Чому люди їм вірять: як інфошахраї та псевдоексперти завойовують прихильність українців

Останні кілька днів соцмережі буквально палають через резонансне розслідування-викриття Спартака Субботи, який називає себе психотерапевтом, створив імідж експерта та здобув неабияку популярність. Але все це виявилося просто величезною мильною бульбашкою.

І якби один такий випадок, то було би, звісно, прикро, але обговорення швидко припинилося б. Проте лише за останні кілька місяців ми зіткнулися вже з кількома гучними викриттями псевдоекспертів. І це вже не згадуючи численних інфоциган, які активно продають в мережі курси успішного успіху, проводять марафони бажань тощо. Чому ми їм віримо?

Інфошахраї існували завжди, але саме зараз, під час повномасштабного вторгнення, вони особливо небезпечні. Адже зараз українці дуже вразливі, пояснює психолог, психотерапевт, член УСП Анастасія Богуславська, бо ніхто не може на всі 100% спрогнозувати своє майбутнє, не може планувати своє життя. І в цей момент нас і можуть «схопити»:

— І тут вмикається наше дитяче сприйняття. Доросла людина аналізує життя, спирається на себе, а дитині хочеться вірити в уявну картинку світу, у якусь добру силу, у сильного дорослого. Тому, звичайно, взразливість до якоїсь людини, яка називає себе експертом, говорить спокійно, впевнено і щось дуже важливе розповідає, зростає в цей момент.

Ефект доктора Фокса: як ми починаємо вірити

У медичній школі Каліфорнійського університету 1970 року провели експеримент. У його межах підготовлений актор під іменем доктора Майрона Фокса виступив перед студентами з доповіддю. І хоча сама промова була витримана в науковому стилі, її зміст слабо стосувався заявленої теми. До того ж вона містила суперечливі висловлювання. Але актор, який взагалі не розумівся на темі доповіді, виступив настільки виразно та експресивно, що неабияк вразив аудиторію. Паралельно в іншій аудиторії аналогічну лекцію читав справжній професор. Потім автори експерименту зібрали відгуки студентів про обох лекторів і, виявилося, що саме актора слухачі оцінили набагато вище.

Так і було сформульовано поняття ефекту доктора Фокса: харизма лектора може настільки захопити слухачів, що вони й не помітять, чи насправді перед ними професіонал.

Саме ефектом доктора Фокса і пояснюється той факт, що люди деколи так охоче вірять інфошахраям різного штибу. А ті, своєю чергою або чудово знають про цей психологічний ефект та використовують його, або ж інтуїтивно розуміють, як потрібно поводити себе, щоб досягти успіху.

Узагалі не піддаються впливу тиску і зовнішніх обставин, експертності, бажання повірити, дуже невеликий відсоток людей, — пояснює Анастасія Богуславська. — І це не залежить від рівня розвиненості суспільства. Десь 80% людей можна поступово переконати, наприклад, у тому, що біле насправді є чорним

Тобто, якщо людина натисне на певні важелі, наприклад на наш страх, невпевненість у собі, бажання бути особливими, то вона зможе фактично маніпулювати нами. Із якою метою? Варіантів насправді чимало: бажання самоствердитися, отримати соціальний капітал, зібрати довкола себе купу прихильників та, звісно, заробити гроші.

Небезпечно чи безневинно

Це такі собі Остапи Бендери нашого часу, — розмірковує Анастасія Богуславська, — Ці містифікації від, можливо, бажання уваги

Інфобізнес дуже масштабний і  різнорідний. Інколи навіть складно сформулювати точне його визначення. Жодних стандартів чи критеріїв якості для нескінченних психологічних, освітніх курсів та езотеричних курсів іще не вигадали. А тепер, коли до них додалися різноманітні експерти (політичні, військові тощо), орієнтуватися у цьому бурхливому потоці стало ще складніше.

Навіть більше, складно навіть зрозуміти, чи отримали ви бодай якусь користь, пройшовши курс, відвідавши лекцію, прочитавши книжку чи прослухавши коментар чергового експерта з приводу, наприклад, подальших дій Росії, бо насправді не дуже зрозуміло, яким має бути результат усього цього.

До появи не завжди зрозумілих експертів доклали свою руку і ЗМІ, які в гонитві за коментарями не завжди ретельно перевіряють, до кого ж вони звертаються.

Так Дорж Бату, який стверджував, що працював у НАСА, дав чимало інтерв’ю про свою роботу та навіть давав коментарі ЗМІ щодо запусків Росією ракет по Україні. Що думає пересічна людина? Якщо до когось звертаються за коментарем, то це експерт, йому можна довіряти. Хоча насправді ЗМІ просто не перевірили, з ким мають справу, повіривши «експерту» на слово.

Так, у цьому разі можна сказати, що насправді Дорж Бату влаштував містифікацію з метою просунути свої книжки (зрештою, у літературному світі це поширене явище), та не стільки нашкодив, скільки розчарував аудиторію. Але є й інші.

Наприклад, так званий тактичний інструктор Алі Шехайтлі, який вчить майбутніх військових неправильним та небезпечним для життя речам. Як виявилося, він не може пояснити, де та як набув бойовий досвід, звідки бере інформацію, щоби вчити людей тощо. І це дійсно небезпечно. Адже його поради не просто не допомагають, а шкодять. Сам Алі Шехайтлі після виходу сюжету-викриття від «Телебачення Торонто» заявив, що його ім’я очорнили.

Про наклеп та замовну статтю-викриття говорить і Спартак Суббота, якого звинуватили в дійсно масштабній брехні: несправжнє ім’я, відсутність медичної освіти як такої, махінації зі здобуттям наукового ступеню. І навіть, ймовірно, що Спартак Суббота вступав у сексуальні стосунки з клієнтками. А це грубе порушення етики.

У нас дійсно є психологи, які пройшли якісь двотижневі курси, побували десь, щось прочитали, назвалися психотерапевтами і беруть великі гроші, — говорить Анастасія Богуславська. — Це дуже не етично і це має перевіряти етична комісія. А з приводу Спартака Суботи, якщо він дійсно мав сексуальні контакти з клієнтками, то це не лише порушення Етичного кодексу, а й злочин

Як захистити себе від впливу інфоциган та псевдоекспертів

Цікавий факт: навіть після викриття псевдоекспертів та інфошахраїв залишаються люди, які їх захищають та стверджують, що насправді все не так погано та нічого страшного в діяльності цих осіб не має. Та й зрештою, ті, хто їм вірив, самі винні. Невже вплив інфошахраїв може бути настільки сильним?

Але це не вплив тої людини, — зауважує Анастасія Богуславська. — Насправді вони не кажуть: “Він хороший”. Вони кажуть: “Я не такий дурний”. Люди відчувають себе обдуреними, тож спочатку не приймають цього. Вони впевнені, що з ними такого не могло статися. Насправді дійсно неприємно дізнаватися, що ти вірив людині, а вона виявилася не дуже чесною

Та чи є в нас можливість протистояти всім цим шахраям, які буквально всюди? Тут нам може стати і пригоді здатність людської психіки піддавати все сумніву, зауважує Анастасія Богуславська. Тож важливо не боятися та аналізувати твердження навіть тих людей, які дійсно здаються нам експертами, відстоювати власні переконання, мислити критично та обов’язково перевіряти будь-яку інформацію в кількох джерелах.

Насправді, як зауважує Анастасія Богуславська, такі скандали, звісно, не дуже приємні, але корисні. Завдяки ним люди стають більш уважними, починають перевіряти дипломи та регалії експертів, яким довіряють, ставляться до озвучених ними тез критично. І це важливий та позитивний результат, завдяки якому суспільство розвивається та вчиться протистояти інформаційним впливам.

Автор: Олена Дячук

Джерело: RFI