Чого насправді досяг Путін за рік повномасштабної війни Росії проти України

Чого насправді досяг Путін за рік повномасштабної війни Росії проти України
Чого насправді досяг Путін за рік повномасштабної війни Росії проти України
Сотні тисяч убитих і поранених, мільйони поламаних доль, міста, стерті з лиця землі, понад 20 тисяч адміністративних та кримінальних справ проти незгодних з війною росіян, наймасовіша еміграція з Росії за всю її сучасну історію і нарешті — перетворення країни на головного світового агресора та ізгоя.

У виданні «Важливі історії» підбили підсумки повномасштабної війни Росії проти України.

За рік на українських територіях загинуло більше мирних людей, аніж за попередні вісім років

Виправдовуючи військову агресію Росії проти України, Володимир Путін і російська пропаганда не раз повторювали, що одна з головних цілей — «врятувати людей» Донбасу. У результаті, за даними ООН на 13 лютого 2023 року, з початку повномасштабної війни в Донецькій та Луганській областях загинуло більше мирних жителів, аніж за попередні вісім років. У всій Україні, лише за офіційними даними, загинуло понад сім тисяч осіб, серед яких 438 дітей. Ще 11 662 мирних мешканців було поранено.

У більшості випадків люди гинули або отримували серйозні травми через обстріл важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, ракетних та авіаційних ударів.

І це лише офіційні дані, реальні цифри значно вищі. Інформація з місць, де велися інтенсивні бойові дії, затримується, до того ж ООН потребує багато часу на підтвердження повідомлень про жертв війни. Особливо це стосується окупованих російськими військами Маріуполя, Лисичанська, Попасної та Сєвєродонецька.

ЯК ООН ЗБИРАЄ ДАНІ ПРО ЗАГИБЛИХ

Співробітники російського слідчого комітету у грудні відзвітували , що знайшли у Маріуполі тіла трьох тисяч загиблих мирних жителів. При цьому, за оцінками української влади та незалежних журналістів, жертв набагато більше. Наприклад, у червні 2022 року мер Маріуполя Вадим Бойченкоповідомляв про 22 тисячі загиблих мешканців.

Про загиблих у Лисичанську та Сєвєродонецьку можна судити лише за повідомленнями російської сторони. Про дві тисячі загиблих серед цивільного населення в агломерації Сєвєродонецька, Лисичанську, Рубіжному та Кремінній у грудні заявляла радник ватажка ЛНР Ганна Сорока.

Співробітники російського слідчого комітету у грудні відзвітували , що знайшли у Маріуполі тіла трьох тисяч загиблих мирних жителів. При цьому, за оцінками української влади та незалежних журналістів, жертв набагато більше. Наприклад, у червні 2022 року мер Маріуполя Вадим Бойченкоповідомляв про 22 тисячі загиблих мешканців.

Про загиблих у Лисичанську та Сєвєродонецьку можна судити лише за повідомленнями російської сторони. Про дві тисячі загиблих серед цивільного населення в агломерації Сєвєродонецька, Лисичанську, Рубіжному та Кремінній у грудні заявляла радник голови ЛНР Ганна Сорока.

Окрім мирних жителів за рік повномасштабної війни загинули десятки тисяч українських військових. У грудні радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк заявив , що з лютого загинуло від 10 до 13 тисяч військових. При цьому Міноборони Норвегії втрати України оцінюють у сто тисяч убитих і поранених солдатів. Такі самі цифри у жовтні минулого року називав голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі.

Росія знищила та пошкодила майже 150 тисяч житлових будинків в Україні

Незважаючи на постійні заяви Росії, що її армія обстрілює виключно військові об’єкти в Україні, насправді все не так. За рік повномасштабної війни російські війська знищили та пошкодили майже 150 тисяч житлових будинків, понад три тисячі навчальних та понад тисячу медичних закладів. Російський військовий експерт Павло Лузін пояснював «Важливим історіям», що удари по цивільній інфраструктурі України армія Росії завдає навмисно — щоб психологічно зламати громадянське суспільство України.

Це ж підтвердила і сама влада Росії, коли стала прицільно знищувати енергетичну інфраструктуру України, залишивши багатьох українців без світла, води та тепла. Так, заступник голови Ради безпеки, колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що Україні «треба визнати правомірність вимог Росії в рамках СВО та її результати, відображені в нашій Конституції. І тоді зі світлом налагодиться…».

Однак незважаючи на те, що Росія пошкодила майже 600 об’єктів теплопостачання в Україні, половину з них уже відновили . Президент України, коментуючи обстріли інфраструктури, заявив , що «холод, голод, пітьма і спрага — для нас не такі страшні та смертельні, як ваші „дружба та братерство“. Без вас чи без тепла, світла та води? Без вас".

Крім житлових будинків, шкіл, дитячих садків, лікарень Росія знищила понад 1300 культурних (907), релігійних, спортивних та туристичних об’єктів в Україні. Міжнародне право вважає це окремим видом воєнного злочину.

Російська армія втратила загиблими та пораненими майже 200 тисяч людей

Вторгнення в Україну обернулося величезними втратами і для Росії. За даними українського Генштабу, за рік війни Росія безповоротно втратила вже понад 135 тисяч військових (як убитими, так і тяжко пораненими), або 18% від усієї своєї армії довоєнного часу. Офіційні особи США та інших західних країн вважають, що кількість убитих та поранених російських військовослужбовців в Україні наближається до 200 тисяч людей, повідомляє The New York Times.

Серед цих втрат є й мобілізовані росіяни, яких найчастіше відправляють на фронт без підготовки. За чотири місяці після початку мобілізації Росія втратила понад тисячу мобілізованих, підрахувала "Російська служба Бі-бі-сі". Це тільки ті, чиї імена точно відомі з відкритих джерел, а реальні втрати серед мобілізованих можуть бути набагато вищими: у багатьох повідомленнях про загиблих в Україні військовослужбовців не вказується їхній статус.

Через війну смертність молоді від 18 до 35 років у Росії зросла на 23%. Найбільше вона виросла у тих регіонах, звідки найбільше загиблих: так, у Північній Осетії та Дагестані вона збільшилася майже вдвічі.

Війна виснажила запаси російської зброї та техніки. Найсильніше вона вдарила по танках та бронетехніці. За підрахунками «Важливих історій», армія втратила від 45% до 95% своїх боєздатних танків, які мала до війни, і від 18% до 36% бронетехніки. До того ж, армія практично втратила безпілотників, які мала до війни і виробництво яких для Росії буде проблематичним: для цього потрібна імпортна електроніка, кажуть військові експерти.

 

ЯК ВВАЖАЛИ ВТРАТИ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ

Для оцінки того, наскільки війна в Україні послабила російську армію, ми розрахували частку втрат особового складу та техніки від ресурсів усієї російської армії.

Чинна російська армія

Дані про чисельність особового складу зібрані із сайту державних закупівель. У серпні 2021 року Міністерство оборони оголосило закупівлю на «надання послуг з обов’язкового державного страхування життя та здоров’я військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та громадян, покликаних на військові збори, для потреб Міністерства оборони Російської Федерації у 2022–2023 роках». З документів закупівлі випливає, що Міноборони збиралося застрахувати у 2022 році понад мільйон осіб, з них 741 100 діючих військовослужбовців та ще 286 300 звільнених.

741 100 військовослужбовців ми взяли за основу для нашого дослідження, оскільки це число підтверджено документами та є актуальним на 2022 рік. Цю оцінку "Важливим історіям" підтвердив військовий експерт Павло Лузін. За його підрахунками, заснованими на відкритих даних за чисельністю призовників, контрактників та офіцерського складу, в останні роки діюча армія не перевищувала позначки 750 тисяч осіб особового складу.

Важливо зазначити, що у боях проти України на боці Росії беруть участь також військові утворення з «ДНР» та «ЛНР», а також добровольчі батальйони та найманці з ПВК Вагнера.

Військова техніка на озброєнні Росії

Оцінка кількості військової техніки Росії на 2021 міститься в збірці The Military Balance 2022, підготовленому Міжнародним інститутом стратегічних досліджень.

У категорію «Бронетехніка» ми об’єднали бойові броньовані машини, бойові машини піхоти (БМП) та бронетранспортери (БТР). А в категорію «Артилерія» — артилерію, що буксирується, самохідну артилерію, реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), важкі міномети.

Для окремих типів озброєнь ми зверталися до альтернативних джерел: дані про кількість військових літаків та гелікоптерів взято з дослідження World Air Forces 2022, опублікованого авіаційно-космічним журналом Flight International. Дані про кількість безпілотників Володимир Путін озвучив на нараді з керівництвом Міноборони у 2021 році.

У розрахунках ми не використовували дані про кількість військової техніки «на зберігання» чи так званої консервації.

Втрати Росії

Для оцінки втрат ми орієнтуємося на дані української сторони та дані OSINT-дослідників ( — Прим. ред.), які підтверджуються фото та відео з місця подій.

Втрати особового складу та військової техніки щодня публікує Генштаб ЗСУ.

Втрати військової техніки зібрані із сайту проекту Oryx. Його автори - OSINT-дослідники - щодня підраховують втрати по опублікованих фото та відео знищеної, пошкодженої, покинутої або захопленої техніки. Їхня оцінка — це мінімальний кордон втрат, тому що в умовах військового конфлікту не всі випадки вдається підтвердити документально.

Україна вже повернула половину земель, захоплених Росією від початку вторгнення

Плани російського керівництва взяти Київ за два-три дні провалилися. Навіть значну частину тих територій, які вдалося захопити ЗС РФ, Україна успішно звільняє. За рік повномасштабної війни ЗСУ відбили понад 60 тисяч квадратних кілометрів. Це близько половини території, яку Росія окупувала на початку вторгнення. Тоді під контролем армії РФ було понад 125 тисяч квадратних кілометрів української території (без урахування анексованих раніше Криму, «ДНР» та «ЛНР»).

З того часу російські війська тричі робили «жести доброї волі» — масштабні відступи з лінії фронту:

наприкінці березня 2022 року Росія відступила з-під Києва та Чернігова і втратила 40 тисяч квадратних кілометрів;

на початку вересня сили РФ втратили 10 тисяч квадратних кілометрів після відходу з харківського напрямку;

у листопаді Росія пішла з Херсона та втратила ще майже 5 тисяч квадратних кілометрів.

Це стало можливим завдяки грамотній тактиці української сторони, появі у ЗСУ комплексів HIMARS, а також через проблеми з логістикою та постачанням у російських військ, пояснював «Важливим історіям» військовий експерт Юрій Федоров. В результаті ще до дев’ятого місяця вторгнення Збройні сили України змогли відбити половину захопленого та продовжують утримувати ці землі під своїм контролем.

Останнім великим успіхом російських сил на фронті стало захоплення Сєвєродонецька у липні 2022 року, зазначає американський Інститут вивчення війни (ISW). Потім Росія намагалася зайняти Бахмут, проте за сім місяців їй удалося з великими втратами захопити лише 500 квадратних кілометрів у цьому районі, пишуть аналітики ISW.

Лише Північна Корея визнає підсумки «референдумів» на анексованих територіях України

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив , що більшість країн світу підтримують Росію, але бояться це продемонструвати. Однак поки що лише Північна Корея з її потомственим диктатором однозначно підтримує і саму війну, і російську анексію українських областей.

Країни, які Росія хоче вважати своїми союзниками, — Китай, Індія, Туреччина, Іран, Сербія і навіть держави на просторі СНД — не визнали результатів референдумів про входження «ДНР», «ЛНР», Херсонської та Запорізької областей до складу Росії.

Так, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв влітку 2022 заявив , що країна не визнає «квазідержави» ДНР і ЛНР. Їхнє входження до складу Росії Казахстан також не визнав . До цього казахстанська влада заявляла , що хоч і продовжить співпрацю з Росією, але не сприятиме обходу санкцій.

Територіальні претензії російського керівництва непокоїть найближчих сусідів Росії. Ще 2020 року Казахстан насторожило висловлювання Путіна щодо територіальних «подарунків російського народу» колишнім республікам СРСР. Помічнику президента Казахстану тоді довелося згладжувати кути — пояснювати, що Путін просто невдало висловився.

Входження захоплених українських областей до Росії не визнала навіть Білорусь, територія якої використовувалася для введення російських військ в Україну. Білоруська влада чекає , «що буде завтра», щоб ухвалити рішення, виходячи зі своїх інтересів.

«Нущальний удар по США» не відбувся, а НАТО лише активніше просувається до кордонів Росії

Серед основних причин військового вторгнення в Україну Путін називав розширення НАТО та його наближення впритул до російських кордонів. У своєму зверненні 24 лютого 2022 року з нагоди початку війни він згадав НАТО дев’ять разів.

«Уже зараз, у міру розширення НАТО на схід, ситуація для нашої країни з кожним роком стає дедалі гіршою та небезпечнішою. <…> Для нашої країни це в результаті питання життя та смерті, питання нашого історичного майбутнього як народу. <…> Це реальна загроза не просто нашим інтересам, а самому існуванню нашої держави, її суверенітету. <…> Обставини вимагають від нас рішучих та негайних дій», — виправдовував вторгнення російський президент.

Якщо слідувати цій логіці, розв’язана Путіним війна мала зупинити розширення НАТО і послабити альянс. Але рік війни показав, що цього не сталося.

Україна обговорювала вступ до НАТО понад шістнадцять років (саме стільки тривав її «прискорений діалог» з організацією, що розпочався 2005 року), але й до осені 2021 року все ще не було ясності, чи станеться вступ взагалі. Жодних гарантій вступу до НАТО не було ні після російської анексії Криму в 2014 році, ні після російської збройної підтримки сепаратистів у так званих «ЛНР» та «ДНР». Не всі країни НАТО хотіли бачити Україну серед членів альянсу. Від позначення чітких термінів її вступу відхрещувалися навіть США.

Стало б входження України до НАТО (якби воно рано чи пізно) життєвою катастрофою для Росії — велике питання. Ось проста арифметика: Росія межує з 16 країнами, і шість із них — це члени НАТО (Польща, Литва, Латвія, Естонія, Норвегія та США). Наразі загальна протяжність кордонів Росії із країнами НАТО перевищує 1370 кілометрів.

Напад Росії на Україну сприяв тому, що до НАТО вирішили вступити Швеція та Фінляндія. Російсько-фінський кордон — це ще 1271 кілометр (Туреччина поки що перешкоджає вступу Швеції до НАТО, але робить це не заради Росії, а з своїх міркувань, і рано чи пізно це питання вирішиться).

Розв’язана Путіним війна принаймні арифметично не вирішила проблеми наближення НАТО впритул до Росії, а призвела до того, що довжина російського дотику з країнами альянсу може зрости майже вдвічі і перевищити довжину російсько-українського кордону.

Чи послабила НАТО війна в Україні? Якщо ближні та далекі сусіди Росії терміново зібралися зблизитися з альянсом, це навряд чи свідчить про його ослаблення. Російське вторгнення в Україну настільки вразило Європу, що нейтральною не змогла залишитись навіть Швейцарія, яка примудрялася зберігати нейтралітет у Другу світову війну. Країна зібралася активізувати співпрацю з НАТО і тепер більше половини її населення підтримує цей крок.

Введення російських військ в Україну позначилося на популярності НАТО не тільки в Європі, а й в Азії. Японія та Південна Корея вперше у своїй історії взяли участь у саміті країн НАТО. І хоча це більша реакція на дії Китаю, побоювання щодо таких дій пробудила війна Росії проти України.

Не вдалося завдати й обіцяного пропагандою «нищівного удару по США».

2022 року, порівняно з 2021-м, США подвоїли продаж зброї до Європи. А капіталізація найбільших компаній американського військово-промислового комплексу – Lockheed Martin, Raytheon, Northrop Grumman, General Dynamics – у 2022 році зросла на 20–40%.

2022 року США поставили в 2,5 рази більше зрідженого газу до Європи, ніж роком раніше. А експорт нафти із США до Європи у 2022 році збільшився до максимуму (постачання американської нафти до Європи вперше перевищило постачання до Азії). 200 мільярдів доларів заробили американські нафтові компанії за півроку після початку війни.

В якомусь сенсі війна в Україні вигідна США, оскільки дозволила повністю витіснити Росію з європейського енергетичного ринку, заробити на цьому великі гроші, а паралельно надати нового сенсу існуванню НАТО та підвищити свій статус єдиного захисника від непередбачуваних загроз Росії.

До чверті річного бюджету Росії пішло на війну

За різними оцінками , у 2022 році Росія могла витратити на війну близько чверті річного бюджету – понад 82 мільярди доларів. Точні суми невідомі: ще у червні Мінфін частково засекретив інформацію про бюджет, а у листопаді припинив публікувати оперативні дані про витрати. Але відомо , що в цілому витрати федерального бюджету в 2022 році виявилися приблизно на вісім трильйонів рублів (31%) вище запланованих у законі про бюджет.

Незважаючи на санкції, грошей на бойові дії у Кремля поки що вистачає . За підрахунками видання Faridaily, на найближчі три роки у федеральному бюджеті закладено на війну як мінімум 7,7 трильйона рублів, або 110 мільярдів доларів (це дуже умовна цифра, тому що з початком війни про жодне трирічне планування, звичайно, не може бути і мови). Через зростання витрат на силовий блок російська влада може урізати інші, менш пріоритетні статті витрат, наприклад розвиток економіки та соціальні програми, вважають опитані «Важливими історіями» економісти.

На території Росії від обстрілу загинули вже не менше 39 людей

"Наше головне завдання - забезпечити збереження Росії", - заявив Путін на початку лютого. Проте війна в Україні прямо суперечить цій меті. Крім загибелі щонайменше 40–60 тисяч росіян на війні, економічної кризи та ізоляції, до яких вона призвела, війна вже йде безпосередньо на російській території. З першого дня вторгнення населені пункти у прикордонних регіонах – Білгородській, Брянській та Курській областях – почали потрапляти під обстріл. Повідомлення про обстріл публікуються щодня , часто по кілька разів на день. Мешканці 40-тисячного міста Шебекіно у Білгородській області кажуть , що живуть як у «іншій державі», бо у Москві та інших регіонах не розуміють масштаби проблеми.

Чим довше триває війна, тим більше людей гинуть на території Росії. За підрахунками видання «Новая газета. Європа», за 11 місяців війни від обстрілів на території Росії та анексованого Криму загинули 36 людей, 132 отримали поранення, більшість із них останні місяці — з листопада по січень. У лютому стало відомо ще мінімум про чотирьох загиблих та п’ятьох поранених. Пошкоджено понад тисячу цивільних об’єктів, з них щонайменше 850 житлових будинків. Інтенсивність обстрілів зросла з вересня, коли розпочався контрнаступ ЗСУ. Російські ППО відбивають лише одну з п’яти повітряних атак. «Дожили… Довоєлися… Притягли війну на свою територію», — прокоментувала у жовтні 2022 року новина про підрив білгородця на міні у лісі місцева мешканка.

Російська політична еліта розкололася

У російському суспільстві немає єдиного відношення до воєнних дій в Україні. Війна призвела до появи політичних сил, яким сам Путін здається нерішучим та м’яким.

Заявку на участь у великій політиці зробив, наприклад, засновник ПВК Вагнера Євген Пригожин — людина з кримінальним минулим, яка заохочує звірячі розправи та найрадикальніші дії для досягнення цілей («Намагайтеся, знущайтеся, хоч горло перерізайте»). Піднесення таких людей розколює еліти, викликає протистояння із вищими чиновниками, військовим керівництвом, спецслужбами та найближчим оточенням президента.

Головна проблема в тому, що російські еліти не мають ясного єдиного уявлення, яким має стати закінчення цієї війни, як має виглядати перемога і якою може бути поразка.

Джерела «Важливих історій»

Близьке до російського Генштабу джерело «Важливих історій» каже, що розкол стався навіть усередині військової машини серед тих людей, які керують бойовими діями російських військ в Україні. Автономність ПВК Вагнера у прийнятті рішень на полі бою, принципово інший механізм підпорядкування та командування (який, по суті, близький до того, як працюють армії країн НАТО), що залишає більший простір для ініціативи в рамках вирішення бойових завдань, інший рівень матеріального, технічного, інформаційного забезпечення викликає ненависть в одних військових керівників і прагнення запозичити цей досвід у інших.

Дії вагнерівців на фронті іноді ефективніші за роботу інших військових підрозділів. При цьому бійці Пригожина можуть дозволити публічно крити матом керівництво Генштабу.

Санкціоноване російським керівництвом відправлення ув’язнених на війну у складі ПВК призвело до сум’яття в деяких російських регіонах з приводу похорон «загиблих героїв, що повертаються з фронту»: не всі регіональні влади та місцеві жителі розуміють, чому мають шанувати та ховати з почестями та пам’ятними табличками людей, які відносно недавно було засуджено за бандитизм чи вбивства.

Головна проблема в тому, що російські еліти не мають ясного єдиного уявлення, яким має стати закінчення цієї війни, як має виглядати перемога і якою може бути поразка. Військове та політичне керівництво взагалі не бачить, як Росія може виявитися переможеною в Україні. Воно порівнює мобілізаційні ресурси, технічні можливості, можливості російської військової промисловості та промисловості країн НАТО, що забезпечує українську армію технікою та боєприпасами, і вважає, що програш неможливий. «Ядерні держави не програвали великих конфліктів, від яких залежить їхня доля», — продемонстрував цей підхід заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв.

За рік війни сам Путін по-різному формулював її цілі: це і захист «наших людей», і заслін наближення НАТО до російських кордонів, і « денацифікація » України. При цьому коли за підсумками напруженості в НАТО зібралася Фінляндія, Путін заявив , що це не проблема.

Люди, пов’язані з найближчим президентським оточенням, почали думати, що поразка Росії була закладена вже в самому факті початку війни, оскільки обнулила всі економічні та політичні досягнення часів правління Путіна. А тепер із ситуації просто немає виходу, що дозволяє йому зберегти особу.

20 тисяч росіян було затримано за антивоєнну позицію

При цьому попри репресії росіяни з 24 лютого продовжують виходити на антивоєнні акції та пікети. Люди висловлюються про війну та в соцмережах. За даними правозахисного проекту «ОВД-Інфо», який веде статистику репресій у Росії, за рік було затримано 20 тисяч людей. Штрафи за так звану дискредитацію російської армії отримали понад 5,5 тисяч осіб, а 442 особи стали фігурантами кримінальних справ. Найчастіша стаття – за «фейки» (третина постраждалих). Путинський режим боїться того, що люди розповідають один одному про вбивства та тортури мирних жителів у Маріуполі, Бучі, Краматорську, Херсоні та інших українських містах, про загибель тисяч росіян на війні в Україні.

Найсуворіші вироки отримали муніципальні депутати Ілля Яшин та Олексій Горінов — вісім із половиною та сім років колонії суворого режиму відповідно. Журналістку Марію Пономаренко суд у Барнаулі відправив до колонії на шість років за репост повідомлення про російський удар по драмтеатру в Маріуполі, внаслідок якого загинули щонайменше 300 мирних жителів. Марію утримували в тортурах у СІЗО, не давали бачитися з дітьми. Вона намагалася накласти на себе руки, розкривши вени. Кочегара з Вологди Володимира Румянцева засуджено до трьох років. Щодня стає відомо про звільнення, побиття, погрози та нові справи проти росіян з антивоєнною позицією.

Російська влада намагається боротися не лише зі свободою думки росіян, а й із незалежними від Кремля джерелами інформації. Як показав витік з Роскомнагляду, з 24 лютого по 11 листопада 2022 року цензурне відомство видалило та заблокувало 30 тисяч матеріалів із закликами до мітингів, 120 тисяч матеріалів із «фейками» про війну; заблокувало всі незалежні російські ЗМІ та понад 600 українських сайтів, десятки сайтів зарубіжних ЗМІ. 12 тисяч матеріалів видалено з пошукових систем «Яндекс» та Mail.ru. Наразі росіяни, які шукають інформацію про війну в Україні в «Яндексі», знаходять здебільшого проросійські матеріали.

При цьому блогери та журналісти, які змушені виїхати з країни, фактично створили другий Рунет, непідконтрольний державі, йдеться у підсумковій доповіді правозахисного проекту «Мережеві свободи». І те, що ви читаєте цей текст, підтверджує, що російському режиму не вдалося залишити людей наодинці з пропагандою.

ЗМІ: Викрито головного адміна скандального телеграм-каналу «Джокер», який пов’язують із Корбаном

Читайте більше новин по темі: