"Кадирівці нервують": що відбувається на Запорізькій АЕС очима її працівника
Запорізька атомна електростанція потрапила під російську окупацію у березні. Новини про бої на ЗАЕС відстежував увесь світ, адже ця станція є найбільшою в Європі, наслідки її аварії може відчути половина планети. Україна тимчасово втратила контроль над АЕС, але там продовжують працювати наші фахівці.
З чим їм доводиться стикатися, розповів РБК-Україна співробітник Запорізької АЕС, ім’я якого ми не називатимемо заради його безпеки.
"Війна до Енергодару прийшла 4 березня"
24 лютого у місті було все спокійно, про війну чули лише по телевізору та від знайомих. Весь день говорив телефоном із сім’єю та друзями, намагався якось допомогти і стежив за новинами.
З кожним наступним днем ставало все більш напружено. На полицях у магазинах миттєво зникли продукти, люди почали нервувати, працювати ніхто не міг, адже весь час дивилися новини та думали, що буде далі.
Справжня війна прийшла в Енергодар 4 березня. До того орки кружляли довкола і вигадували план. Мешканці навіть виходили до блокпосту на в’їзді, готувалися до оборони, щоб показати оркам, що вони тут зайві.
Саме того дня ми копали окопи, але раптово нас зупинили через підозрілу активність окупантів. Сказали йти додому тим, хто не має зброї, та чекати на повідомлення про вихід на "мирну акцію".
За дві години мер міста написав, щоб усі сиділи вдома та нікуди не виходили, бо рашисти розпочали наступальні дії з використанням вогнепальної зброї. Після того бойових дій місто не чуло і були тільки припущення, що відбувається.
"Станцію окупували кадировці"
О 20.00-22.00 орки розпочали наступ на АЕС, порушуючи всі закони та моралі нашого світу. Вони обстріляли навчально-тренувальний центр, першу прохідну. Уламки снарядів знаходили навіть на СВЯП (сховище відпрацьованого ядерного палива), які потрапили до трансформатора та перехідної галереї.
Наші хлопці відстрілювали протягом трьох годин. У місті було чути вибухи, звуки стрілянини. Під час обстрілу загинули троє наших захисників, решті віддали наказ скласти зброю і здатися.
Весь штат АЕС, який тоді був на зміні, безперервно працював 27 годин. Станція та персонал не були готові до таких жорстких дій. Не було жодної інструкції на такий випадок. Всі, звичайно, нервувалися і ховалися в безпечні місця, зачиняли двері, слухали команди і готувалися до найгіршого.
На ранок, коли все закінчилося, повідомив мер міста, що станцію захоплено. Захоплювали кадировці. Вони досі перебувають у місті та на станції. Мешкають у міських готелях, профілакторії. Останнім часом вони переїхали в бункери та кризові центри, які є на території станції.
"Кадировці скаржилися керівництву станції на нас через диверсії та проукраїнську позицію"
Сьогодні персонал АЕС продовжує виконувати свою роботу так само, як і до окупації. Орки диктують свої правила, заборонили проносити телефони з камерою та інтернетом, виникають сутички на прохідних.
Спочатку вони вдиралися, не маючи допусків, порушуючи ядерну та радіаційну безпеку, на об’єкти АЕС зі своїми інженерами, обшукували приміщення, забирали інструкції з експлуатації енергоблоків, з’ясовували, як усе тут працює.
Зараз наше керівництво залишає максимальну кількість працівників вдома, щоб не наражати їх вкотре на небезпеку. Тому що були різні ситуації.
Між нами та окупантами виникали конфлікти через прямі висловлювання щодо війни. Були певні проукраїнські написи на теренах станції, були диверсії. Доходило до того, що орки зверталися до директора та головного інженера, щоб вони поговорили з персоналом та просили заспокоїтися.
Останнім часом було кілька разів, коли весь персонал клали обличчям униз на прохідній, били людей у їдальні. Також були випадки, що викрадали людей прямо з роботи, не називаючи причин. Потім повертали, але добряче побитих: без половини зубів, наприклад. А когось уже два місяці не відпускають.
"З території ЗАЕС стріляють українськими позиціями"
Наразі орки розміщують свою техніку під "брудну" перехідну естакаду. Нещодавно завезли техніку з повними БК та бензобаками до машинної зали турбінного відділення 1-го енергоблоку.
Переважно тут ховають якісь вантажні машини, БТРи. "Гради" чи подібну техніку я не бачив, але дуже добре чув, і бачив вильоти, коли був на зміні. Зазвичай стріляють або з території станції або із сусідніх сіл (Водяне, Примірне).
Орки також блокують планово-попереджувальний ремонт на непрацюючих енергоблоках. Наразі неможливо доставити необхідне обладнання та виконати перевірку інспекцією МАГАТЕ.
"Залишити все населення України без світла не вдасться"
Зараз на ЗАЕС працює три енергоблоки до енергосистеми України. Залишити все населення України без світла не вдасться, потужностей в Україні має вистачити для того, щоб компенсувати втрати у разі відключення усієї ЗАЕС від енергосистеми. Наскільки я знаю, Запорізька атомна електростанція виробляє близько 20% загальної потужності всіх електростанцій в Україні.
Щодо загрози радіаційної аварії. Триметрова залізобетонна стіна захищає реактор та обладнання 1-го контуру. Якщо є зброя, яка зможе це пробити, наслідки будуть. Звісно, внаслідок обстрілу може кудись потрапити і блок доведеться аварійно зупиняти. А потім можливо виводити з експлуатації. Втім, жодної радіаційної чи радіаційно-ядерної аварії не повинно бути.
"Орки явно нервують, а ми чекаємо на ЗСУ"
Зараз наша робота відбувається, як і завжди. Живемо у своїх квартирах у місті, на станцію їздимо автобусами, намагаємося виконувати свою роботу.
Останнім часом, коли ЗСУ почали активніше стріляти місцевими орками, кадировці стали дуже обережними. Відкритою місцевістю сильно не гуляють, завжди в повному екіпіруванні, стали злішими, явно нервують. А ми чекаємо на ВСУ і всіляко намагаємося цьому сприяти.
