Конфіскувати або сховати? Що відбувається з майном російських компаній в Україні
Не дивлячись на те, що немає сумніву, що готелями володіють росіяни, довести цей факт не так вже і легко. Адже, потрібно отримати безсумнівні докази їх зв’язку з майном, у той час, коли останні, роблять все можливе, щоб приховати сліди свого володіння: від переоформлення корпоративних прав та банківських рахунків на номінальних власників до створення складних офшорних структур-компаній з закритими реєстрами без можливості отримання інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Слідчі судді, у свою чергу, стикаючись із такою ситуацією та браком доказів приналежності майна росіянам, опиняються у непростому становищі, коли з одного боку, багато інформації свідчить про те, що власниками майна є росіяни, а з іншого – належних і допустимих доказів цього бракує.
Така ситуація з браком доказів призводить до того, що у подальшому майно таких росіян в Україні або проблематично, або неможливо конфіскувати.
До прикладу, на днях Вищий антикорупційний суд конфіскував у дохід держави лише частину майна російського мільярдера Шелкова. Водночас суд відмовив у націоналізації "Демуринського гірничо-збагачувального комбінату", оскільки суд заважав, що недостатньо доказів того, що Шелков має контроль над ним.
Іншою нелегкою перемогою Міністерства юстиції України, можна назвати «доконфіскування» Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду майна Януковича за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення суду першої інстанції.
Адже, Вищий антикорупційний суд визнав недоведеним наявність опосередкованого контролю над рядом об’єктів нерухомого та рухомого майна у справі Януковича і відмовив Міністерству юстиції України у застосуванні санкцій до такого майна у вигляді стягнення їх у дохід держави.
Автор: Данило Великий
Розвідка Британії про перестановки в армії РФ: суттєва зміна підходу до війни
