На відміну від Путіна, у Кадирова усе іде за планом
Але карти поки що цього не показують, а Генштаб ЗСУ – не підтверджує. Тому я поки що остерігаюсь радіти. В іншому ситуація більш менш стабільна і жодних проривів з обох сторін поки що не фіксується.
Президент Німеччини Штайнмайєр виступив із гарною промовою, в якій закликав німців згуртуватися, набратися мужності та виявити стійкість. Попереду випробування. Росія більше не партнер, а навіть навпаки. Давайте зміцнювати бундесвер, допомагати Україні та терпіти поневіряння на шляху до перемоги. Молодець, чо. Знай наших.
Це була відповідь усім тим у Москві (і не тільки), хто нетерпляче чекає, коли Німеччина зокрема, і Європа загалом здуться, перестануть допомагати Україні, і почнуть жалібно просити Путіна трошки газу. Мені здається, що зараз Європа від цього ще далі, ніж вона була на початку “блискучої путінської багатоходівки”.
До речі, куди зникла ця чудова вербальна конструкція про "блискучі путінські багатоходовочки" та про те, що "Путін знову всіх переграв"? Чета якось більше не чути… Я навіть скучив…
Так, ще зовсім забув сказати: судячи з опублікованої статистики за третій квартал - економіка Німеччини зростає. Небагато, всього на 0,3%, але зростає. Це стало несподіванкою для багатьох спеціалістів. А економіка США загалом зросла на 2,6%. Це за таких-то цін на енергоносії! Все-таки коли частка праці та інтелекту у ВВП така висока, як у Німеччині та США, то високі ціни на сировину не відіграють такої ролі як у сировинних придатків. Навіть якщо це сировинний придаток Китаю, наприклад.
А що ж Свята "окрема цивілізація" Русь? Вона, напевно, росте як на дріжджах з такими-то цінами на нафту і газ? Як ні? Що ви кажете? - (мінус) 4,1% по другому кварталу (по третьому поки що даних немає), і прогноз ЦБ по році в цілому - (мінус) 3 - 3,5%? Як таке можливо? Адже ембарго на нафту вступить тільки в грудні! Чому ж все так погано? Знову брехав?
Особливо вразливим росіянам раджу написати на папірці великими літерами: "ВСЕ ЙДЕ ПО ПЛАНУ". І медитувати дивлячись на цей напис. Для більшого ефекту рекомендую включити однойменну пісню Єгора Лєтова.
Це ж я раджу зробити і Рамзану Ахматовичу Кадирову. А то він знову рознервувався і знову погнав бочку на якогось путінського фельдмаршала Лапіна. Той де проґав прорив української ДРГ десь під Кремінною і довелося віддуватись другій лінії оборони. А так стоять, як ми знаємо, кадировські тиктокери. А так вони не домовлялися. Тіктокери там стоять не для того, щоб воювати. Вони стоять для того, щоб стріляти в спини російським солдатам, якщо вони погано воюють. А тут бач воно як вийшло! Нештатно! Ось Рамзан Ахматович і занервував.
Кадиров чудово розуміє, що в сучасній Росії авторитет і влада прямо пропорційні кількості багнетів, які ти контролюєш. І втрачати ці багнети в якійсь чужій, безглуздій війні він не збирається. Нехай якраз його найлютіший ворог - російська армія втрачає своїх солдатів. І від цього стане слабшим. І коли настане потрібний момент, у нього всі солдатики будуть цілі, а у росіян – ні. І тоді питання про владу буде вирішено так, як треба Кадирову, а не росіянам… Тому Лапін має своїх солдатів гнати на забій, а не підставляти кадировських джигітів під удари ЗСУ.
Загалом ця війна – просто подарунок Кадирову. Сибча мрій. Найголовніше зараз – мінімізувати свої втрати. І нехай ця війна триватиме роками. І нехай якнайбільше російських солдатів у ній загине. Наприкінці цієї війни влада сама впаде до нього до рук. Через відсутність інших серйозних претендентів.
Загалом путінські генерали виконують цей кадировський план. Але якийсь Лапін не крокує в ногу з усіма. Мабуть солдат, стерво, шкодує. І тому Лапін уже вдруге потрапляє під вогонь кадировської критики.
Схоже, що заразом з Кадировим і Пригожин зі своїми “вагнерівцями”. Разом вони й становлять ту силу, яка правитиме Росією після Путіна. І Путін живий і здоровий лише доти, поки ця солодка парочка не відчує, що вона стала сильнішою за армію Як тільки це станеться (а це рано чи пізно має статися з таким способом ведення війни), так вони одразу до рук табакерки з шарфом і миттю до приймальні Путіна.
Так що не засмучуйтесь, Рамзане Ахматовичу! У вас, як і вашого партнера Євгена Вікторовича, все йде за планом. На відміну від Путіна та Шойгу. Хоча їм, здається, так не здається.
Втім, це все ваша внутрішня кухня. Нас це не стосується. Наша справа – праве. Ворог (тобто ви) – буде розбитий. А перемога буде за нами.
Слава Україні!
П.С. Gott segne Deutschland!
Читайте більше новин по темі:
