того, як угорська економіка багато років будувалася на основі доступу до дешевих енергоносіїв, політикам, навіть якщо захотіти, буде непросто злізти з "газової голки", констатує журналіст.
Золт Богар; опубліковано у виданні Deutsche Welle
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
