У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану

Дмитро Білоцерковець та Валентин Мондриївський (на колажі ліворуч та праворуч відповідно) хочуть скоріше почати продавати через систему Prozorro.Продажі місця під такі торгові точки, а потім застосувати цей же порядок і для комерційних тимчасових споруд (ТС, кіоски, МАФи). Підприємці кажуть, що такий механізм не буде цілком законним, може вилитися в монополізацію ринку вуличної торгівлі великим бізнесом та привести до легалізації самовільно встановлених торговельних конструкцій. Також виникає ризик значного зменшення надходжень до міського бюджету – зароблені на аукционах гроші, ймовірно, буде отримувати скандально відоме КП “Міський магазин”, яке під таку реформу задумали перейменувати в “Прозорий Київ”. 

Як повідомили KВ джерела в Київраді, скоро депутатам запропонують розглянути проєкт рішення “Про деякі питання розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об’єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в умовах воєнного стану” (№08-748/ПР від 17 червня 2022 року). 

Суб’єктами подачі цього документу виступили депутати Київради від фракції “УДАР” Дмитро Білоцерковець (багаторічний радник міського голови Києва Віталія Кличко з питань благоустрою та вуличної торгівлі) та Валентин Мондриївський (працює заступником голови КМДА Віталія Кличко). 

За їхнім задумом, на період дії воєнного стану право на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (кав’ярні і торгові точки, які облаштовуються в автомобільних причепах типу “Купава”. – KВ) та об’єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (торгові лотки та палатки. – KВ) в столиці треба надавати за результатами проведення аукціонів через електронну систему Prozorro.Продажі. При цьому зазначається, що договори на розміщення засобів пересувної торгівлі можуть укладатися з переможцями торгів на термін до 3 років. 

В документі не вказано, хто саме має займатися проведенням аукціонів. Але опитані КВ підприємці не сумніваються, що цю місію хочуть покласти на КП “Міський магазин”, яке вже відповідає за організацію значної частини сфери вуличної торгівлі. Тим більше, що Білоцерковець та Мондриївський 17 червня 2022 року також зареєстрували у Київраді проєкт рішення про перейменування згаданого підприємства в КП “Прозорий Київ”. 

Як це працює 

Станом на сьогоднішній день сфера розміщення пересувної та сезонної торгівлі у Києві регулюється розпорядженням Київської міськдержадміністрації (КМДА) №300 від 2 квітня 2015 року. Згідно з цим документом, КМДА своїми окремими розпорядженнями визначає місця для розміщення зазначених об’єктів, після чого КП “Міський магазин” проводить спеціальні торги. Наразі це КП має право самостійного вибору майданчика для їх організації. На практиці дане підприємство використовує сайт “Української універсальної біржі”, через який підприємці подають свої цінові пропозиції щодо розміщення своїх торгових автопричепів або палаток. Надалі результати цих торгів затверджує спеціальна комісія при КП “Міський магазин”, після чого вказане підприємство укладає з підприємцями угоди на розміщення їхніх торгових об’єктів. 

Ймовірно, для того, щоб змінити порядок розміщення об’єктів пересувної і сезонної торгівлі та впровадити продаж місць для них через Prozorro.Продажі, КМДА мала б внести зміни у своє розпорядження №300 від 2 квітня 2015 року. Але це досить тривалий процесс: чиновники повинні погоджувати такі зміни з Антимонопольним комітетом, Державною регуляторною службою та іншими органами. Є сумніви, що столична влада змогла б отримати усі погодження. Наприклад, ідея стосовно того, що рішенням Київради буде затверджений конкретний майданчик для торгів -  Prozorro.Продажі – явно суперечить антимонопольному законодавству. Саме з цієї причини у розпорядженні №300 конкретно не вказано, через яку біржу мають проходити торги. 

Здається, можновладці, розповідаючи про необхідність наповнювати бюджет міста за рахунок вуличної торгівлі, вдаються до відвертих маніпуляцій. Мова йде про те, що кошти, які підприємці сплачують за розміщення “Купав” і сезонних палаток, осідають на рахунках КП “Міський магазин” – підприємство не зобовязане перераховувати їх до міського бюджету. Ці гроші залишаються у комунального підприємства, керівництво якого потім їх витрачає незрозуміло на що. 

Інша справа – пайові внески, які сплачують “кіоскери”: вони дійсно потрапляють до столичної казни. Наприклад, в 2020 році підприємці-кіоскери в якості таких внесків поповнили бюджет столиці на 55,4 млн гриіень. Але, за інформацією джерел КВ у Київраді, право проведення аукціонів на право розміщення ТС та обов’язки щодо укладання відповідних угод Білоцерковець і Мондриївський також планують покласти саме на КП “Міський магазин”. Тому існує ризик, що столичний бюджет “не побачить” і цих коштів.  

Також треба зазначити, що Prozorro.Продажі, на відміну від держзакупівель, де ціна під час торгу зменшується, не дуже підходить для подібних торгів. В цій системі підприємці зможуть лише тричі підвищувати свої “ставки” і більші шанси будуть в того учасника аукціону, який запропонував найвищу ставку за перший крок – саме за ним зберігається право останньої ставки. 

Нагадаємо також, що в минулі роки КП “Міський магазин” не раз ставало фігурантом корупційних скандалів, за які в столиці, як правило, ніхто не несе відповідальності. 

З точки зору підприємців 

Співголова Київського міського комітету порятунку бізнесу Тетяна Петренко впевнена, що міська влада, впроваджуючи механізи продажу місць для пересувної та сезонної торгівлі через електронні аукціони, вирішила зробити своєрідну “генеральну репетицію” для організації таких нововведень і в питанні розміщення кіосків. 

“Це питання глобальне. Prozorro – вже давно “неProzorro”. Про це усі знають: як співробітники цієї системи надають учасникам аукціонів потрібну інформацію про їхніх конкурентів, як консультують стосовно “правильної” подачі заявок – ці схеми працюють вже не перший рік. Тому перехід з біржі на Prozorro нічого не змінить – ті, хто мають преференції від влади, отримають їх у будь-якому випадку. Також є питання стосовно того, які місця столична влада планує продавати – чи це будуть локації, облаштовані під встановлення автопричепів, у тому числі з підведеною електроенергією, чи це буде просто “гола трава” і підприємцям доведеться самостійно “проводити світло”? Найчастіше у нас продають “примарні” місця, які не призначені для встановлення торгових точок”, – повідомила KВ Тетяна Петренко. 

На її думку, столична влада лише імітує роботу над тим, щоб процеси розміщення об’єктів вуличної торгівлі були більш прозорими. Насправді, як вважає Тетяна Петренко, київським можновладцям потрібно лише відновити функціонування сайту містобудівного кадастру Києва (МКК), який не працює з 2020 року. 

“Проблема ринку вуличної торгівлі є досить глобальною. І будь-який крок влади, який має начебто змінити ситуацію, насправді може свідчити лише про бажання “переділити” цей ринок та ще більш “набити собі кишені”. Схеми як працювали, так і будуть працювати – я в цьому переконана. Про нормальні та прозорі процедури розміщення тимчасових споруд в Києві можна було говорити лише в ті часи, коли функціонував МКК. Це була відкрита база, яка функціонувала у відкритому доступі. Ніхто не міг “мутити документи”, усі могли побачити офіційні дозволи на кожну тимчасову споруду. Чому місто вирішило закрити цю систему? У мутній річці легше рибку ловити. Якби у влади було бажання впорядкувати розміщення “Купав” і ТС, вона вже давно зробила б це. Тим паче, що ми неодноразово пропонували різні механізми реформи цієї сфери, які б задовольнили і громаду, і підприємців. Ця влада не “про наведення порядку”, а “про заробітки и корупцію”, – підкреслила Тетяна Петренко. 

Опитані KВ підприємці – власники легальних кіосків – повністю згодні з Петренко та кажуть, що Дмитро Білоцерковець давно виношує плани по переділу цього ринку за допомогою системи Prozorro.Продажі. На їх думку, таким чином цей діяч просто хоче переділити місця під розміщення комерційних ТС в місті на користь “мережевиків” – тих, хто мають десятки торгових об’єктів та відповідно більше грошей, ніж в дрібних підприємців. 

“Чи багато столичних підприємців в умовах страшної економічної кризи мають “зайві гроші”? Відповідь однозначна: ні. Тому вони можуть втратити свій бізнес, а на їхні місця можуть зайти великі “мережевики”. Заплановані реформи явно не на часі. Я впевнений, що влада наразі навпаки повинна продовжити для малого та середнього бізнеса термін дії угод на сплату пайових внесків до бюджету та паспортів прив’язки ТС. Але Білоцерковця це явно не влаштовує”,- розповів KВ на правах анонімності підприємець, який має кілька легальних кіосків у Солом’янському районі столиці. 

За його словами, якщо міське керівництво дуже хоче, щоб в списках на Prozorro.Продажі опинилися незаконні торгові точки, то і ця проблема має конструктивне вирішення. Як варіант, міська влада може до кінця дії воєнного стану легалізувати їх, змусивши платити компенсації за певними формулами, а вже після закінчення війни “відправити” їх на аукціони. 

Стан справ 

В разі прийняття Київрадою ініціативи Білоцерковця – Мондриївського та розповсюдження вказаної схеми на ТС для здійснення комерційної діяльності, власники кіосків, яких легально розміщують їх в місті та сплачують за них пайові внески, швидше за все будуть оспорювати це в суді. 

Нагадаємо, що ідея щодо впровадження в Києві механізму продажу місць для розміщення ТС через систему Prozorro.Продажі не є новою. Столична влада вже двічі – в 2018 та 2021 роках – готувала відповідні проєкти рішень. Але в обох випадках підприємцям спільно з громадськими активістами вдалося зупинити таку реформу ще на стадії її обговорення. 

Одним із їхніх найголовніших аргументів був той факт, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21 жовтня 2011 року (цей наказ затвердив в Україні Порядок розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності) не передбачене проведення будь-яких торгів на право розміщення кіосків. 

В той же час, скандали у сфері вуличної торгівлі стали для столицею буденним явищем. 

Наприклад, власники кіосків регулярно звинувачують у корупції чиновників КМДА, які відповідальні за розміщення ТС. За словами підприємців, київські можновладці, руками комунальних служб, нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків без жодних офіційних погоджень з КМДА. 

Один із останніх прикладів – ініціатива щодо знесення ТС, що розташовані у півкілометровій зоні біля станцій метрополітену, яку столична влада пояснювала необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів.  

При цьому, в кулуарах КМДА вже давно ходять розмови стосовно того, щоб передати КП “Міський магазин” більше повноважень по організації сфери вуличної торгівлі.

Наприклад, навесні 2021 року чиновники планували наділити це підприємство функціями щодо проведення вуличних ярмарок. Джерела КВ тоді стверджували, що такими планами чиновників були незадоволені керівники тих КП, які організовують ярмарки на даний момент. Адже лише офіційні доходи від проведення у столиці ярмарків становлять десятки мільйонів гривень на рік, а підрахувати суму "неврахованої готівки", зібрану з неврахованих торговців, практично неможливо.

Обов’язки директора КП “Міський магазин” з 16 червня 2022 року виконує Вадим Ситник. До нього, з 14 лютого поточного року обов’язки керівника підприємства виконував перший заступник директор цього КП Андрій Лаврук. 

З грудня 2020 року, до Лаврука, в.о. директора цього КП був заступник з комерційних питань Аман Моламов. Саме останнього  у лютому 2022 році було затримано правоохоронними органами в рамках кримінального провадження щодо отримання хабара за забезпечення перемоги одного з підприємців у торгах на право розміщення торгових точок. 

КП “Міський магазин” підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким з 1 грудня 2020 року тимчасово керує Володимир Костіков. 

Обов’язки директора КП “Київблагоустрій” з 24 грудня 2019 року виконує Микола Бойко (заступник директора цього підприємства). Це підприємство знаходиться в підпорядкуванні Департаменту міського благоустрою КМДА, який з з 1 січня 2021 року тимчасово очолює Тимур Ткаченко (на час, поки директор цієї структури Андрій Фіщук перебуває у відпустці для догляду за дитиною).  

Зазначимо, з січня 2021 року по лютий 2022 року, діяльність цих структур контролював тепер вже ексзаступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олексій Кулеба. 8 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський призначив останнього головою Київської облдержадміністрації. За даними джерел КВ, після його звільнення контроль за роботою Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА було покладено на згаданого вище заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, а за роботою Департаменту міського благоустрою КМДА – на заступника голови КМДА Петра Пантелеєва.  

Треба також зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. 

Фото: колаж КВ

КиївВлада