Зерно з України продають за безцінь, дисконт сягає 40%: ЗМІ дізналися про схему
Це б’є за українськими виробниками, які й так опинилися на межі виживання. Натомість багатіють трейдери.
Йдеться про схему, яку організували компанії, які задешево вивозять українське зерно, пише ZN.ua. Трейдери купують товар за низькими цінами в Україні, де землеробам просто нема куди подіти врожаї, а потім продають його кінцевим покупцям уже за ринковими цінами.
Окрім самих аграріїв, на такий підхід страждає і вся економіка України. Адже в результаті такі компанії недоплачують в Україні податки та не повертають частину валютної виручки.
Наголошується, що ця ситуація далеко не нова. Проте зараз Україна перебуває у складному становищі, аграріям найчастіше вигідніше взагалі не збирати врожай, ніж продавати за нинішніми цінами. При цьому країна-агресор Росія продовжує торгувати своїми врожаями за ринковою вартістю.
Провертати таку схему ділкам дозволяє різниця світових та внутрішньоукраїнських цін на зерно. Глобальні ціни на продовольство рекордно зросли у 2022 році, коли на тлі припинення експорту з України усі були стурбовані продовольчою безпекою та ризиком голоду у країнах Африки та Близького Сходу.
Однак усередині України, навпаки, виник надлишок зерна (і це попри падіння врожаю на 48%). У підсумку, згідно з даними про експорт пшениці та кукурудзи з липня по листопад 2022 року, середня вартість половини української пшениці виявилася приблизно на 40% нижчою за середню ціну на глобальному ринку, а вартість української кукурудзи – приблизно на 30%.
Зокрема, коли середньосвітова ціна пшениці становила 362 дол. за тонну, Україна продавала її в середньому по 216 дол. Аналогічна ситуація з кукурудзою: за "світової" ціни в 320 дол. 175 дол. Деякі постачання як пшениці, так і кукурудзи здійснювалися з ціною 50-100 дол. за тонну.
"Середня температура по лікарні – сумнівний показник, у зовнішній торгівлі все ж таки умови контракту – визначальні для кінцевої ціни. І в цьому наш другий парадокс: ціну українських зернових не визначають умови постачання", – йдеться у матеріалі.
Як приклади наводяться поставки зерна з однаковими умовами в одну й ту саму країну. Наприклад, морем до Іспанії, за умови DAP (усі ризики на продавці) та в обсязі близько 6 тис. тонн пшениці. Одна така поставка здійснювалася за ціною 162 дол. за тонну, а друга – по 62 дол. Туреччину по 1,5-2 тис. тонн за умови FCA (всі ризики на продавця): ціни коливаються від 70 до 140 дол. за тонну.
Видання звернулося до Мінагрополітики за поясненням ситуації. Але у відповіді йшлося лише про подорожчання логістики, палива тощо. Що, за логікою, мало б призвести до зростання експортних цін, а не їхнього падіння. "Чому у всьому світі, коли у виробника збільшуються витрати, він закладає їх у кінцеву ціну і товар дорожчає, а в Україні навпаки", - йдеться у матеріалі.
Журналісти зазначають, що Україна як сировинна та експортоорієнтована держава дуже залежить від вартості товарів, які відправляє на експорт. На думку авторів статті, така байдужість влади незрозуміла. Адже занижені ціни на зерно завдають шкоди одразу за декількома напрямками:
недоплачується податок на прибуток, бюджет не отримує кошти, який міг би;зменшуються обсяги валютної виручки, від якої залежить і курс гривні, та обсяги валютних резервів, які НБУ витрачає у боротьбі за курсову стабільність;шкода для внутрішнього ринку: виробники у програші, якщо трейдери у виграші. "А зараз через логістичні проблеми продати зернові настільки складно, що вони змушені погоджуватися на будь-які умови, аби не згнило", – зазначається у матеріалі;шкода зовнішнім ринкам: наддешеве імпортне зерно несе загрозу для внутрішніх ринків інших країн, наприклад, у Польщі землероби вже блокують фури з українським зерном, т.к. обвал цін змушує фермерів працювати на збитки.Більше того, Польща, Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина вже звернулися до Ради міністрів сільського господарства ЄС із проханням запровадити мито на зерно з України. Крім того, вони шукають й інші способи пригальмувати поствки дешевої пшениці та кукурудзи: шукають та знаходять мікротоксини, влаштовують перевірки на пестициди, поширюють інформацію про нібито низьку якість українського зерна.
"Тільки питання часу, коли зернові "коридори солідарності" звузяться до щілин. Отже, наведення порядку в ціноутворенні — насамперед наш державний інтерес... Здається, регуляції – це все ж таки те, чого нам дуже не вистачає. Навіть норма про валютне депонування експортерами впроваджено лише на період війни... Про решту ініціатив, які у нас зазвичай зводяться до прямого цінового регулювання, і згадувати не будемо, щиро сподіваючись, що принаймні поточна криза стимулюватиме і ініціативність, і широту уяви наших урядовців" , – резюмує видання.
ЗМІ: Викрито головного адміна скандального телеграм-каналу «Джокер», який пов’язують із Корбаном
