Які матиме наслідки визнання конституційним Закону про перейменування УПЦ МП
Але московські попи в Україні знову відмовились вносити зміни у свою назву та вказувати в ній свою приналежність до Росії. Про це заявив голова юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов, коментуючи рішення Конституційного суду, повідомляє пресслужба московської церкви.
"Конституційний суд України визнав закон про перейменування конституційним. Водночас слід зазначити, що рішення Конституційного суду не зобов’язує Українську православну церкву змінити свою назву, воно лише стосується відповідності закону про перейменування Конституції України", — зазначив Баховта заявив, що у законі відсутня згадка про УПЦ МП. Тому, за його словами, "не дивлячись на рішення Конституційного суду, слід зазначити, що на сьогодні відсутні будь-які законні підстави для зміни назви релігійних організацій, що належать до Української православної церкви".
Керівник РПЦ Кирило та УПЦ Онуфрій
ВВС News Україна пояснює, що це за закон і які наслідки матиме рішення КС.
"Сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву", - нагадав Конституційний суд.
Повний текст рішення там пообіцяли представити 28 грудня. Рішення КС жодним чином не розблоковує дії норм цього закону, які заблоковані скандальним і вже ліквідованим Окружним адміністративним судом Києва. Проте це все ж таки матиме велике значення для релігійної політики в Україні.
Що за закон і чому фактично не діяв
Закон щодо назв релігійних організацій схвалили ще в 2018 році й він зобов’язав усі церковні організації, духовні центри яких розташовані в країні-агресорі, чітко вказувати це в своїй назві. Фактично цей закон мав на меті, щоб Українська православна церква, яка була тоді частиною Російської православної церкви, чітко вказувала це у своїй назві.
Тобто не можна просто мати офіційну назву Українська православна церква, а треба додавати або Московського патріархату, або Російська православна церква в Україні. Закон набув чинності 26 грудня 2018 року, проте навіть після спливу перехідного періоду його норми щодо УПЦ МП практично не запрацювали.
В московькій церкві наполягають, що вже не мають зв’язків з РПЦ
Ще в січні 2019 року закон оскаржили в Конституційному суді представники фракції ОПЗЖ. Проте це оскарження не зупинило дію закону. Українська православна церква називала документ недемократичним та таким, що порушує основні конституційні права. Мінкульт тоді провів експертизу і визнав УПЦ МП такою, що підпадає під дію закону.
Але тоді ж УПЦ МП зробила дієвий крок - звернулась з позовом до скандального Окружного адміністративного суду Києва. Вони попросили суд визнати наказ мінкульту про проведення релігієзнавчої експертизи щодо релігійних організацій, які мають центр в країні-агресорі, незаконним. ОАСК взяв справу до розгляду. І для того, щоб держава не могла нічого робити проти УПЦ МП на час судового процесу, суд заборонив будь-які дії щодо реєстрації релігійних центрів УПЦ МП. Загалом це стосувалось 266 юридичних осіб - єпархій та монастирів.
Фактично цим рішенням ОАСК заборонив вносити до реєстрів будь-які зміни стосовно цих релігійних центрів і заблокував процес перейменування.Проте це не стосувалось місцевих парафій, але і щодо них влада не вживала кроків для виконання закону.
То чому ж важливе рішення Конституційного суду?
Закон не містить чіткої прив’язки до якоїсь із конфесій чи конкретно УПЦ МП. Проте він передбачає чіткі принципи, за якими можна вирахувати підпорядкованість релігійної організації в Україні центру в країні-агресорі. Важливо, що у цьому законі вперше сформульовано три ознаки релігійної підлеглості.
Перша, якщо в статуті української організації є згадка про підпорядкованість іноземному центру. Зараз у статуті УПЦ такої прив’язки практично немає, адже вона змінила статут після собору 27 травня 2022 року. Друга ознака, якщо в статуті іноземного релігійного центру є згадка про підпорядкованість організації в Україні. Ця норма якраз і може працювати, адже у документах РПЦ норми про підлеглість УПЦ все ще є.
Третя ознака, якщо у статуті іноземного центру є згадка, що представник української організації входить до складу керівного іноземного центру. Ця норма також може працювати проти УПЦ, адже її представники досі формально є членами керівних органів РПЦ. Зокрема, митрополит Онуфрій є членом синоду РПЦ. Зараз закон визнали конституційним, тож тепер є всі підстави під час проведення експертизи зв’язку УПЦ з РПЦ посилатись на його чіткі норми.
Адже раніше над цим законом постійно висів "дамоклів меч" скасування Конституційним судом. Президент Володимир Зеленський якраз нещодавно дав доручення державній службі з етнополітики та свободи совісті провести чітку експертизу зв’язку УПЦ МП та Російської православної церкви. Тож, як кажуть експерти, з якими спілкувалась ВВС News Україна, тепер для цього будуть чіткі і законні критерії.
Володимир Зеленський доручив розробити закон для унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації релігійних організацій
Для юристів це великий аргумент. Якби КС визнав закон неконституційним, то посипались би багато речей щодо державної політики у релігійній сфері. Фактично від сьогодні цей закон про перейменування перестануть вважати "кривою качкою", бо він міг зникнути будь-якої миті. Експерти прогнозують, що його норми і критерії тепер можуть використати при розробці та ухваленні законопроєкту про заборону в Україні церков з центром у країні-агресорі.
Роботу над таким проєктом вже також анонсував президент Володимир Зеленський. Щодо власне розблокування дій норм закону про перейменування, то, як вказують співрозмовники, рішення КС напряму на це не вплине. Заборона щодо перейменувань єпархій УПЦ досі чинна через рішення ОАСК.
Хоча цей суд нещодавно ліквідували через великі корупційні зв’язки спеціальним законом парламенту, його рішення досі чинні. І їх згодом може переглянути адміністративний суд Київської області, якому передають справи ОАСК. УПЦ МП з 27 травня 2022 року взяла курс на незалежність від Російської православної церкви. Тоді ж церква прибрала зі статуту всі згадки про зв’язок з РПЦ.
Проте значна частина єпископів та священників досі вважають себе приналежними до РПЦ та поминають патріарха Кирила. Також експерти наполягають, що УПЦ досі канонічно пов’язана з Московським патріархатом. З часу останньої експертизи зв’язку УПЦ та РПЦ 2019-го багато обставин змінилось, зокрема змінився і статут церкви. Тож для застосування норм закону до УПЦ МП потрібна нова експертиза. І її вже готує держслужба етнополітики та свободи совісті на прохання президента.
Віталій Червоненко, опубліковано у виданні ВВС News Україна
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
Читайте більше новин по темі:
