Росія планувала до 2030 року встановити політичний контроль над Молдовою – розслідування
Як повідомляє " Європейська правда ", великі матеріали про це вийшли у Центру " Досьє " та RISE (Молдова).
"Стратегію Кремля" отримав і широкий консорціум журналістів – естонська редакція Delfi, українське видання Kyiv Independent, Білоруський розслідувальний центр, Yahoo News (США), три німецькі ЗМІ – Süddeutsche Zeitung, Westdeutscher Rundfunk та Norddeutscher Rundfunk Центральна Європа VSquare.
Отриманий документ називається "Стратегічні цілі РФ у Республіці Молдова" і складався ще 2021 року. Розслідувачі зазначають, що спробу реалізовувати низку пунктів із нього в останні роки можна було бачити в публічному наративі деяких орієнтованих на Росію політсил.
Вважається, що документ готували в Управлінні президента РФ щодо прикордонного співробітництва – тому самому, де й плани щодо поглинання Білорусі до 2030 року – у співпраці зі спецслужбами та Генштабом.
Джерело, яке передало план журналістам, повністю впевнене в тому, що документ є справжнім.
Стратегія визначає 2030 як "крайній термін" взяття під політичний контроль Молдови та її дистанціювання від західних партнерів.
Стратегія має три основні напрями: військово-політичний, економічний та гуманітарний.
Цілі в ній визначені: 1) протистояння впливу НАТО та ЄС на Молдову; 2) втягування Молдови до ОДКБ та інших міжнародних проектів під егідою РФ; 3) "врегулювання придністровського конфлікту" за посередництва Росії на основі особливого статусу Придністров’я; 4) посилення проросійських настроїв у суспільстві через інформаційний вплив та освітні програми, протидія "румунізації".
З документа випливає, що планів військового втручання у Росії на той час не було – головна мета зводилася до того, щоб давити на Молдову через придністровський питання.
У плани Кремля входила підтримка проросійських політсил у Молдові та експлуатація залежності країни від російського імпорту, зокрема газу, для досягнення політичних цілей.
Для останнього планувалося зберегти існуючі обсяги постачання газу. Кремль розраховував підтримувати значні обсяги експорту російських товарів до Молдови та лобіювати інтереси підприємств із Придністров’я та автономії Гагаузія, де дуже сильні проросійські настрої.
Для розширення інформаційного впливу РФ хотіла запобігти обмеженням для своїх ресурсів (що в результаті не вдалося, оскільки в 2022 році влада Молдови закрила шість телеканалів), а також створювати мережу лояльних до себе громадських організацій, таких як Молдовсько-російський діловий союз, заснований екс- президентом Ігорем Додоном.
"Дискредитувати НАТО" серед мешканців Молдови планували до 2025 року. Такою самою середньостроковою метою визначали "протидія експансіоністській політиці Румунії в Молдові".
До 2030 року Кремль розраховував збільшити кількість росЗМІ, зберегти за російською мовою статус мови міжнаціонального спілкування та "зменшити присутність валюти третіх країн" у розрахунках з Росією.
"Мета не в тому, щоб підступно анексувати країну, а щоб посилити проросійський вплив у Молдові, насамперед для запобігання пронатівським, проєвропейським тенденціям. Кремль розглядає Молдову скоріше як орієнтований на Росію буфер, ніж частину Російської імперії. Як і з Грузією, мова більше про те, щоб поставити знак "стоп" для Заходу та всіляко перешкоджати вступу країни до ЄС та НАТО", – прокоментував журналістам співрозмовник із розвідки Молдови.
За допомогою документа журналісти встановили ще двох осіб, які, ймовірно, є російськими кураторами для Молдови – на додаток до осіб, про яких опублікували окреме розслідування восени 2022 року.
Джерело, яке передало документ, стверджує, що складав стратегію Андрій Вавілов зі згаданого Управління з прикордонного співробітництва Кремля. Вавілов – нібито випускник академії ФСБ і працював у спецслужбі близько 10 років, а потім перейшов до Кремля.
Ще один ймовірний співавтор документа – Віктор Лисенко, заступник начальника Управління міжрегіональних та культурних зв’язків із зарубіжними країнами, де раніше працював і Вавілов. Безпосереднім начальником, напевно, є заступник керівника АП Росії Дмитро Козак, з яким він тісно працює близько 10 років. Джерела кажуть, що Лисенко "вручну займається молдавськими справами".
Білінги мобільних дзвінків, які отримали Центр "Досьє" та RISE, дозволяють припускати, що Лисенко регулярно спілкується із генералом ФСБ Дмитром Мілютіним, який є "куратором Молдови" від спецслужб. За листопад 2021-травень 2022 року вони спілкувалися з відкритого зв’язку щонайменше десять разів.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
