Шило на мило: нові люди в облгазах. Хто вони?
Процес «націоналізації» державою облгазів розпочався ще у травні 2022 року, коли на вимогу АРМА Печерський суд ухвалив рішення передати ці активи «Нафтогазу». Але тодішній очільник «Нафтогазу України» Юрій Вітренко виявися не надто успішним в цьому питанні. Можливо, він або його підлеглі просто не були достатньо «зацікавлені» у переведенні облгазів під крило «Нафтогазу».
Після появи у «Нафтогазі» нової команди Чернишова, справа почала рухатися швидше. Ухвалою Кабміну № 1335 від 25 листопада 2022 року всі облгази Фірташа передали в експлуатацію приватній компанії ТОВ «Газорозподільні мережі України», яка в свою чергу належить державному «Нафтогазу України» і розпочався процес розстановки своїх людей.
Хто раніше управляв облгазами?
Останні десять років 20 з 44 облгазами в країні управляв Дмитро Фірташ через «Регіональна газова компанія» (РРГК). Першим топ-менеджером РГК був відомий в енергетичних колах Олександр Притика. А останні пʼять років куратором над облгазами був поставлений Олег Никоноров, генеральний директор «Регіональної газової компанії». Никоноров, окрім обвинувачень АРМА у обкраданні держави на 17 млрд гривень (держава нібито весь цей період не отримувала платню за користування газовими мережами), відомий тим, що«воював» зі школярами, які заважали йому насолоджуватися життям у його маєтку з фільму «Один вдома». Від початку повномасштабної війни Никоноров жодного разу не з’являвся в Україні.
Де факто РГК вже майже рік керує інший цікавий персонаж – Олексій Тютюнник. Він є колишнім працівником російського «Газпрому», що взагалі є нонсенс, враховуючи поточні обставини. Як відомо, в «Газпромі» прості люди не працюють…
Для того, щоб у повній мірі використовувати своє службове положення, Тютюнник ще під час своєї роботи у АТ «Житомиргаз» налагодив виробництво газових котлів на базі ТОВ “Сінвест Груп”, засновником якої він є. Відтоді у пана Тютюника є свій маленький «свічний» завод, який дає постійний прибуток, адже продаж цих котлів успішно здійснюється через підконтрольні облгази. До речі, Тютюнник доволі неординарна людина. Його колеги діляться інформацією про нетрадиційні сексуальні погляди пана Олексія.
Ще один топ-менеджер РГК, Артем Компан, відомий тим, що намагався прорватися у керівництво «Нафтогазу» та «Оператора ГТС України». Він відповідає в структурах Фірташа за зв’язки з посадовцями всіх рівнів. Можливо, задля налагодження цих звʼязків Компан і курсує між Києвом і Віднем.
Хто тепер головний у облгазах?
Керівником нової управляючої структури над облгазами - ТОВ «Газорозподільні мережі України» - призначений Денис Миргородський. Ця людина ніколи не була дотична ні до газової сфери, ні до енергетики загалом. Натомість він є власником адвокатської фірми «Династія» з головним офісом у Дніпрі, заводу з виготовлення пластикової тари та магазину модного жіночого одягу.
Як адвокат Миргородський захищав власниківбанку Versobank, що фігурував в розслідуванні Європейського центробанку як замішаний в аферах «Російської пральні» та у відмиванні грошей через банки Молдови. Заданими європейських ЗМІ, через Versobank «відмили» близько 200 млн євро. Миргородський оскаржив рішення Спеціальної адміністративної комісії ЄЦБ та вивів з-під удару акціонерів банку.
В той же час компанія Миргородського ТОВ «Ера-Пласт», чиїм основним видом діяльності є виробництво тари з пластмас, була фігурантом кримінального провадження про фіктивне підприємництво та відмивання доходів. Його вели слідчі головного управління СБУ у Київській області. Правоохоронці вважали, що «Ера-Пласт» використовувалась як одна з ланок потужного конвертаційного центру. Через нього за схемою, подібною до «Російської пральні», станом на 2014 рік незаконно проходило понад 500 млн грн щомісячно.
Зрозуміло, що такий «борець» із корупцією, як Миргородський, потрапив до структур «Нафтогазу» невипадково. Найняв його один із одіозних очільників ОП Ростислав Шурма, який відбирає нових топ-менеджерів на ключові державні активи.
Що відомо про нових регіональних менеджерів?
Як і у випадку з Миргородським, подальші кадрові призначення свідчать не на користь фахового відбору кадрів паном Шурмою.
Приміром, очільником «Харківоблгазу», що має забезпечувати доставку газу українцям у прифронтову зону, призначений екс-регіонал та кримінальний авторитет Анатолій Бистрай. Він працював у газовій сфері в Полтаві та Миколаєві, але найкраще зміг «розвернутися» на посту директора «Криворіжгазу». Очоливши компанію, Бистрай швидко поставив на ключові позиції своїх довірених осіб, які не були газовиками, але добре розумілися на незаконних оборудках. З їх допомогою Бистрай організовував корупційні схеми для виведення та переведення в готівку коштів, що виділялися для проведення капітальних ремонтів та придбання матеріальних цінностей.
У 2010 році криворізькою міською прокуратурою за фактом зловживання посадовим становищем з боку керівників ВАТ «Криворіжгаз» було порушено кримінальну справу, у рамках якої Бистраю інкримінувалося 8 епізодів. Але через втручання однопартійців із Партії Регіонів, він був виведений із фігурантів справи.
Злочинна діяльність Бистрая у «Криворіжгазі» продовжилась навіть після звільнення. Його ставленик В’ячеслав Короткий, який брав активну участь у створенні та виконанні корупційних схем і був його довіреною особою, організував злочинну групу. Вона
займалась здирництвом грошових коштів з населення за узаконення самовільно встановленого газового обладнання. Після відкриття у 2016 році кримінального провадження, Короткий втік від слідства до окупованого Криму.
Багатостраждальний Дніпро отримав керівником «Дніпропетровськгазу» колишнього менеджера Сергія Курченка Богдана Попюка.
Спритний маляр-штукатур з Чернівецької області примудрився стати керівником облгазів Фірташа спочатку на Запоріжжі, де його компанію штрафували за порушення умов ліцензійної діяльності, а потім на Івано-Франківщині.
Згодом Попюк несподівано стає головою наглядової ради «Реал банку» Сергія Курченка. Його роль при Курченку не обмежувалася нагляданням за «Реал банком», адже головним його завданням передавати гроші потрібним людям. Подейкують, що Попюк швидко «здав» новому «хазяїну» усі тіньові схеми Фірташа, будучи їх активним учасником та виконавцем.
У 2015 році Попюк намагався стати мером Запоріжжя, але набрав менше ніж пів відсотка голосів виборців. Наш джоб-хопер не засмутився, швидко перекваліфікувався з банкіра на комунальника і за особистим запрошенням мера Дніпра Філатова очолив у 2016 році КП «Дніпроводоканал». Обіцяної Попюком повної реконструкції мережі містяни так і не дочекалися…
Є очікування, що в «Київоблгазі» залишиться повʼязаний з Фірташем Дмитро Дронов, якого не раз звинувачували у зловживанні службовим становищем, взагалі він дуже «нетипова» особистість. Подейкують, що він вже домовився з нинішнім очільником «Нафтогазу» про недоторканість.
На Волині і Закарпатті готуються до призначення в облгази люди ще одного відомого «регіонала» Юрія Бойка.
Думаю, читачам стало зрозуміло, що за люди відповідатимуть тепер за газові мережі і який «передовий досвід» вони можуть там застосувати.
Чого ж очікувати далі?
Якщо залишити без уваги компетентних органів описані вище призначення, топ-посади у газовій сфері по всій території України можуть отримати напівкримінальні «збиті льотчики», які вірно служили олігархам та проросійським політикам-бізнесменам. До прикладу, багато подібних «спеціалістів» є серед представників ОПЗЖ, які раді будуть очолити облгази в традиційно «своїх» областях.
Вочевидь газова сфера знову занурюється у пітьму ручного управління, корупції, непотизму.
Тож поки наші воїни героїчно відбивають атаки агресора на Сході і Півдні, за їх спинами внутрішні вороги вже розподіляють втрачені позиції та активи, прикриваючись брехливими лозунгами.
Розвідка Британії про перестановки в армії РФ: суттєва зміна підходу до війни
Читайте більше новин по темі:
