Ігор Ейдман: В російському концтаборі все зрівнялось в підлості
Якщо в нацистській Німеччині гляйхшальтунг нагадував шикування солдатів, то в путінській Росії він схожий на концелегерне шикування ув’язнених. Всі сфери життя стоять в одній шерензі, причому на колінах, а охоронці з батогами проходять уздовж ряду схилених голів.
Академія наук знищена як незалежний впливовий інститут. Академіки принижені, їх статус тепер навряд чи вищий за офіціантів у їдальні адміністрації президента. У їхньому будинку господарює путінський холуй.
Бізнесмени повністю залежні від влади та чекістів, кожного з них у будь-який момент можуть обікрасти та посадити. У зв’язку з війною побори зростають, влада вимагає дедалі більшої данини, нерадиві можуть бути звинувачені в недостатньому патріотизмі і знищені.
Школі призначена роль фабрики з приготування майбутнього слухняного гарматного м’яса. Вчителі тепер - не тількипідручні у фальсифікації виборів, а й у пропаганді війни. Університети стоять на витяжку і на будь-яку шалену вимогу влади відповідають: "Я воль, майн Фюрер!".
Практично все талановите, яскраве в культурі та на естраді під забороною чи напівзабороною. Оригінальні творці здебільшого поїхали, залишилися штамповані попсовики, готові за гроші обслужити хоч господаря, хоч кучера, хоч його кобилу.
Ось і до театру дісталися, виганяють звідти, при практично повному мовчанні колег, останніх з тих, хто не захотів крокувати строєм по команді шаленого підполковника: Назарова, Ахеджакову, Філіппенка. У театрі також Гляйхшальтунг. Незабаром на всіх сценах країни - нова драма Прилепіна: "Путін та пічник".
Ексдиректора Державного резервного насіннєвого фонду затримали за розтрату майна
