Компанія SOCAR, яка фінансує ворога, отримує мільярди з бюджету України
Про це пише портал Антикор.
Це була б справа Азербайджану та Росії, якби не один істотний факт – в Україні станом на серпень 2024 року працює 53 компанії групи SOCAR. З них 49 мають у своєму складі учасників, що входять до підприємств, які працюють у Росії.
Але й це ще не все – виявляється, українські підприємства групи SOCAR отримують мільярди з українського бюджету, який виснажений війною та фактично існує на західну допомогу. Фактично виходить, що гроші західних партнерів України, виділені на боротьбу з Росією, йдуть у компанію SOCAR, звідки вирушають у Росію – піднімати її економіку та випускати ракети, які потім падають нам на голови. Якщо хтось може інакше пояснити цей ланцюжок з урахуванням того, що SOCAR розширює стратегічне партнерство з Москвою, – поясніть.
Слова про те, що SOCAR отримує гроші з державного бюджету України, – аж ніяк не голослівне твердження. Група SOCAR в Україні не обмежується лише мережею АЗС, яку бачать усі українці й про бойкот якої заявили деякі з них. Це, до речі, позитивно, але це приватна ініціатива, а держава Україна вдає, що нічого не відбувається.
Група SOCAR – це ще й ТОВ «Торговий дім СОКАР Україна», яке займається, серед іншого, торгівлею українським зерном, постачанням природного газу та автомобільного пального в Україну. Причому на останньому завищуються ціни – від 100 до 1000 доларів за тонну. Якщо врахувати обсяги пального, що ввозиться, то йдеться про сотні мільйонів, які недоотримав бюджет України через заниження прибутку.
Щодо газу, то тут схема дещо інша – газ поставляється через ТОВ «Євроенерготрейд». Протягом 2020-2021 років ця компанія отримала від групи SOCAR газу на суму понад 6 мільярдів гривень. Але не розрахувалася за постачання повністю та має тепер заборгованість понад мільярд гривень перед групою SOCAR. У чому заробіток? А в тому, що заборгованість ніхто не стягує. Немає сплати за постачання – немає податків. А бенефіціаром ТОВ «Євроенерготрейд» є такий собі Едуард Кохан, один із наближених Віктора Януковича, який нині проживає в Монако. Але це так, до речі.
І якщо описане вище – це просте уникнення оподаткування, то ось постачання української сільгосппродукції на експорт – це вже пряма крадіжка з бюджету. Схема і тут проста, як п’ять копійок. Йдеться про повернення ПДВ. Уточнимо – фіктивного ПДВ. Та сама «скрутка», з якою українська влада, якщо вірити її словам, активно бореться останні п’ять років і регулярно перемагає у цій боротьбі.
Але якщо не вірити владі, а подивитися на цифри, то раптом виходить, що ТОВ «Торговий дім СОКАР Україна», яке входить до групи SOCAR, дуже активно торгує зерновими. Причому сама група SOCAR в Україні жодної сільгосппродукції не виготовляє. Вона торгує чужою, перепродуючи чужі врожаї. Що в цьому кримінального? Нічого. Крім того, що купує ТОВ «Торговий дім СОКАР Україна» набагато менше зерна, ніж експортує.
Так, наприклад, кукурудзи у 2021-23 роках купили 71 873,3538 тонни за 509 306 460,60 гривні. А поставили на експорт уже 163622,14 тонни за 1163333487 гривень. При цьому ПДВ становив 80 716 231,91 гривні.
Пшениці купили 111 468,085 тонни за 676 791 683,80 гривні, а експортували 214 646,029 тонни за 1 424 867 838 гривень. ПДВ становив 385 177 115,5 гривні.
Ячменя купили 5 380,3503 тонни за 33 436 423,63 гривні, а продали 10 513,422 тонни за 68 282 203,32 гривні. ПДВ становив 4 892 336,3 гривень.
Навіщо? Відповідь проста – повернення ПДВ. За поставлений на експорт товар держава повертає експортеру сплачений ПДВ. Але в даному випадку є суттєвий нюанс – липовий ПДВ. Тобто сплачено його лише на папері, як і зернові, які ТОВ «Торговий дім СОКАР Україна» «продало» за кордон. Але гроші, які Україна виплатила зі свого дірявого бюджету ТОВ «Торговий дім СОКАР Україна» як відшкодування ПДВ, – цілком собі реальні. Не липові.
І це – лише частина того, що відбувається з «дружньою» групою SOCAR в Україні: уникнення податків, завищення цін, липові поставки зернових та отримання такого ж липового ПДВ. Натомість ми чуємо рекламу, в якій представники групи SOCAR розповідають про гуманітарну допомогу, яку вони надають українцям. Такі факти справді є, але ось виникає питання: вкрали мільярди, а гуманітарки дали на сотні тисяч - як це назвати?
І найголовніше питання тут не до групи SOCAR – її представники просто роблять бізнес. Як можуть. Але чому Україна їм усе це дозволяє? Казки про те, що, мовляв, не помітили чергову «злочинну схему», і те, що «у всьому винні папірєднікі», ми вже чули. Але від цього казки не перестають бути казками. Насправді дуже хотілося б знати, хто в схемі і скільки за це отримує. І це аж ніяк не пересічні працівники податкової та поліції. Йдеться про людей, які знаходяться на вершині системи. А їхні імена і є відповіддю на запитання, винесене в заголовок.
