Російський екоцид України: небезпечні речовини, що містяться у боєприпасах отруюють ґрунти
Війна в Україні колись закінчиться. Тоді припиняться смертоносні вибухи бомб і ракетні обстріли, однак руйнівний потенціал зброї ще не буде вичерпано. Адже снаряди, міни та інші боєприпаси руйнують будівлі, вивільняючи азбест, зазначає Deutsche Welle.
Вони влучають у нафтопереробні заводи, унаслідок чого нафта і хімікати просочуються в землю й водойми. Але цим завдана ними шкода не обмежується: самі боєприпаси містять токсичні хімічні речовини, які залишатимуться у ґрунті ще тривалий час після війни.
За даними інформаційного агентства Reuters, щонайменше 10,5 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь в Україні забруднено хімікатами. Потрапляючи у воду чи ґрунт, вони рано чи пізно сягають і людей – через рослини, тварин чи питну воду. Принаймні так вважають токсикологи. У багатьох випадках досі бракує перевірених даних про те, що саме відбувається з хімічними речовинами у ґрунті і який вплив вони звідти здійснюють на здоров’я людини.
Боєприпаси містять вибухові речовини й важкі метали
“Ми лише зараз починаємо займатися боєприпасами в морі”, – говорить професор Едмунд Мазер (Edmund Maser), директор Інституту токсикології при університетській лікарні німецького міста Кіля. Ці дослідження – попри багато питань, на які досі немає відповідей – дозволяють зробити один висновок: токсичні хімічні речовини не несуть нічого хорошого для живих істот.
На морському дні лише німецької частини Північного та Балтійського морів іржавіє 1,6 мільйона тонн військових боєприпасів, зазначає Мазер. Під час їхнього розкладання у воду виділяється токсичний коктейль, який загрожує морській екосистемі та, зрештою, опиняється в тарілках тих, хто їсть рибу й морепродукти.
Тротил є канцерогеном
Небезпечними речовинами, що містяться у боєприпасах, є у першу чергу вибухові речовини та важкі метали. Одна з вибухових речовин – тротил – належить до групи нітроароматичних речовин, відомих своєю вибуховою силою. “З дослідів, здійснених за допомогою харчування щурів і мишей, ми знаємо, що тротил дуже токсичний”, – розповідає Мазер.
На прикладі моря токсикологи теж спостерігали, що тротил, який вивільняється із затоплених боєприпасів, шкодить тваринам у довкіллі. “Тротил погано впливає на розмноження, ріст і розвиток морських тварин, – зазначає науковець. – З досліджень на тваринах ми також знаємо, що тротил та інші вибухові речовини є канцерогенними”.
Ртуть, миш’як і свинець руйнують клітини
Те ж саме можна сказати і про деякі важкі метали на кшталт миш’яку і кадмію, які також є канцерогенами, додає Мазер. “Важкі метали, такі як ртуть, містяться в основному в детонаторах, де вони, як ртутний фульмінант, відповідають за те, щоб вибухівка, наприклад, тротил, детонувала швидше”, – пояснює він.
Ртуть також є важким металом, контакт із яким спричиняє пошкодження нервових клітин. “Вона також може призвести до вад розвитку дітей у материнській утробі”, – говорить Мазер. Свинець, за його словами, може мати подібний ефект і також призводити до порушень розвитку плоду та викиднів.
Як розповіла DW Катерина Смірнова з Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені Олексія Соколовського, однієї з провідних наукових установ у галузі ґрунтознавства та охорони ґрунтів в Україні, у зразках ґрунту, взятих у місцях вибухів боєприпасів у Харківській області, вже виявили підвищену концентрацію канцерогенних важких металів, таких як свинець та кадмій.
Мікробіологиня з Інституту імені Соколовського Оксана Найдьонова пояснює, що важкі метали негативно впливають на активність бактерій у ґрунті. “Вони пригнічують розвиток рослин і їхню забезпеченість мікронутрієнтами, що сприяє фізіологічним розладам і знижує їхню стійкість до хвороб”, – зазначає вона.
При цьому хімікалії не обов’язково залишаються у ґрунті. Наприклад, тротил може розноситися вітром, зазначає професор Едмунд Мазер. Речовини, що знаходяться глибше в землі, змиваються дощем. “Потім вони можуть потрапляти у водойми, забруднюючи струмки, річки та озера”, – пояснює токсиколог.
Ґрунтуючись на своїх дослідженнях Північного та Балтійського морів, Мазер припускає, що хімікати накопичуються у харчовому ланцюжку. “Ми побоюємося, що люди як кінцеві споживачі наражаються на небезпеку, споживаючи таку забруднену рибу”, – зазначає він.
Інший варіант, за його словами, це просочування хімікалій разом з дощем, які таким чином потрапляють у ґрунтові води. “У такому разі під загрозою опиняється питна вода”, – застерігає Мазер. Також дощова вода може сприяти поширенню ртуті та інших важких металів у ґрунті, де їх можуть поглинати рослини. Якщо це будуть зернові культури або овочі, хімічні речовини зрештою можуть потрапити і до організму людини.
Випалена земля назавжди?
На думку токсиколога Едмунда Мазера, після закінчення війни в Україні Чорне море буде у такому ж стані, як Північне і Балтійське моря, і стане морем, сповненим токсичних боєприпасів, про які легко забути.
Токсиколог і його команда шукають шляхи очищення моря від токсичного тротилу. “У нас є надія, що бактерії можуть це зробити”, – зазначає Мазер. Однак дослідники ще не знайшли бактерій, яких можна було б використовувати систематично, тож проблема забруднення важкими металами залишиться актуальною, додає він.
За словами науковця, у випадку з наземним забрудненням можна було б зняти верхні шари ґрунту для вилучення важких металів і тротилу, щоб зробити його знову придатним для використання, а хімікати утилізувати. Однак такі заходи дорогі й довготривалі.
Мільярдні збитки через забруднення ґрунтів
“Згідно з попередніми узагальненими оцінками, загальна сума шкоди та збитків, завданих земельному фонду та ґрунтам України, становить понад 15 мільярдів доларів США”, – зазначають фахівці Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені Соколовського, наголошуючи на тому, що оцінки – попередні, адже масштаби завданої шкоди та збитків ще не можна визначити остаточно.
У випадку з важкими металами “утилізація” передбачає зберігання небезпечних матеріалів у безпечному місці. Токсиколог Мазер наголошує, що важкий метал залишається важким металом: “Позбутися його ви не можете”.
Автор: Юлія Верґін
Джерело: DW
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
