Помер політв’язень радянських таборів Богдан Ребрик
Сумну звістку повідомила у Facebook його дружина Галина Ребрик. Політв’язневі було 85 років.
"На 85-му році життя відійшов у вічність Ребрик Богдан Васильович, багаторічний політичний ув’язнений радянських таборів, народний депутат України І демократичного скликання, член Української Гельсінкської групи. Нестерпний біль та великий смуток... Вічна пам’ять", – написала Ребрик.
Відомо, що громадський діяч народився 30 липня 1938 року у Павлівці Івано-Франківської області. Його батько був учасником УПА. З 1962 по 1967 рік Ребрик працював інструктором-викладачем обласної радіотехнічної школи.
1967 року його заарештували за "виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі". Ребрика засудили до 3 років таборів та 5 років позбавлення права обіймати посади, пов’язані з викладанням та вихованням молоді. Він відбував покарання у мордівських таборах і звільнений лише у 1970 році.
Після цього Ребрик знову почав боротися з жорстким радянським режимом, за що 1974 року був знову заарештований.
1975 року його визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили до 7 років таборів особливого суворого режиму, а також до 3 років заслання.
Термін Ребрик знову відбував у Мордовії та в селі Кучіно Пермської області. Він неодноразово зазнавав тортур, сидів у карцері за відмову співпрацювати з КДБ і пережив багато подібних звірств.
У 1979 році Ребрик увійшов до складу табірної міжнародної Гельсінської групи. Через вісім років повернувся до Івано-Франківська. З 1989 по 1990 роки був членом крайової ради Народного Руху України, співголовою обласного "Меморіалу", заступником голови обласної філії Української Гельсінської Спілки.
1990-го року Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Також він був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Реабілітацію отримав у 1991 році.
Розвідка Британії про перестановки в армії РФ: суттєва зміна підходу до війни