Ключові особи гучної афери в українському агросекторі або хто стоїть за "Агроінвестгруп"
Ось такий офіційний опис можна зустріти на просторах інтернету, при цьому важливо пам’ятати, що будь-який офіційний опис має справжню підставу. У цій статті ми пропонуємо трохи поринути в історію однієї з найгучніших афер за останні роки в аграрному секторі України, і подивитися, куди це все нас приведе, а головне ні куди, а до кого.
У 2008 році Микола Кучеренко створив "Агроінвестгруп", конгломерат агропромислових компаній. До початку 2019 року у ньому працювало понад 300 осіб. Земельний банк компанії становив 32 000 га, що розташовані в Одеській області, що дозволило їй увійти до числа 55 найбільших сільськогосподарських підприємств за розміром земельного банку та стати одним із найбільших агрохолдингів на півдні України. Завдяки своєму вигідному становищу, з доступом до найбільших морських портів компанія могла економити на логістиці. Фірма володіла власним парком техніки та більш ніж 20 силосами.
Наприкінці січня — на початку лютого 2019 року з’явилися повідомлення, що "Агроінвестгруп" перестала виконувати контракти зі своїми контрагентами. Власники та директори не змогли відповісти за зобов’язаннями, і персонал був звільнений. Після цього банки заявили, що агрохолдинг перестав виконувати свої фінансові зобов’язання і пішов у невідомість. Загальна сума боргу становила близько 70 мільйонів доларів.
Як то кажуть: "Щось пішло не так ..."
Банкрутство одного з ключових гравців сколихнуло агросектор усієї України, раптово залишивши багатьох фізичних та юридичних осіб у вкрай непростому становищі, адже загальні збитки станом на 2019 рік становили 200 млн. доларів США.
Що ж могло привести такого гіганта ринку у цей стан? Правильною відповіддю буде не що, а хто.
Микола Кучеренко та його партнери з бізнесу — Іван Лефі, Володимир Боград, Василь Калашник та якийсь Віталій Масюра, який ще виявиться одним із найцікавіших “персонажів” цієї історії.
Про всіх цих товаришів і, що ж сталося, насправді розказано багато. Сам Микола Кучеренко багато разів виступав із публічними заявами , де звертався до своїх партнерів, які вирішили від нього публічно відхреститися, коли сталася ця ситуація, та казав, що посидіти їм доведеться всім.
Так, а за що ж посидіти і чому деякі з партнерів все ж таки твердо впевнені, що посидіти доведеться не всім?
Вся справа в тому, що товариші "акціонери" багато років жили дуже красиво і глибоко в борг. Жодного фінансового планування та обліку, гроші з холдингу виводили на власні потреби за схемою “Віталік, скажи Олені, що треба бабки” і красиво витрачали на постійні та “найнеобхідніші” витрати. Найнеобхідніші — це дорогі машини, гарний відпочинок та купівля місць у політичних партіях .
Панове просто не любили рахувати, ну чи не хотіли це. Враховуючи, що працювали вони не в прибудинковому кіоску, а керували одним із найбільших холдингів півдня України — це виглядає щонайменше дивно, ви не знаходите?
Втім, саме на цьому моменті виникає найбільш закономірне питання: "Чи справді керували, чи просто планомірно вели до контрольованого банкрутства?"
До сфери впливу агрохолдингу «Агроінвестгруп» входять ПАТ «Іллічівський олійно-жировий комбінат», ТОВ «Іллічівський зерновий порт», ПАТ «Одеський олійно-жировий комбінат».
Після аналізу судової практики стає кристально ясно, що проблема зі збитковістю агрохолдингу не виникла на рівному місці, а почала створюватися штучно ще з 2016 року (наша редакція підозрює, що ще з більш раннього періоду часу).
ПАТ «Іллічівський олійно-жировий комбінат», справа про банкрутство № 916/80/16. Постановою Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 ПАТ «Іллічівський олійно-жировий комбінат» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Судова справа розпочалася у 2016 році.
ТОВ «Іллічівський зерновий порт», справа про банкрутство № 910/18929/16, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 відкрито провадження у справі, через 8 років у рамках цієї справи так і не прийнято рішення.
ПАТ «Одеський олійно-жировий комбінат» справу про банкрутство № 916/4933/15, Постановою Господарського суду Одеської області від 15 листопада 2017 року ПАТ «Одеський олійно-жировий комбінат» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Три справи про банкрутство підприємств, що входять в орбіту впливу “Агроівестгруп”, які тягнуться понад 8 років і хтось хоче сказати, що панове “партнери” чи “не_партнери”, як їм зручніше себе називати не знали навіщо вони це роблять і намагаються зараз комусь -то продати "байку", що ми просто брали гроші і все? Не просто брали гроші. Брали гроші та реалізовували “схему”, щоб це за підсумком зійшло їм з рук.
Понад 8 років затягується контрольоване банкрутство трьох найбільших підприємств Одеської області і когось хочуть переконати, що слово “контрольоване” тут зайве?
Адже за ці 8 років ключові особи афери заробляли гроші. Банкрутство існувало лише для того, щоб ці самі особи мали можливість продовжувати жити красиво, тим часом поки кредитори підприємства марно відбивають пороги української судової та правоохоронної системи, намагаючись досягти справедливості та належної компенсації.
Останнє, але не важливо — визначити головних “диригентів” цього процесу.
Віталій Масюра. Так, той самий, якого ми згадали на початку статті. Той, який рідко з’являється в публікації в одному тексті з кейсом “Агроінвестгруп” та родини Кучеренко, той самий якого спочатку у своїх постах Кучеренко-молодший згадує, а потім їх редагує так, що прізвище Масюри успішно пропадає.
Віталій Масюра не просто діючий диригент процесу банкрутства підприємств агрохолдингу. Він - справжній "професіонал" своєї справи з великим стажем, раніше з досвідом роботи в банківській сфері, а саме з одним закритим "кейсом" з незаконного присвоєння 50 млн. доларів США на посаді топ-менеджера Дельта-Банку, 2016 року оголошений у розшук .
Втікши з Києва, змінивши діяльність з банкіра на аграрія (дуже цікаве кар’єрне зростання), пан Масюра перебрався в Одеську область і почав курирувати процес банкрутства підприємств “Агроінвестгруп”, з метою приховування всіх тих незліченних порушень та зловживань, які раніше були допущені Кучеренко та Ко і ключовою метою зробити цей процес настільки довгим і складним для всіх його учасників, наскільки це взагалі можливо, принагідно заробивши максимум коштів.
Віталій Масюра — людина досвідчена, яка раніше з банків гроші виводила, підключившись до цього процесу, вона побудувала її так, що станом на сьогодні фактично управляє цими підприємствами, продовжує отримувати вигоду для себе і свого близького соратника Івана Лефі (так, того самого, який був початковим партнером, не_партнером Кучеренком старшого). Тим часом десятки кредиторів продовжують залишатися ні з чим, багато хто досі зводить кінці з кінцями для того, щоб закрити всі зобов’язання, які виникли на тлі афери "Агроінвестугруп", про яку багато хто встиг благополучно забути.
Звичайно, не сказати пару слів про Івана Лефі, який на пару з Масюрою продовжують отримувати особисту вигоду та максимально блокувати всі судові процеси по підприємствах, було б неправильно.
Ті самі не_партнери зліва направо: Микола Кучеренко, Василь Калашник, Іван Лефі
Цікавий факт: Івана Лефі та Віталія Масюру, серед іншого, пов’язує один банк, а саме раніше згаданий Дельта-Банк. Тільки Віталій, будучи топ-менеджер, успішно виводив з нього гроші, а пан Лефі, маючи солідну суму кредитних заборгованостей перед банком, успішно примудрявся їх не віддавати, незаконно виводив банківське майно з-під іпотечної застави і продовжував будувати власний бізнес на чужих грошах. Такі, як Лефі та Масюра за підсумком привели багато українських банків до банкрутства та глобальної кризи української банківської системи.
Цікаво, чи дозволить сучасне українське суспільство та сучасна українська судова система ще раз “провернути таку аферу”, лише цього разу в агросекторі?
Наша редакція не забуває, а продовжує задаватися й іншими важливими питаннями: “Як довго такі товариші як Масюра, Лефі та родина Кучеренко залишатимуться безкарними? Як довго кредиторам чекати, щоб ситуація в судах зрушила з мертвої точки і вони могли законним способом отримати належне їм, як довго іншим чесним бізнесменам агросектору ще доведеться розбирати наслідки цієї ситуації?”
Ну і звичайно, ключове, останнє питання - “А чи точно посидіти доведеться всім?”, адже важливо враховувати, що таку довгу та непросту схему, яку організували головні бенефіціари всього процесу Віталій Масюра та Іван Лефі покривають “високі посади” серед правоохоронних органів України , а також топові чиновники. Ми вже готуємо матеріал, щоб відкрити окремі деталі про цих “покровителів”.
Автор: Михайло Романенко
ЗМІ: Викрито головного адміна скандального телеграм-каналу «Джокер», який пов’язують із Корбаном
