Справа «Роттердам+»: екс-члену НКРЕКУ визначили запобіжний захід
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду обрала запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання колишньому члену Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Вікторії Морозової, підозрюваної НАБУ та САП у службовій недбалості, пов’язаної з формулою «Роттердам.
Таке рішення 19 грудня ухвалила АП ВАКС, повідомляє « Слово і справа ».
«Апеляційну скаргу прокурора САП задовольнити частково. Постанову слідчого судді ВАКС від 25 листопада 2022 року скасувати. Постановити нове рішення, яким клопотання детективу НАБУ, погоджене прокурором САП, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави (Вікторії Морозової — ред.) задовольнити частково. Застосувати до (Вікторії Морозової - ред.), підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання», — йдеться у рішенні.
Також на неї поклали такі обов’язки: не відлучатись за межі Київської області без дозволу; прибувати на першу вимогу; повідомляти про зміну свого місця проживання та утримуватися від спілкування з підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а також свідками.
Вікторія Морозова сяде у справі Роттердам+?
Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній глави НКРЕКУ Дмитро Вовка та Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії, а також інші особи.
Раніше НАБУ завершило розслідування старого епізоду справи щодо формули «Роттердам+». У ньому, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх та ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з екс-головою НКРЕКУ Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокимовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКУ Тарасом Ревенком та начальником Заздалегідь до прийняття формули "Роттердам плюс" обговорювали можливість її застосування. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, у 25,5 млн. тонн.
Тому пізніше усі вищезгадані особи досягли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовими особами НКРЕКУ на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після отримання дозволу з АМКУ забезпечили розгляд порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від запровадження НКРЕКУ цієї формули, оскільки від неї отримала надприбуток група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації 70%-80%.
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
Читайте більше новин по темі:
