У “Київтеплоенерго” вирішили приховати результати державної перевірки та уникнути відповідальності

Наразі менеджмент цього підприємства під надуманими приводами приховує інформацію про результати ревізії та навіть намагається оскаржити дії аудиторів в суді. Столичні “енергетики” розповідають про знищення низки своїх документів внаслідок ракетного удару та посилаються на воєнний стан, хоча перевірка стосувалася періоду з 1 січня 2018 року по 30 червня 2021 року. Такі дії теплопостачального підприємства явно направлені на те, щоб уникнути відповідальності за виявлені порушення, адже матеріалам державного аудиту зацікавились правоохоронці – Бюро економічної безпеки (БЕБ) вже провело в КП обшук. Наслідком цих процесів наразі стала неможливість дізнатися, які саме порушення в роботі “Київтеплоенерго” знайшли державні “ревізори” та яких збитків внаслідок цього зазнала громада столиці.  

Як стало відомо KВ, керівництво столичного КП “Київтеплоенерго” наразі робить кроки для приховування даних про неефективну діяльність підприємства у 2018-2021 роках та ухилення від відповідальності за фінансові порушення.  

Наразі підприємство намагається в судовому порядку визнати протиправними дії Держаудитслужба, яка здійснила державний фінансовий аудит діяльності КП “Київтеплоенерго” та ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності цього підприємства за період з 1 січня 2018 року по 30 червня 2021 року. Ще 2 лютого 2023 року Київський окружний адміністративний суд (КОАС) відкрив провадження за відповідним позовом “Київтеплоенерго”. Такі дії цього теплопостачального підприємства, вочевидь, направлені в тому числі й на те, щоб “уберегтися” від “надмірної уваги правоохоронців”. Справа в тому, що за результатами перевірки Держаудитслужби закрема було відкрите кримінальне провадження, в рамках якого 23 лютого 2023 року детективи Територіального управління БЕБ у Києві та Київській області розпочали обшуки в головному офісі КП “Київтеплоенерго”. 

Станом на сьогодні у відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, які саме порушення в роботі КП “Київтеплоенерго” знайшли державні аудитори та яких збитків внаслідок цього зазнала громада Києва. Сторони даного конфлікту не поспішають оприлюднювати відповідні дані. 

Так, у Департаменті житлово-комунальної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (ЖКІ КМДА), якому підпорядковане КП "Київтеплоенерго", відмовилися надавати відповідь на запит KВ стосовно обставин вищезгаданого аудиту. Чиновники пояснили це тим, що вони не є розпорядниками відповідної інформації, а тому запит було направлено на розгляд  "Київтеплоенерго".  

Втім, керівництво цього підприємства теж вирішило не надавати жодних даних, бо… в умовах воєнного стану "запитувана інформація віднесена до інформації з обмеженим доступом", адже КП "Київтеплоенерго" є оператором, що "здійснює управлінням обєктами критичної інфраструктури та відповідає за їх поточне функціонування". При цьому, в "Київтеплоенерго" зазначили, що підприємство також не може надати KВ копії вищезгаданого судового позову, адже “положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюються на доступ громадян до процесуальних документів, створених у ході здійснення судового провадження". 

У свою чергу Держаудитслужба, у якої KВ також запитувала копії документів щодо перевірки КП “Київтеплоенерго”, повідомила про неможливість надання такої інформації з іншої причини. Аудитори у своїй відповіді зазначили, що за результатами цих заходів фінансового контролю були відкриті кримінальні провадження, а тому матеріали даної перевірки фактично містять відомості досудового розслідування, розголошення яких заборонено Кримінальним процесуальним Кодексом України. Втім, Держаудитслужба надали редакції KВ копії позову КП "Київтеплоенерго" та свого відзиву на нього, і ці документи хоча б трохи "відкривають завісу" щодо даної історії. 

Як проходив аудит 

В позові та відзиві до нього зазначено, що протягом ІII-IV кварталів 2021 року Держаудитслужба здійснювала державний фінансовий аудит діяльності КП “Київтеплоенерго” за період з 1 січня 2018 року по 30 червня 2021 року. В рамках цієї перевірки аудитори також провели ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства (вона тривала з 16 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року) за аналогічний період.  

Як виявилось, керівництво КП "Київтеплоенерго" всіляко намагалося не допустити здійснення таких заходів фінансового контролю. Зокрема, 21 січня 2022 року адвокат підприємства у письмовій формі заперечив Держаудитслужбі щодо проведення зазначеної ревізії. Мовляв, у її програмі не було зазначено конкретний перелік питань, які планують вивчати аудитори, та не було вказано, чи була ця програма погоджена з правоохоронними органами, як того вимагає законодавство. Крім того, 25 та 31 січня 2022 року КП “Київтеплоенерго” не допустило аудиторів на свою територію для проведення ревізії, у зв’язку з чим Держаудитслужба зверталася до Нацполіції за фактами “перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у виконанні їх службових обов’язків”. 

Втім, врешті-решт, аудитори виконали те, що планували. 4 лютого та 11 лютого 2022 року відповідно Держаудитслужба направила до “Київтеплоенерго” акт ревізії та проєкт аудиторського звіту. Згідно з законодавством, КП могло надати свої коментарі та заперечення до вказаних документів – на це їм було надано термін до 1 березня і 10 березня 2022 року відповідно. Свої часткові заперечення щодо акту ревізії “Київтеплоенерго” надало ще 22 лютого минулого року, а от коментарі щодо аудиторського звіту “енергетики” у визначений термін не надали. 

22 квітня 2022 року, тобто вже після вказаного “дедлайну”, “Київтеплоенерго” направило до Держаудитслужби два листи – “Про надання коментарів на проєкт аудиторського звіту” (це лист датований 10 березня, тобто останнім днем, коли КП могло це зробити. – KВ) та “Про неможливість надання заперечень і документів внаслідок воєнного стану” (лист від 14 березня).  

Відповідно до цих листів, КП “Київтеплоенерго” повідомило Держаудитслужбі, що підприємство не може “реалізувати своє право надіслати додаткові заперечення до акта ревізії та коментарі до проєкту аудиторського звіту через воєнний стан в Україні”, який було введено 24 лютого 2022 року. При цьому, “енергетики” повідомили, що вони не погоджуються з висновками аудиторів, але свою незгоду будуть обґрунтовувати вже після завершення воєнного стану – мовляв, “відтермінувати” подання коментарів дозволяє Закон України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни”, який набув чинності 7 березня 2022 року. 

Втім, очікувати “завершення війни” у “Київтеплоенерго” все ж не стали, і протягом травня-червня 2022 року підприємство направило аудиторам два листа з додатковими коментарями і запереченнями до вищезгаданого акту ревізії. Як повідомили в Держаудитслужбі, за результатами розгляду усіх листів від КП “Київтеплоенерго” вони врахували заперечення на суму 217,9 млн гривень, що було відображено в аудиторському звіті. Тобто, загальна сума виявлених порушень і недоліків була зменшена на зазначену суму. 

Надалі, 5 грудня 2022 року, Держаудитслужба склала і підписала "Звіт про результати державного фінансового аудиту КП "Київтеплоенерго". Після цього, 5 грудня і 7 грудня 2022 року, аудитори направили вказаному підприємству дві письмові вимоги – про надання інформації щодо виконання пропозицій та рекомендацій, наданих за наслідками аудиторського звіту, а також про усунення виявлених під час ревізії порушень.  

7 грудня 2022 року “Київтеплоенерго” направило Держаудитслужбі лист “Про неможливість надання документів під час воєнного стану” (вочевидь, лист було підготовлено до отримання вищезгаданих листів від аудиторів. – KВ). У цьому зверненні “енергетики” повідомили, що у жовтні 2022 року внаслідок ракетного удару було зруйноване одне з їхніх приміщень, де розташовувався архів, у якому зберігалися оригінали документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства за 2018–2021 роки, у тому числі й ті, що є предметом дослідження аудиту. 

16 грудня 2022 року КП “Київтеплоенерго” направило до КОАС вищезгаданий позов про визнання протиправними та скасування двох вищезгаданих вимог Держаудитслужби від 5 і 7 грудня 2022 року, а також дій аудиторів щодо складання та підписання звіту від 5 грудня 2022 року і щодо проведення ревізії та складання її акту від 5 лютого 2022 року. Свої вимоги підприємство фактично пояснило тим, що аудитори "повинні були дочекатися", поки “енергетики” направлять свої пояснення стосовно аудиту та ревізії, перш ніж “підписувати остаточні результати”. 

Крім того, на своєму офіційному сайті “Київтеплоенерго” повідомило, що “висновки аудиту діяльності КП є необґрунтованими, а в їх основі – не аналіз документації чи фактичної роботи, а суб’єктивні оцінки, що не підтверджені документально, зокрема, взяті з медіаджерел”.  

У Держаудитслужбі з такими претензіями КП “Київтеплоенерго” не погоджуються. Зокрема, аудитори вказали на той факт, що протягом 2022 року столичні “енергетики” цілком мали можливість надати коментарі до проєкту аудиторського звіту. Про це, мовляв, свідчить те, що “Київтеплоенерго”, незважаючи на воєнний стан, подавало звітність стосовно своєї діяльності до КМДА (зокрема, звіт про виконання фінансового плану за І півріччя минулого року). Також аудитори звернули увагу на той факт, що на території Києва протягом зазначеного періоду не було бойових дій, які унеможливили б надання пояснень в рамках аудиту. 

Протягом грудня 2022 року – лютого 2023 року Держаудитслужба направила матеріали ревізії та аудиту до правоохоронних органів. І ці документи були долучені до кримінальних проваджень, які на той час вже розслідувалися.  

Мова йде кримінальне провадження №62022000000000967 від 21 листопада 2022 року, яке було відкрито Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань (ДБР) у Києві, та №12022000000001456 від 26 грудня 2022 року, у якому слідство здійснюється Нацполіцією. За якою статею Кримінального кодекса (КК) України здійснюється слідство у першому провадженні, аудитори в своєму відзиві не уточнили, а друге провадження розслідується за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК – привласнення, розтрата майна або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. 

В рамках якого з цих проваджень БЕБ проводило обшуки в “Київтеплоенерго”, у відкритих джерелах інформація відсутня. Можливо і те, що такі дії здійснювалися в рамках іншого слідства, про яке аудитори з невідомих причин не повідомили. 

Як працює “Київтеплоенерго” 

КП “Київтеплоенерго” де-факто було створене Київрадою ще в 2006 році, але забезпечувати мешканців столиці теплом і гарячою водою це підприємство почало лише в 2018 році. До цього цим займалося ПАТ “Київенерго” – компанія мільярдера Ріната Ахметова. За свою нетривалу історію дане КП встигло стати одним із найскандальніших розпорядників коштів бюджету Києва. 

Так, на момент створення статутний фонд КП “Київтеплоенерго” становив лише 5 тис. гривень. У березні 2018 року Київрада збільшила його на 1,2 млрд гривень, а у вересні 2018 року цьому підприємству було додано ще 800 млн гривень. У березні 2019 року міська влада збільшила статутний капітал КП “Київтеплоенерго” на 300 млн гривень, а у жовтні 2021 року – ще на 2 млрд гривень.  

Зазначимо, у відкритих джерелах останнє “коригування” чомусь не враховується – наприклад, в аналітичній системі Youcontrol і базі даних Opendatabot повідомляється, що статутний капітал КП “Київтеплоенерго” дорівнює 2,3 млрд гривень, як це було станом на позаминулий рік. Можна припустити, що або “Київтеплоенерго” так і не отримало обіцяні столичною міськрадою бюджетні кошти, або через воєнний стан не уся інформація стосовно фінансового стану підприємств критичної інфраструктури публікується у відкритому доступі. 

Усі ці та інші виділені міською владою фінансові ресурси призначалися на розвиток підприємства, вирішення нагальних питань у сферах теплогенерації та теплопостачання, а також недопущення підвищення тарифів на тепло для мешканців столиці. Але чи витрачалися бюджетні кошти за призначенням і чи мали такі фінансові вливання значний ефект для громади міста, наразі залишається питанням. 

Так, у червні 2018 року депутат Київради Костянтин Богатов (тоді входив до фракції “Об’єднання “Самопоміч”, до діючого IX скликання міськради обирався від “Голосу”, але наразі є позафракційним) обурився тим, що столична влада навіть не показує народним обранцям баланс доходів та видатків “Київтеплоенерго”. У той же час Богатов звернув увагу на те, що підприємство купувало вершки на майже на 2 млн гривень, кавомашини по 10 тис. гривень за штуку та машинки для чищення взуття.

Восени 2021 року стало відомо, що КП “Київтеплоенерго” щорічно витрачає сотні мільйонів гривень на ремонт та модернізацію тепломереж міста, але їхній стан з 2018 року (зазначалось, що на той час  80% мереж перебували у критичному стані) зовсім не покращується. У Верховній Раді тоді припустили, що йде просто маніпуляція з показниками, щоб “вічно” списувати значні бюджетні кошти на цю статтю витрат без оцінки ефективності вкладень.

Незважаючи на такі скандали, керівництво міста не збирається відмовлятися від своєї практики “накачування” цього підприємства бюджетними коштами. Наприклад, у лютому 2023 році Київрада затвердила Схему теплопостачання міста на період до 2030 року відповідно до якої дозволила КП “Київтеплоенерго” освоїти у найближчі роки близько 115,3 млрд гривень з різних джерел (міський бюджет, кредити тощо) на модернізації систем генерації теплової енергії та її транспортування. При цьому, під час обговорення даного документа в сесійній залі Київради посадовці КМДА визнали, що він розроблявся ще до повномасштабної війни і наразі потребує "актуалізації відповідно до вимог часу", але займатися його “осучасненням” чиновники, мовляв, будуть вже “після перемоги”. 

КП “Київтеплоенерго” з 22 грудня 2018 року керує В’ячеслав Бінд (на колажі праворуч). Це підприємство, як зазначалося вище, підпорядковане Департаменту ЖКІ КМДА, який з 17 липня 2017 року очолює вищезгаданий Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ у Києві з 2014 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч). 

Посаду Голови Державної аудиторської служби України з 8 листопада 2022 року обіймає Галина Басалаєва. Діяльність цього органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, посаду якого з 30 березня 2020 року займає Сергій Марченко. 

Зазначимо, з 30 квітня 2020 року по 4 листопада 2022 року, під час перевірки “Київтеплоенерго”, Держаудитслужбу очолював Геннадій Пліс. Він – не чужа для столичної влади людина: з 2006 по 2017 роки Пліс працював не різних керівних посадах у КМДА. Зокрема, у 2014-2016 роках він керував Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, а у 2016-2017 роках займав пост першого заступника голови столичної міськдержадміністрації Віталія Кличка.

Очевидно, що Геннадій Пліс знав, де потрібно шукати порушення в роботі комунальних енергетиків.  

Після звільнення з Держаудитслужби, 30 грудня 2022 року, за дорученням Верховної Ради Геннадій Пліс став членом Рахункової палати України – органу, що підпорядкований парламенту та здійснює експертизу проєкта держбюджету, аналіз його виконання тощо. 

КиївВлада