Офіс президента сідає на потоки Фірташа та Коломойського?
Буквально днями відбувається історичний перелом – у Фірташа по-справжньому забирають потоки облгазів. Чи надовго покаже час. Але те, що забирають, це факт.
Отже, держава вирішила відібрати в облгазів Фірташа (та інших дрібних гравців) трубопроводи, якими газ доставляється до будинків українців. І передати їх в експлуатацію ТОВ «Газорозподільні мережі України», що належить державному «Нафтогазу України». Це оформлено ухвалою Кабміну № 1335 від 25 листопада 2022 року.
Все це через війну та глибоку недовіру до проросійського олігарха, від якого можна будь-якої миті чекати шантажу. Тому що його збираються посадити до американської в’язниці, тому й не виключено, що він для захисту від США відключить газ в Україні, щоб Володимир Зеленський попросив Джо Байдена не чіпати нашого сучина сина.
Тому все, здається, логічно і виправдано.
Але є одне але.
Облгази завжди наживалися на нехитрій схемі. Вони роками не платили державному «Оператору газотранспортної системи України» за газ, а гроші за нього із споживачів збирали. Так постійно накопичувалися борги, які іноді внаслідок домовленостей із владою просто списували. Станом на сьогоднішній день таких боргів накопичилося 17 млрд грн.
Нюанс у тому, що облгази для погашення цих боргів мають лише одну можливість — збирати гроші зі споживачів за доставку газу трубами. А тепер, коли труби відбирають у них, вони автоматично втрачають навіть теоретичну можливість заплатити борги державі. Отже, це стає безнадійною заборгованістю, і держава вже ніколи не отримає 17 млрд грн і не зможе їх витратити на ремонт газотранспортної мережі та інші заходи щодо енергобезпеки.
Таке рішення видається нелогічним. Бо якщо держава має на меті забрати труби у Фірташа від гріха подалі, то чому б не працювати на погашення боргу перед державною ж компанією «ВДТСУ»? Яка держава різниця, в яку кишеню державного пальта складатимуть виручку від розподілу газу?
А різниця може бути ось у чому.
«ГДТСУ» останніми роками перебуває у фокусі уваги міжнародних кредиторів, тому там зараз особливо не розгуляєшся щодо виведення грошей через тендери.
А виведення грошей із нового ТОВ буде зовсім непрозорим. Воно взагалі не тендеруватиметься в Prozorro, бо наші законодавці так вирішили: якщо твій засновник не держава, а компанія, що належить державі, то ти вважаєшся не замовником у розумінні закону. І можеш купувати в когось хочеш, що хочеш і чим хочеш, і навіть не показувати свої ціни. І так само можеш крутити фірташевські схеми з урахуванням поставок газу.
Тож єдине, що може зупинити, — це політична воля перших осіб держави, яка виражається у увазі правоохоронних органів. Або контрольований та прозорий виведення грошей з фірми. Такий, щоб керівник ТОВ «Газорозподільні мережі України» Денис Миргородський чи керівник НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, чи їхній дах в офісі президента Андрій Єрмак не могли навіть подивитися на ці мільярди так, щоби цього не помітили міжнародні партнери та донори України.
Директором ТОВшкі призначено юриста Дениса Миргородського (адвокатська фірма «Династія»). Він дуже відомий адвокат у Дніпрі, захищав у місцевих судах чимало зірок бізнесу, зокрема компанії Вадима Єрмолаєва та Ігоря Ніконова. Виглядає так, що він пішов до команди офісу президента на новий виклик.
Звичайно, його дніпровське походження дало привід для чуток про те, що на облгази сідає людина Коломойського.
Але зараз це малоймовірно. Вже є багато ознак того, що токсичний олігарх таки віджимає потоки «Укрнафти». Після того, як люди Єрмака зайшли до наглядової ради компанії, її передали Міністерству оборони, а з посад вирішили звільнити топ-менеджерів, які багато років відповідали за збагачення Коломойського, — Карташова, Куща, Луньова.
Також на заправках «Укрнафти» перестають діяти скретч-карти (талони), паливні картки «Авіас» та мобільний додаток Energy. Це також частини павутини Коломойського навколо напівдержавної компанії.
Звісно, всі ці речі можна буде відкотити після перемоги. Повернути людей Коломойського до менеджменту, бо ж їх не в тюрму садять, а лише звільняють. Повернути картки Коломойського, бо програму на заправках не ліквідують, а «тимчасово припиняють» (саме так зазначено у прес-релізі оновленої «Укрнафти»). Повернути компанію із Міноборони старим акціонерам.
Тобто не можна виключити, що після війни «Укрнафту» хоча б частково повернуть Коломойському «відмитою та перефарбованою». Тобто з «вирішеними» проблемами кримінальних проваджень та очищеною від боргових зобов’язань. Але, принаймні, сьогодні можна стверджувати одне: Коломойський втрачає контроль над грошовими потоками «Укрнафти» у паливному секторі прямо зараз.
Юрій Ніколов
Розвідка Британії про перестановки в армії РФ: суттєва зміна підходу до війни
