На десятки мільйонів доларів: Депутати з "академіками" роками заробляли на державній землі
Почнемо з короткого екскурсу. У володінні держави досі лишаються сотні тисяч гектарів землі – близько 800 тис. Це, звісно, не 10 млн га, які офіційна статистика до 2020 року "малювала" на балансі держави, коли половину тих земель уже вивели в приватну власність. Однак це все ще величезний ресурс, зазначає видання ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА у своєму розслідуванні.
Що таке 1 га? Приблизно одне футбольне поле. Тобто держава – номінальний власник 800 тис футбольних полів, а загалом це територія Чернівецької області.
Перебувають ці землі в постійному користуванні різних державних інституцій. Найбільша серед них – Національна академія аграрних наук (НААН). За масштабами це "держава в державі", яка донедавна розпоряджалася майже 500 тис га.
Ці землі регулярно потрапляли в корупційні скандали. Рік тому держава почала вилучати частину земель з відання академіків і тепер передає їх Фонду держмайна (ФДМ). Останньому уряд передав уже понад 210 тис га з Нацакадемії, більше 270 тис га залишаються в НААН. Процес передавання триває.
Однак ці цифри не пояснюють, скільки землі втратила академія за останні роки та хто, насправді, контролює ті футбольні поля. Спойлер: це не держава.
По-перше, частина земель НААН зараз в окупації. До передавання в Фонд держмайна ця цифра сягала 97 тис га, з них у Криму – 25 тис га.
По-друге, із земель академії збирають корупційну ренту депутати, правоохоронці та інші ділки. Доходить до абсурду. У кінці 2022 року в парламенті створили тимчасову слідчу комісію (ТСК), яка мала навести лад із землею НААН. Усе закінчилося затриманням голови цієї ТСК, депутата від "Слуги народу" Анатолія Гунька. Його спіймали на отриманні хабаря в справі, де фігурують землі академії.
По-третє, до 100 тис га, точна цифра невідома, могли бути виведені з державної власності обхідними шляхами. Раніше ЕП писала, як землю одного з господарств НААН біля Дніпра намагаються привласнити колишні "приватівці". Таких історій ще чимало.
Під час підготовки матеріалу ЕП провела до 20 публічних інтерв’ю та розмов off the rec. Частина депутатів аграрного комітету парламенту, у тому числі його голова Олександр Гайду, та Офіс президента проігнорували питання ЕП.
Агрохолдинг для академіків. З чого складається НААН
НААН є правонаступницею аналогічної установи, яка народилася сто років тому в нетрях СРСР. Після його розпаду українські дослідники-аграрії почали торувати самостійний шлях та отримали статус самоврядної наукової організації.
Що означає цей статус? Найвищим керівним органом НААН є загальні збори академіків. На них обираються члени президії та президент академії, які керують апаратом та мережею сотень господарств по всій країні.
НААН підпорядковується Кабміну і звітує перед ним. Керівництво академії самостійно визначає свою структуру, вирішує науково-організаційні питання і головне – контролює всі кадрові питання в підпорядкованих господарствах, які мають у постійному користуванні сотні тисяч гектарів землі. Це і є те саме джерело необмежених можливостей, що перетворило НААН на "корупційне болото".
"Звідки пішли ці історії? У Радянському Союзі не хотіли сильно заморочуватися і просто дали землі всім відомствам, які тільки могли бути. Армії, пенітенціарній службі, аграрним університетам. Те саме з НААН. Щоби вона могла себе фінансувати, їй давали землю в комерційне управління. Усі знали, що вона надлишкова", – пояснює народний депутат із "Слуги народу" Мар’ян Заблоцький.
Якщо максимально спростити, то господарства НААН діляться на два типи: держпідприємства та наукові установи. Перші ведуть господарську діяльність і самі себе забезпечують. Другі переважно отримують фінансування з державного бюджету через академію. Обидві групи мають землю, але більша її частина – у користуванні держпідприємств. У наукових установ – лише десятки тисяч гектарів.
До передавання господарств у Фонд держмайна, яке стартувало у 2023 році, у НААН було близько 270 господарств, у тому числі понад 170 державних підприємств, кожне з яких мало в користуванні від 2 тис до 20 тис га землі.
Довідка. Право постійного користування – це безстрокове право володіння і користування ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності. Користувачі (переважно держпідприємства), сплачують у місцеві бюджети символічний податок: 1% від нормативно-грошової оцінки (НГО) ділянки. Ті, хто орендують землю на ринкових умовах, сплачують в середньому близько 8% від НГО.
"Неакадемічні" схеми: як і хто використовує державні землі
У 1990-х та на початку 2000-х років, коли аграрний сектор в Україні тільки піднімався з колін і до земель Нацакадемії нікому не було діла, у цих господарствах правили бал переважно їхні директори та керівники НААН.
Одна з перших зухвалих спроб посягання на землі "академіків" сталася за часів президентства Януковича. Тоді компанія доньки бізнесмена та політика Сергія Тарути "Торговий дім "Украгропром" отримала понад 110 тис га землі НААН в довгострокову оренду. Після зміни влади та керівництва академії уряд скасував це рішення. Землю повернули, але загальну картину це не змінило.
З часом землі НААН перетворилися на стабільне джерело корупційної ренти для тих представників влади, які змогли "схилити" академіків до співпраці, отримати над землею контроль та використовувати її "в темну". У НААН непублічно цих контролерів називають "інвесторами", а правоохоронці – "кураторами".
Як це працює? Для доступу до землі потрібен контроль над держпідприємством Нацакадемії, тобто над директором, але його призначає та звільняє керівний апарат НААН. Отже, для отримання контролю "інвестор"-"куратор" має увійти в зговір з керівництвом академії. За словами директора одного з господарств НААН, для цього зазвичай використовується аргумент сили.
"Як "інвестор" входить? Щодо президента НААН порушується кримінальна справа, через яку на нього тиснуть, знімають директора потрібного підприємства і ставлять керівника "інвестора". Він неофіційно залучає туди певні кошти, а при зборі врожаю їх примножує. Потім більшу частину врожаю так само неофіційно забирає і заганяє підприємство в борги. Потім подає на підприємство в суд, щоб далі з ним співпрацювати і його контролювати", – пояснює співрозмовник ЕП.
"Інвестор" може залучити свої кошти або домовитися з певною агрофірмою, яка буде йому платити за користування землями академіків. Ставленик-директор, натомість, буде занижувати врожайність державного підприємства та фіксувати збитки.
Середній "цінник" за можливість обробляти державні землі із системи НААН становить 100-150 дол за га, розповідають джерела ЕП на аграрному ринку.
За оцінками одного з посадовців в уряді, керівництво НААН контролює 30-35% господарств. Інші підприємства мають "кураторів", які використовують землю на свій розсуд і діляться з Нацакадемією корупційною рентою.
"У більшості випадків намагаються влізти народні депутати, нинішні і колишні. Заходять правоохоронці, починаючи з СБУ і закінчуючи Нацполіцією. Часто вони лише "гвинтики" для депутатів. Лізуть усі, хто може якось тиснути на президента НААН, на президію", – наголошує керівник одного з господарств НААН.
Колишній керівник одного з господарств, який близько 15 років працював у структурі Національної академії, каже, що частина директорів НААН, яким уже за 50-60 років, ідуть на співпрацю з новими господарями.
"У мене є кілька друзів, яким дзвонили (від керівництва НААН – ЕП) і питали, чи хочуть вони і надалі "робити" директорами господарств. Якщо хоче, то йому кажуть: "До тебе прийде чоловік, ти йому, "пожалуйста", виділи в обробіточок 1000 га або 1500 га землі і все в нас буде добре", – переповідає він.
"Приходить чоловічок з якоїсь фірми з транспортом, комбайнами, з усім на світі, оформляється договір надання послуг з насінням, посівом, усім. А в кінці сезону ці 1000 га землі "улітають в повітря". Як? Був соняшник по 30 центнерів (урожайність – ЕП), вони забрали понад половину, по кругу з тих полів лишилося 8 центнерів. Приїхала, наприклад, комісія з НААН, нічого не побачила, значить, усе нормально, ти свій "парень", – додає співрозмовник.
Керівники державних підприємств несуть персональну відповідальність і "підвісити" їх можуть і керівники НААН, і правоохоронці.
Заступник начальника департаменту СБУ Анатолій Лойф цікавиться сівозмінами, які відбувалися на землях НААН. За даними "Слідство.Інфо", Лойф замінив на посаді Артема Шила, ексочільника так званого економічного підрозділу служби. Журналісти виявили, що мати Лойфа, викладачка іноземних мов, придбала елітну нерухомість у Києві та передмісті.
Такі листи НААН отримувала від усуненого голови економічного підрозділу СБУ Артема Шила, якого наразі підозрюють в організації схеми заволодіння майже 100 млн грн на закупівлях в "Укрзалізниці"
Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті
