Столична влада хитрістю зберегла комунальну монополію на ринку охоронних послуг
Це було зроблено на виконання рішення суду, який підтримав претензії Антимонопольного комітету України (АМКУ) стосовно того, що це суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Втім, у столичному муніципалітеті вирішили перехитрити контролюючі органи і кардинально нічого не змінювати – обов’язки по забезпеченню безпеки було покладено на “Київську рятувальну службу”, а також на неназвану комунальну організацію, яка може виконувати таку роботу і під опис якої ідеально підходить “Муніципальна охорона”. Даний “фінт” столична влада пояснила просто – мовляв, в умовах повномасштабної війни Кабмін вимагає від неї посилити охорону майна тергромади.
Як стало відомо KВ, 2 березня 2023 року Київрада дивним чином врегулювала порядок охорони найбільш важливих об’єктів комунальної власності громади столиці.
Під час пленарного засідання депутатський корпус підтримав два проєкти рішень, які стосуються цього питання та були зареєстровані в Київраді її секретарем Володимиром Бондаренком:
“Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київради №532/6583 від 20 грудня 2018 року “Про деякі заходи щодо охорони та збереження майна комунальної власності територіальної громади Києва” (№08/231-1768/ПР від 26 грудня 2022 року);
“Про питання забезпечення безпеки та захисту об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що забезпечують життєдіяльність населення” (№08/231-1769/ПР від 26 грудня 2022 року).
Відповідно до першого рішення, міськрада відмінила існуючий порядок охорони комунальних об’єктів, таким чином задовольнивши претензії АМКУ. У свою чергу, другим рішенням було затверджено “нові правила гри” у цій сфері.
KВ вирішила проаналізувати, чому міська влада вдалася до цих “реформ” і чому такі зміни можна вважати суто формальними.
Історія питання і що було зроблено
Згідно з вищезгаданим рішенням Київради №532/6583 від 20 грудня 2018 року, столична влада офіційно призначила КП “Муніципальна охорона” відповідальним за охорону і збереження семи категорій комунальних об’єктів. До цього переліку увійшли спеціалізовані заклади та установи соціального захисту населення; заклади охорони здоров’я, що складають вторинну та третинну ланки медичної допомоги; заклади дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної освіти; об’єкти житлово-комунального господарства (тепло-, водо-, електро-, газозабезпечення та каналізування) тощо.
Зазначимо, що під час обговорення цього питання в сесійній залі Київради окремі депутати пропонували “прибрати” з відповідного проєкту рішення “Муніципальну охорона” та зобов’язати КМДА провести відкриті торги за право надання таких послуг. Свою позицію народні обранці, пояснювали тим, що даний пункт викривлює економічну конкуренцію. Втім, доповідач по даному питанню – керівник апарату Київської міськдержадміністрації (КМДА) Дмитро Загуменний – переконав більшість депутатів,що будь-яке фінансування цього КП має бути погоджено з АМКУ і що він легко отримає довідку даного органу про відсутність порушень. Проте, подальший розвиток подій покаже, що посадовець або переоцінив свої можливості, або банально збрехав.
Повний адресний перелік із 181 об’єкту було затверджено розпорядженням КМДА №384 від 5 березня 2019 року. Надалі, у 2019 та 2021 роках, столична міськдержадміністрації двічі вносила зміни до вказаного документа, розширивши адресний перелік до 338 об’єктів.
Надалі, 11 листопада 2019 року, адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення АМКУ рішенням №60/78-р/к (відсутнє у відкритому доступі. – KВ) зобов’язала Київраду протягом одного місяця внести зміни до свого рішення №532/6583 від 20 грудня 2018 року у частині визначення КП “Муніципальна охорона” відповідальним за охорону комунальних об’єктів. На думку “антимонопольників”, столична влада допустила порушення законодавства України про захист економічної конкуренції, надавши вказаному підприємству переваги, які ставлять його у "привілейоване становище стосовно інших учасників ринку охоронних послуг". Крім того, АМКУ наклала на Київраду штраф, але яким був його розмір, у відкритих джерелах не уточнюється.
Незадовго після цього, 22 квітня 2021 року, столична міськрада рішенням №593/634 погодила реорганізацію “Муніципальної охорони” – вона була перетворена із “комунального підприємства” в “комунальну організацію”. Таку “реформу” керівництво міста тоді пояснило необхідністю “гармонізувати” діяльність даної структури із бюджетним та антимонопольним законодавством.
Разом з тим, столична влада не поспішала виконувати вимоги “антимонопольників”. Можливо, на Хрещатику, 36 вважали, що перетворивши КП на КО, вирішили питання з АМКУ. А тому восени 2021 року Північне міжобласне територіальне відділення АМКУ (саме так після перейменування називається структура, що оштрафувала міськраду. – KВ) подало позов до Господарського суду Києва із вимогою про зобов`язання виконати вищезгаданого рішення адміністративної колегії. “Антимонопольники” наполягали – не можна призначати конкретні комунальні структури надавачами якихось послуг, коли на ринку є й інші суб’єкти, які цим займаються.
Врешті-решт, 14 лютого 2022 року столичний госпсуд повністю задовольнив цей позов. Інформація стосовно того, чи подавала Київрада апеляційну скаргу на такий судовий вердикт, на сайті “Судової влади України” відсутня. Найімовірніше, цього зроблено не було, адже “останнім” документом по цій справі в Єдиному держреєстрі судових рішень є саме вищезазначене рішення.
Надалі, 26 грудня 2022 року, в столичній міськраді було зареєстровано вищезгаданий проєкт рішення про скасування рішення Київради №532/6583 від 20 грудня 2018 року. У документі було прямо зазначено, що його потрібно затвердити на виконання рішення Господарського суду Києва. Того ж дня на розгляд міськради було подано інший згаданий проєкт рішення - “Про питання забезпечення безпеки та захисту об’єктів комунальної власності територіальної громади Києва, що забезпечують життєдіяльність населення”. Обидва вони, як зазначалося вище, були прийняті.
Відповідно до “другого” рішення, до цього переліку увійшло шість категорій об’єктів – усі ті, що були затверджені раніше, крім “об’єктів зеленого господарства (парки, сквери тощо). Як і раніше, повний адресний перелік своїм розпорядженням повинна затвердити столична міськдержадміністрація.
Найцікавішим став пункт про виконавців “заходів із забезпечення безпеки та охорони” таких об’єктів. Ці обов’язки міська влада поклала на комунальну аварійно-рятувальну службу "Київська служба порятунку", а також на неназвану комунальну організацію, "до мети та предмету якої відносяться відповідна діяльність та яка має свідоцтво про атестацію або ліцензію на провадження такої діяльності". Про можливість залучення “сторонніх” суб’єктів охоронної діяльності, в тому числі приватних компаній, у документі нічого не згадується.
Те, що під визначення другої організації підпадає КО “Муніципальна охорона”, доводиться дуже просто. Так, у її Положенні зазначено, що метою діяльності даної КО є “задоволення суспільних потреб територіальної громади Києва у забезпеченні діяльності з організації та практичного здійснення заходів, спрямованих на охорону майна територіальної громади та майна юридичних та фізичних осіб, а також заходів з охорони фізичних осіб”. У свою чергу, предметом діяльності “Муніципальної охорони” є в тому числі “охорона об’єктів комунальної власності територіальної громади Києва, які потребують здійснення пріоритетних заходів з їх охорони та збереження, патрулювання на вулицях”.
При цьому, у затвердженому Київрадою проєкті рішення вже зазначається, що його було погоджено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №181-р від 24 лютого 2022 року, відповідно до якого органи місцевого самоврядування під час воєнного стану було залучено до "здійснення заходів з організації посиленої охорони та оборони важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення".
Вочевидь, міська влада таким чином вирішила перестрахуватися від можливих претензій з боку "антимонопольників" – мовляв, "спеціальні" комунальні організації було залучено виключно для того, щоб протидіяти посиленню можливих загроз об’єктам комунальної власності тергромади Києва під час повномасштабної війни. Втім, чому таке рішення, яким би нагальним воно не було, столична влада прийняла лише через рік після початку цих трагічних подій, у керівництві міста не пояснюють.
Скандальні “охоронці”
Як неодноразово повідомляла KВ, діяльність КО “Муніципальна охорона” супроводжується регулярними скандалами – як через можливі факти корупції, так і через сумнівну поведінку окремих працівників “Муніципальної охорони”.
Так, у травні 2021 року прокуратура Києва повідомила, що керівництво “Муніципальної охорони” провело процедуру закупівлі послуг з професійного навчання охоронців на понад півмільйона гривень без фактичного надання цих послуги. А у жовтні того ж року в столичній прокуратурі розповіли, що керівництво “Муніципальною охороною” в 2019-2020 роках, ймовірно, нанесло міському бюджету Києва збитки на суму понад 4,7 млн гривень при закупівлі форменого одягу та аксесуарів за завищеною вартістю.
В рамках цих двох кримінальних проваджень підозри від правоохоронців у заволодінні бюджетними коштами отримали два екскерівника КО “Муніципальна охорона” – у першому випадку інформація про прізвище підозрюваного відсутня у відкритих джерелах, а стосовно другого факту наразі відомо, що в епіцентрі уваги правоохоронців опинився Ігор Марі.
У січні 2022 року декілька громадських активістів повідомили, що у лавах КО "Муніципальна охорона" проходив службу ймовірний колишній сепаратист Віллі Переходенко, який воював проти Збройних Сил України у 2015 році. Відомості про нього оприлюднили самі співробітники комунальної організації, обурившись, що їм доводиться працювати разом із терористом. У відповідь на це заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко направив до Служби безпеки України звернення для перевірки інформації.
А на початку 2023 року стали відомі результати перевірки діяльності КО “Муніципальна охорона”, яку здійснили аудитори КМДА.Так, було встановлено, що протягом 2020-2022 років керівництво вказаної організації допустило порушень та недоліків у своїй роботі на загальну суму 13,2 млн грн. Зокрема, “Муніципальна охорона” безпідставно збільшувала посадові оклади своїм працівникам та сплачувало їм необгрунтовані премії, замовляла юридичні послуги в приватних адвокатів, маючи в своєму штаті профільних спеціалістів, без жодних калькуляцій встановлювало ціни на послуги з охорони, співпрацювала з громадським формуванням “Муніципальна варта” без жодного фінансового або соціально-економічного ефекту тощо.
Зазначимо, комунальну аварійно-рятувальну службу “Київська служба порятунку”, яка була створена в 2004 році, з 1 серпня 2016 року очолює Дмитро Піхало.
КО “Муніципальна охорона” (була створена в 2017 році у статусі КП) з 13 грудня 2021 року очолює Сергій Чернишев. Його попередниками на цій посаді були Олександр Кацубо (з 20 жовтня 2017 року по 25 червня 2020 року), Ігор Марі (з 26 червня 2020 року по 2 лютого 2021 року), Андрій Микита (з 3 лютого 2021 року по 24 березня 2021 року), Юрій Омеля (з 25 березня 2021 року по 30 травня 2021 року). До призначення Чернишева, під час "перетворення" цього КП в КО, відповідну комісію з реорганізації очолював все той же Ігор Марі.
Обидві ці комунальні структури в своїй діяльності підпорядковуються Департаменту муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КГГА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук (на колажі). Діяльність цієї структури з листопада 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА, екскерівник Головного управління Нацполіції Києва (2015-2020 роки) Андрій Крищенко.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
