Уже понятно – судьбу Украины будут решать Байден и Макрон
Об этом пишет Орест Сохар в публикации для «Обозревателя».
Официально повестка дня рандеву двух политиков звучит как «обсуждение возможной угрозы российского вторжения в Украину».
Но не трудно догадаться, о чем пойдет речь на самом деле: в переводе с дипломатического языка на человеческий – они будут обсуждать оттенки минских соглашений.
Чому мінських, зрозуміло: напередодні Макрон зустрівся з Путіним і вони дружно заявили про необхідність дотримання (даруйте за тавтологію) мінських угод…
Потім французький президент відвідав Зеленського і говорили про те ж саме – мир на Донбасі прописаний у… прости Господи, мінських угодах.
Ніби все правильно, але в угодах є різночитання: у них не прописано, що спершу має бути, курка чи яйце.
Україна вважає, що насамперед треба вирішувати безпекові питання, вводити в «ДНР» та «ЛНР» миротворчий контингент ООН, «блакитні шоломи» мусили б взяти під контроль не лише кордон України та Росії, але й усю територію отих злоякісних новоутворень.
Крім того, росіянам годилося б повернути собі назад всю зброю, яку терористи «придбали» в «Росвоєнторзі».
Кремль зі свого боку лобіює політичні питання: він хоче під прицілом російської зброї спершу провести «вільні» вибори, а тоді вже виводити війська та відновлювати український контроль над тією ділянкою кордону.
Це путінський план, хоча і називається формулою Штанмаєра.
Звичайно, існує ризик, що Макрон під час свого російсько-українського турне «всьо порішав» за тією формулою, але тоді йому не треба було б домовлятися про рандеву з американським колегою.
Отже, погана новина в тому, що наслідків «Мінська» нам навіть на кривій козі не об’їхати.
Але є і хороша звістка. Майбутнє Донбасу може розвиватися не за жахливим сценарієм, а просто за поганим.
Стежимо і далі за пересуваннями Макрона.
Кулеба исключает особый статус для Донбасса на условиях России
