Луцький "масон" із таємної ложі Ротшильдів за гроші влаштовував до Кабінету Міністрів України
Як випливає із матеріалів справи, у червні 2015 року обвинувачений озвучив потерпілому неправдиву інформацію про те, що є представником закритої англійської головної масонської ложі, члени якої проводять роботу з підготовки та працевлаштування кадрів на найвищі керівні посади в Україні. Він заявив співрозмовнику, що його кандидатура викликала особливий інтерес для призначення на одну з найвищих посад в уряді.
Шахрай повідомив, що умовою співпраці та членства у ложі та подальшого працевлаштування на керівну посаду є передача 150 тисяч доларів як членський внесок керівникам ордену, а також для оплати обов’язкового навчання у США та Великій Британії.
Менш ніж за рік потерпілий передав зловмиснику 135 тисяч доларів, причому 50 тисяч він позичив у свого колеги. Братченя, дізнавшись про заможного товариша потерпілого, переключився також на нього і з аналогічною легендою виманив і має 135 тисяч доларів.
Приймаючи гроші, обвинувачений запевняв, що вже активно відбувається підготовка до від’їзду на навчання, де заплановано особисту зустріч із представником ордена "Масонів" із родини Ротшильдів. Однак потім перестав виходити зв’язок.
Перший потерпілий встиг порадити цю аферу своєму знайомому, який шукав роботу. Останній також дізнався, що Братченя за 200 тисяч доларів може допомогти з працевлаштуванням у Кабінеті міністрів, що його дуже зацікавило. Однак пізніше зрозумів, що це шахрайство і звернувся до прокуратури із заявою про скоєння злочину.
На початку липня 2020 року у приміщенні кафе він передав Братчені гроші, після чого шахрая затримали правоохоронці.
У судовому засіданні Братченя провину не визнав. Він назвав це кримінальне провадження сфабрикованим у зв’язку з його політичною діяльністю. Фінансами двох потерпілих він не заволодів. А 200 тисяч доларів, які йому передали перед затриманням, вважав вступним внеском до політичної партії, яку планували створити разом із двома іншими потерпілими.
Сторони захисту та звинувачення подавали апеляції. Проте суд залишив їх поза увагою, а чинний вирок так і залишився чинним.