NYT проаналізувала, чому РФ не змогла досягти своїх цілей в Україні
Матеріал під назвою "Як війна Путіна в Україні стала катастрофою для Росії" було оприлюднено у газеті 17 грудня.
Ми вже цитували один його уривок – про спробу ЗСУ ліквідувати голову генштабу Росії Валерія Герасимова.
Частина причин, які призвели до "катастрофи" - корупція в армії, непідготовленість особового складу, слабка модернізація, відсутність координації між пологами військ, нереалістичність планів вторгнення та нерозуміння того, як чинитимуть опір ЗСУ та недооцінка допомоги Заходу - часто обговорювалися в західній, так та російській пресі.
При цьому автори дійшли й інших висновків.
З матеріалу випливає, що президент РФ Володимир Путін не збирається зараз здаватися та зупиняти війну. Газета наводить дані своїх джерел із нещодавньої зустрічі глави ЦРУ Бернса та шефа російської зовнішньої розвідки Наришкіна.
"За словами присутніх високопосадовців, пан Наришкін сказав, що Росія ніколи не здасться, скільки б солдатів вона втратила на полі бою", - пише NYT.
Також у НАТО є інформація, що російський президент готовий упокоритися з загибеллю або пораненнями до 300 000 російських військовослужбовців, що приблизно втричі перевищує його ймовірні втрати на даний момент.
Також цікаві інсайди з переговорів Путіна та прем’єра Ізраїлю Беннета.
Ще у 2019 році російський президент говорив прем’єру, що Зеленський "щиро бажає" піти на компроміс із Росією: "Це його щире переконання, принаймні, його прагнення".
"Але до початку 2021 року надії Кремля впали. Пан Зеленський розправився з проросійськими інтересами в Україні, закривши проросійські телеканали і наклавши санкції на Віктора Медведчука, українського олігарха, близького до Путіна", - пише видання.
Зустрічаючись із Беннетом у жовтні 2021 року, Путін різко відреагував на пропозицію ізраїльського прем’єра організувати зустріч двох президентів. "Путін спалахнув гнівом" і заявив, що йому "нічого обговорювати з цією людиною". "Який він єврей? Він посібник нацизму" - заявив він ізраїльському прем’єру.
Наступного разу вони зустрілися у березні – тобто вже після вторгнення. Путін у приватній розмові з Беннетом тоді визнав, що його збройні сили мають труднощі в Україні. І війна буде "набагато складнішою, ніж ми думали".
При цьому він пообіцяв, що не має наміру не діяти з цього приводу. "Ми велика країна і маємо терпіння", - додав російський президент.
Аналізуючи причини того, що наступ РФ забуксував, видання приходить до висновку, що "Росія витратила 20 років на підготовку до зовсім іншої війни".
Москва спочатку не готувалася для окупації такої великої країни, як Україна.
"Росія значною мірою організувала свої збройні сили, щоб стримувати сили США і НАТО, завдаючи максимальних втрат здалеку. Центральне місце в цій стратегії займав ряд аванпостів - Калінінград на Балтійському морі, Крим на Чорному морі і сирійський порт Тартус на Середземному морі - для використання ракет великої дальності для стримування західних сил. За словами американських офіційних осіб, у разі конфлікту Росія мала намір засліпити супротивника та знищити його на відстані", - пише видання.
Відповідно, Росія майже не навчала своєї піхоти, авіації та артилерії діяти злагоджено, швидко рухатися, і тому довелося робити все це з чистого листа вже в Україні.
Наприкінці NYT відтворює прогнози України про ймовірний новий наступ Росії - як би на підтвердження тези, що Путін налаштований воювати далі.
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
